Напевно, у кожного в дитинстві була улюблена миска. А чи є вона у вас вдома зараз?
Минули роки, змінились тенденції та вподобання. Нині люди вибирають переважно такий посуд, як в кафе й рестораціях. У центрі уваги лаконічні форми майже без оздоблення.
У ретро посуду власний неповторний флер. Він ніби зберігає тепло тих часів, коли мати й бабуся готували для вас смачні страви, коли було безжурне дитинство.
У інтерв’ю «ФАКТАМ» знавець та дослідниця української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про український фаянсовий посуд, який став вінтажним.
«Фаянс — демократичний родич порцеляни»
— Цілком можливо, і у вас в оселі були колись такі фаянсові миски, — каже Людмила Карпінська-Романюк. — Вони не кричать, а мовчать про рідний дім, про сніданки у ранковій тиші, про руки, що кладуть хліб на стіл. Фаянс — демократичний родич порцеляни. У 1970-х роках він став справжнім символом буденної гармонії: гарні речі творили не тільки для свят, а й для звичайних сімейних обідів. Миски Івана Сеня багатьом повернуть спогади про дитинство та молодість. Зелені та червоні кола — немов відтінки серпневого саду та зимового вечора. Кожна миска — як невелике свято, де звичайне життя може бути чарівним.
ВІДЕО ДНЯ
Іван Сень. Тарілки. Будянський фаянсовий завод. 1975
— До набору входив і соусник. Він ніби нагадування про те, що і буденне сервування столу повинно бути витонченим.
РЕКЛАМА
— Авжеж. А ось миски Сергія Панасюка та Миколи Ніколаєва. Світло рожевого — як відблиск ранкової хмарки на білому порцеляновому небосхилі.
Ці миски — втілення ніжності, яка зародилася в епоху простоти та чистоти форми.
Легкий золотий обідок нагадує про стриману святковість, а пастельна смужка рожевого кольору — про ніжність побуту, де кожна річ зроблена не лише для потреби, а й для щирого тепла. У 1970-х на Будянському заводі вміли поєднати естетику і повсякденність, красу і доступність. Такі миски ставали тихими свідками родинних розмов, ранкових сніданків та урочистих вечерь, зберігаючи поезію звичайного життя.
РЕКЛАМА
С. Панасюк, М. Ніколаєв. Тарілки. Будянський фаянсовий завод. 1975
«Конструкторське бюро Будянського фаянсового заводу було справжньою творчою лабораторією»
— Чудово!
— Тодішній український фаянс мав добру репутацію в державі та за кордоном. Будянський був особливо відомий, здатний задовольнити будь-які запити. Конструкторське бюро, де народжувалися та одержували поштовх у життя нові види виробів — їхні фасони та розробки, були справжньою творчою майстернею. Працівникам цього відділу належало багато зробити, аби вироби вирізнялися високою технологічністю, зручністю під час виготовлення і, безперечно, відповідали найвищим вимогам споживачів. Спершу на завод прийшли Олександра Конарєва-Рибіна та Микола Ніколаєв, згодом — Раїса Вакула, Галина Чернова, Юрій Піманкін. Іван Сень, Галина Кломбицька, Борис Пянида.
Колектив митців Будянського фаянсового заводу, котрі багато зробили для підвищення художнього рівня виробів, сформувався протягом 1940 — 1950 — х років. Очолив його з 1948 року головний художник Сергій Панасюк. Валентина Родіонова, Валентина Сідак, Лара Антонова, Юрій Пянида — творці наступного покоління, вони у 1980-х почали свій творчий шлях. Завдяки згуртованій команді обдарованих художників, що забезпечували упродовж багатьох років рівень художньої продукції підприємства, їхні вироби набули свого унікального стилю. І все ж таки — це був єдиний колектив. Колектив, від якого багато чого очікували…
С. Панасюк. Тарілки. Будянський ФЗ. 1975РЕКЛАМА
«Роботи Галини Кломбицької демонструвались на виставках у Парижі, Ріо-де-Жанейро, Чикаго, Токіо»
— Здається, звичайна риска. А скільки виразності! Кожен міг підібрати колір, який до вподоби.
— Такі миски створювали комфорт у домі. Тепер вони нагадують про час, коли навіть у простій побутовій речі митці шукали гармонію світу. Цікаву історію має глибока миска Галини Кломбицької. Невелика, півлітрова, для борщу і супу, вона мала великий успіх. Квартири були з малими кухнями. І щоб на столі вміщувалось більше посуду, Галина Кломбицька запропонувала миску не 240 сантиметрів в діаметрі, як було зазвичай, а 190 сантиметрів. Водночас місткість таких мисок однакова.
Г. Кломбицька, В. Родіонова. Посудні вироби. Будянський фаянсовий завод. 1970-ті.
Цікаво, що й досі господарі великих будинків «полюють» за сервізами і комплектами майстрині. Її роботи виставлялись на виставках у Парижі, Ріо-де-Жанейро, Чикаго, Токіо.
— Чи може фаянсовий посуд коштувати дорожче за порцеляновий?
— Зазвичай фаянсові вироби коштують дешевше, ніж порцелянові, тому що порцеляна виготовляється за складнішою технологією. Проте антикварний фаянс, особливо авторський та випущений невеликим тиражем, може коштувати дорожче ніж, наприклад, звичайний сучасний фарфор. Антикварні авторські фаянсові сервізи переважно є колекційними.
— Як правильно доглядати за фаянсовим посудом, який становить для людини певну цінність?
— Миття його власноруч у теплій воді м'якою губкою, уникаючи агресивних миючих засобів і металевих йоржиків. Уникайте різких змін температури. Після миття витирайте посуд насухо м'якою ганчіркою. Тоді він прослужить довго й, можливо, ним зможе користуватись ще не одне покоління у вашій родині. Молодь любить нове, модне, але сьогодні дуже актуально поєднувати вінтажний посуд із модерним. Вінтажний посуд створює особливу атмосферу. Миски з історією можуть стати темою цікавої бесіди за столом. Можливо, у вашій родині так уже й бувало. Вінтажний посуд — це одна з цікавих сторінок історії сім’ї.
Раніше колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповіла про лейтмотив осіннього дощу у творах мистецтва вітчизняних майстрів порцеляни.
Читайте також: «На виставці у Софії Київській знаменитий сервіз „Бутон“ представлений у двох рідкісних кольорах», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», котрі є шанувальниками краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У зібранні музею ви матимете змогу побачити найкращі зразки світових порцелянових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал української порцеляни, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-порцеляністів. Дивовижна порцелянова мандрівка подарує вам багато позитивних почуттів та закарбується на все життя!
Фото з архіву Людмили Карпінської-Романюк
Зображення у заголовку: Миски та соусник. Будянський фаянсовий завод. 1975