Чи маєте ви улюблену таріль? Яка в неї форма? Який візерунок? Чи відомо вам, на якій фабриці її було виготовлено?
Сьогодні розмова піде про дивовижні тарелі з розписом від української художниці Яніни Баргілевич.
У розмові з «ФАКТАМИ» збирачка, дослідниця історії місцевої порцеляни, авторка книжок Людмила Карпінська-Романюк поділилася думками про начиння з розписом української майстрині.
«Це начиння для буденності: для юшки, що віддає літом, для хліба, щойно з духовки»
– Художниця Яніна Баргілевич виросла на Поліссі, землі безмовної сили, де чуйність до природи, барви та ритму існування формується з дитинства. Саме звідти її вроджена чутливість до форми, орнаменту, злагодженості. Її фаянс — це не просто предмет вжитку. Це відгук Полісся та жіноча лагідність, втілена в кольорі, лінії та ритмі життя. Перед нами — безтурботний, ясний світ повсякденного торжества. Це фаянс, який творить особливий настрій. Кожна тарілка тут наче відчиняє віконце в сад. Тут немає показової пишноти — це начиння для буденності: для юшки, що віддає літом, для хліба, щойно з духовки, для вечері, де всі близькі. Накривка супниці, кругла та м’яка, начебто береже тепло не тільки страви, а й дому. Розпис підглазурний, незворушний, живий. Це фаянс, в якому повсякденність не опускається до рутини, а підіймається до культури.
ВІДЕО ДНЯ
Начиння, що не нав’язує святковість, а лише додає світла. Такі речі не стають застарілими. Вони чекають столу, рук, сім’ї. І щоразу, коли їх виймають з шафи, квітки знову оживають. Тарелі з розписом Яніни Баргілевич створюють в оселі особливий комфорт.
Авторка малюнку Я. Баргілевич. Набір столового посуду «Айстра». Кам’янобрідській фаянсовий завод, 1990-тіРЕКЛАМА
— Прекрасно!
— А ось гарнітур «Троянда й незабудка». Троянди тут наповнені, насичені, з м’якою тінню пелюсток. Ці квітки тримають центр композиції, а між ними розквітають невеличкі блакитні квіти. Вони як легкий подих вітру. Сітка по краю — не просто візерунок: вона наче обіймає форму, завершує коло, дарує спокій і закінченість. Біле тло тут більш щільне, впевнене. Воно не зникає — воно утримує простір, надає квітам глибину. У цьому фаянсі відчувається школа, рука досвідченої мисткині, яка знає міру між декоративністю і тишею. Форми видовжені, трохи урочисті. Блюда схожі на сцени, де квітка розгортає свій рух, а тарелі — на тихі кола, у які хочеться покласти не тільки страву, а й атмосферу дому. Це начиння для столу, за яким не квапляться. Розпис підглазурний — помірний, але теплий. Цей гарнітур — як сад, доглянутий роками.
Авторка малюнку Я. Баргілевич. Тарілки з набору столового посуду «Троянда й незабудка». Кам’янобрідській фаянсовий завод, 1990-тіРЕКЛАМА
— Надзвичайно ніжні тарелі з розписом всередині.
– Вони наче дихання. Не квітка, а спогад про неї. На білому тлі розпускається форма, що не має чітких контурів: пелюстки ніби виринають з тиші, торкаються поверхні легким мазком і одразу віддаляються. Рожево-персикові півтони зливаються з теплим бежем, а тонка коричнева лінія лише натякає на рух — не окреслює, а веде. Квітка тут не показує себе — вона присутня, як внутрішній стан. Блакитні листки, прохолодні та стримані, врівноважують тепло пелюсток, створюючи спокійну, зосереджену гармонію. Цей розпис не прагне прикрасити стіл — він заспокоює. Запрошує до паузи між словами, до погляду всередину.
Авторка малюнку Я. Баргілевич. Тарілки з набору столового посуду «Троянда». Кам’янобрідський фаянсовий завод, 1990-ті
— Який розпис ваш улюблений?
РЕКЛАМА
– Дуже приваблива серія «Кобальтові варіації». Ось тарілка «Колискова». Це тиха нічна казка, зупинена в колі кобальту. У центрі — дитина, яка спить на Місяці. Фігурка вписана в півмісяць так природно, ніби це не сон, а повернення — до безпеки, до первинної колиски світу. Контур простий, майже графічний, але саме в цій простоті — велика віра в образ. Кобальт тут не галасливий. Він глибокий, приглушений, як нічне небо без зірок, але з відчуттям простору. Облямівка створює ефект туману, ніби сон повільно змикається навколо сюжету. Вона неначе огортає Хмаринки умовні, майже дитячі й саме тому щирі. Цей сюжет тримає в собі мить тиші та людську потребу, щоб хтось колись сказав: «Спи. Я поруч».
Авторка малюнку Я. Баргілевич. Тарілка «Колискова» із серії «Кобальтові варіації». Кам’янобрідський фаянсовий завод, 1990-ті
— Тарілка як картина… Цікаво розглядати кожну деталь.
– Дійсно. А ось ще одна — «Левада». Ця глибока тарілка — як затриманий подих літнього поля. У центрі — квіти, не зірвані, а ніби відтворені з пам’яті: рожеві пелюстки зберігають тепло сонця, але не кричать кольором. Вони прозорі, ніжні, трохи вологі — наче ще зранку на них була роса. Зелень стебел не декоративна, а жива: лінії тягнуться вгору, злегка тремтять, ніби від вітру. Між квітами — метелики. Маленькі, легкі… Вони не центр композиції, а її дихання. Це не просто начиння. Це згадка про літо, яке завжди поруч — варто лише нахилитися над тарілкою. У кожному розписі уважність до квітки, паузи між мазками, повага до білого простору фаянсу. Саме він стає тишею, в якій народжується образ. Ця робота мисткині не нав’язує емоцію, а делікатно відкриває настрій. Тут немає надмірності, але є згадка про поле, сад, дитинство, про жіночу працю, що поєднує ремесло й поезію.
Авторка малюнку Я. Баргілевич. Тарілка глибока «Левада». Кам’янобрідський фаянсовий завод, 1990-ті
— Чим особлива, на вашу думку, творчість мисткині?
— Творчість Яніни Баргілевич — це тиха, але стійка форма поєднання української декоративної традиції та новаторства, де фаянс стає мовою довіри між митцем і людиною, яка бере його до рук. Саме в цій довірі — головна цінність її спадщини.
Раніше у «ФАКТАХ» колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк говорила про те, що професію кераміста називають однією з професій майбутнього.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є шанувальниками краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі взірці світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено багато унікальних робіт місцевих майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова мандрівка подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото в заголовку: авторка малюнку Я. Баргілевич. Тарілка «Колискова» із серії «Кобальтові варіації». Кам’янобрідський фаянсовий завод, 1990-ті
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк