Вподобання до вінтажу нині стали об’єктом вивчення психологами. Минулого століття багато людей купували вишуканий посуд для урочистих подій, використовуючи такі набори вкрай рідко. Нерідко цілий сервіз чи набір для напоїв залишався невикористаним, прикрашаючи сервант роками.
Змінилися покоління та час, і все набуло іншого вигляду. Сучасники, живучи у непередбачуваному світі, де майбутнє не дає жодних гарантій, прагнуть переживати кожен день як особливий. Тому вони не ховають вишукані чашки глибоко в шафу, а насолоджуються чаєм чи кавою з них, не чекаючи на спеціальну нагоду. Особливий посуд, що дарує позитивні емоції, цінується надзвичайно, адже ці емоції завжди мають велике значення для кожної людини. Можливо, й у вас є подібний предмет?
В інтерв’ю для «ФАКТІВ» колекціонерка та дослідниця української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про унікальний набір для напоїв «Пісня рідного краю», створений талановитими майстрами порцеляни на Сумському фарфоровому заводі.
«Глечик у цьому сеті – «соліст»
— Сет «Пісня рідного краю» (зображений на фото у заголовку. — Авт.) справді звучить як пісня, — зазначає Людмила Карпінська-Романюк. — Перед нами не просто посуд, а цілісна композиція, де кожен елемент виступає як окремий голос.
ВІДЕО ДНЯ
Глечик є центральним елементом, виступаючи «солістом» у цьому сеті. Він стоїть стійко, оповитий стовбуром калини. Ручка, виконана у вигляді гілки, поєднує декоративне та природне, наче натякаючи: тут все походить з однієї традиції. Поруч із кущем калини ми бачимо кобзаря. Народний співець не просто грає, він ніби «оживляє» весь набір своїм звучанням. Про що його пісня? Це легко вгадати. Вона — про рідний край, сад біля хати, кохання, життєвий шлях, спогади, барвисте літо… І дуже символічно, що біля музиканта розміщені калина та соняшники. Можна уявити, ніби сама земля слухає цю неймовірну музику.
Келих та глечик з набору «Пісня рідного краю»РЕКЛАМА
— Чудово!
— Келихи піднесені, доповнені жіночими образами-берегинями. Ці прекрасні постаті не виглядають як звичайні побутові персонажі. Вони мають щось античне і водночас глибоко українське. Жінки підтримують келихи, наче каріатиди. Ці красуні — ніби музи літньої пори в українському колориті. Калина, соняшники — це не просто набір символів, а жива система знаків. Вони поєднують усе навколо. Червоний, зелений, золотий кольори звучать гармонійно, майже як багатоголосний народний спів.
«Кожен елемент тут виконує подвійну роль: і функціональну, і образну»
— Які послання закладено у цей витвір?
— Лелека в українській культурі — один з найпотужніших образів дому. Цей птах уособлює рідну землю, продовження роду, благополуччя та мир. Лелека на кришці глека — це своєрідний оберіг дому. Соняшники символізують сонце, тепло, життєву енергію, щедрість землі. А калина є одним з найголовніших українських символів. Вона уособлює пам’ять роду, красу, неперервність життя. У цьому наборі калина буквально «огортає» посудину, перетворюючи її на дерево життя. Такий набір — це майже епос, втілений у порцеляні.
РЕКЛАМА
Цікаво розглядати кожну деталь у цьому творі порцелянового мистецтва, створеного українськими фарфористами
— «Пісня рідного краю» — це дуже влучна назва для цього сету, адже це не тиха мелодія, а яскрава пісня, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Автором форми є Володимир Шевченко. Саме він створив пластичну композицію набору: силует глека, скульптурні келихи, чашу на фігурних підставках… Це надзвичайно складний твір, де форма плавно переходить у скульптуру. Олена Смирнова виконала розпис, наповнивши форму «життям»: кетягами калини, соняшниками, плодами, орнаментальними елементами, яскравими кольоровими акцентами.
— Які предмети входять до набору?
— Великий глечик із завершенням у вигляді птаха, чотири келихи (чарки) на високих ніжках, стилізовані під жіночі постаті. У розширеному комплекті також є велика чаша на скульптурній основі з фігурами та деревом. Це не класичний чайний чи столовий сервіз, а саме ансамбль для напоїв, побудований за принципом декоративної єдності: глечик — центр композиції, келихи — ритмічне оточення, чаша — додатковий пластичний акцент. Кожен елемент тут виконує подвійну роль: і функціональну, і образну.
Читайте також: «Гуцульський танець став джерелом натхнення для українських фарфористів», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
РЕКЛАМА
— Яка розкішна ваза для фруктів! У ній стільки колориту…
— Ця ваза має форму чаші і є символом достатку. Дерево в декорі — образ життя, а плоди — дари землі. Кожен фрукт також має символічне значення. Виноград, наприклад, означає багатство, родинність, щедрість; слива — домашній затишок і зрілість; яблуко — життя, любов, гармонію; ягоди — молодість і красу. Усі фрукти разом створюють образ щедрого українського саду, майже райського.
Ваза для фруктів вражає красою та колоритом. Вона є символом достатку
«Такий сет доречно використовувати на свята, поєднувати з вишитими серветками та скатертиною»
— Чи випускався цей набір великим тиражем?
— Це малосерійний художній виріб Сумського фарфорового заводу. Через складність скульптурної форми, ручний розпис, велику кількість деталей, він ніколи не був масовим. Сьогодні цей сет можна зустріти у приватних колекціях. Він став легендою серед поціновувачів порцеляни та, зокрема, серед колекціонерів сучасного українського фарфору.
— Для яких напоїв призначений цей незвичайний набір?
— Найімовірніше, для наливок, медовухи або десертних вин. На це вказує народно-святковий характер композиції. Набір створений для атмосфери застілля. Такий сет доречно використовувати на свята, поєднувати з вишитими серветками та скатертиною. До нього дуже пасували б вишнева наливка, слив’янка, медовуха, узвар. А поруч на столі — пиріжки з вишнями, пампушки, мед, солодкий виноград та стиглі ароматні яблука…
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. У музеї є зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам багато позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» Людмила Карпінська-Романюк розповіла про порцелянові роботи вітчизняних митців, натхненні красою малахіту.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: В. Шевченко, О. Смирнова. Набір «Пісня рідного краю». Сумський фарфоровий завод. 2007 рік