Ще з давніх часів в Україні калину шанували як ознаку кохання та сімейного благополуччя. Китицями калини оздоблювали дівочі головні убори та житло. Розміщені поміж вікон ці китиці вважалися захистом від нечисті.
До того ж ця ягідка, що є одним із національних символів України, має лікувальні властивості.
Українські митці захоплювались і захоплюються красою калини, створюючи справжні витвори мистецтва.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка й дослідниця української порцеляни, авторка книжок Людмила Карпінська-Романюк розповіла про відтворення калини на вазах і сервізах українських майстрів фарфору.
«Ці ягідки — наче витончені коралі»
— Грона калини зустрічаються в піснях, переказах, візерунках, вишивках, у сприйнятті рідної землі, — каже Людмила Карпінська-Романюк. — Ці ягідки — ніби витончені коралі. Майстри української порцеляни у своїх роботах зобразили квітучі сади, де ці осінні ягоди не просто прикрашають вироби, а наділяють їх особливою енергією — теплом дому, лагідністю та вірою. У цих орнаментах і композиціях відроджуються мотиви пісень, шелест вітру і тиша українського обійстя. Калина — знак любові, дівочої вроди та родинної пам’яті. Чайний сервіз «Калина» у розписі Віри Павленко — справжня ода в порцеляні, гімн красі української природи й глибокій символіці народного мистецтва. Багряна калина, що розквітла на білосніжній поверхні порцеляни, — не тільки декоративний мотив, а священний образ. В українській традиції ця ягода — і спів, і молитва, і захист.
ВІДЕО ДНЯ
Віра Павленко. Чайний сервіз “Калина”. Баранівський фарфоровий завод. 1966. Національний музей декоративного мистецтва України
— Чудово! Можна уявити, який запашний калиновий чай у такій чашці. Слід тільки залити плоди калини кип’ятком і дати настоятися. Такий чай особливо смачний з медом.
РЕКЛАМА
— Колоритний посуд завжди створює особливий настрій. Віра Павленко, шанований майстер народної творчості, змалювала світ, у якому переплетені радість і тиша, щедрість землі та щирість серця. Майстриня з неповторним стилем у петриківському розписі перенесла у порцелянову форму живу мелодію народного орнаменту. Її червона калина — це поєднання графічної чіткості й тепла руки мисткині. Контраст чорного й червоного кольорів передає відчуття гармонії між землею та вогнем, між мовчанням і піснею. Роботи Віри Павленко були окрасою численних виставок як в Україні, так і за її межами: в Парижі, Брюсселі, Кабулі, Лейпцигу, Токіо, Нью-Йорку… Сервіз «Калина» — немов застигла мелодія народної пісні, де чашка — це куплет, а чайник — приспів. Полум’яні грона калини, викладені в ритмічний орнамент, нагадують нам про вічне: про матір і рідну домівку, про пам’ять і кохання, про вроду, що зароджується з душі. Сьогодні цей витвір — не лише музейний скарб, а й живе дихання традиції, втілене в порцеляновій гармонії кольору, форми й символу.
— Хто ще з українських митців творив сервізи із зображенням калини?
— Сервіз Костянтина Олійника та Раїси Дмитрук «Калина» — справжня поема у порцеляні, де традиція і сучасність зустрілись в вишуканому танці форм і відтінків.
РЕКЛАМА
У цьому сервізі китиці немов справжні — соковиті, багряні, зібрані у пишній гірлянді листя, що сяє зеленкувато-золотими тонами. Усе тут випромінює тепло й урочистість, створюючи атмосферу щирого родинного чаювання.
Костянтин Олійник, Раїса Дмитрук. Чайний сервіз з електрочайником «Калина». Коростенський фарфоровий завод, 1998 р.
«Калина наповнює дім живою енергією природи, спокоєм, затишком і гармонією»
— А хто створив, на вашу думку, найкращі вази з калиною?
— Серед найліричніших робіт Валентини Трегубової — серія декоративних ваз, в яких майстриня змогла поєднати практичну форму з образним мистецьким змістом. Ці вази Трегубової — не просто предмети інтер’єру. Вони начебто оживають на очах, нагадуючи, що порцеляна може бути не тільки холодним матеріалом, але й носієм тепла людського серця, втіленням жіночої поезії та образу Берегині.
Валентина Трегубова. Декоративна ваза «Калина». Коростенський фарфоровий завод 1975 рікРЕКЛАМА
— Милуватися цими роботами можна безкінечно…
— Кожен виріб — ніби сторінка духовного літопису, де поряд із мистецькою досконалістю лунає мелодія народної душі. Кожна деталь — виразна, кожен мазок зроблений з лагідністю. Вироби з калиною приносять у дім тепло, комфорт і глибоку українську енергію роду. Це не лише декоративні речі — вони мають символічну силу, тому що кожна гілочка, кожна червона ягідка є носієм життєвої радості, краси, пам’яті та кохання. Калина наповнює дім живою енергетикою природи, спокоєм, умиротворенням і злагодою. Тримати в домі посуд із зображенням калини люди здавна прагнули невипадково. Вироби з калиною стають оберегами щастя, кохання та згоди.
Вази Валентини Трегубової — наче поєднання скульптури, казки й пісні. Вони відтворюють і народну традицію, і авторське бачення, і символізм калини як образу України, роду, кохання.
Коли дивишся на ці роботи, відчуваєш домашнє світло, ніжну усмішку, родинний затишок. Це не просто вази, а жіночий оберіг, що тримає на собі красу світу. Вази із зображенням калини Валентини Трегубової — справжня коштовність українського декоративного мистецтва.
— Дійсно.
— І ще одна надзвичайно красива ваза створена Анастасією Панчук-Медведковою. Глибоке темно-синє тло, наче осіннє небо після зливи, — ідеальний контраст для пишних китиць калини, що горять червоним, мов жаринки у вечірньому багатті. М’які мазки золотавого листя нагадують дотик вітру, а білі суцвіття додають композиції світлого подиху весни, створюючи гармонійний цикл — від цвітіння до плодоношення, від пробудження до зрілості.
Червоні ягідки ніби осяюють простір навколо, нагадуючи, що краса української землі — жива, як вогонь, і вічна, як пісня.
А. Панчук-Медведкова. Підлогова ваза «Калина». Довбиський фарфоровий завод. 2010
До слова, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є шанувальниками краси порцеляни, до першого в Україні Музею порцелянових фігур ShvetsMuseum. У збірці музею ви зможете побачити найкращі зразки світових порцелянових мануфактур. Нещодавно в музеї було відкрито залу української порцеляни, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова мандрівка подарує вам багато позитивних емоцій та закарбується на все життя!
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
На фото у заголовку: Валентина Трегубова. Декоративна ваза «Молодиця» Коростенський фарфоровий завод 1964 р.