Іран потерпає від дефіциту бензину на тлі посилення тиску США, що обмежує імпорт пального. На автозаправних станціях (АЗС) у столиці вже утворилися черги, а влада розглядає можливість обмеження продажів та підвищення цін.
Державна газета “Хамшахрі” 23 серпня повідомила про довгі черги на заправках у Тегерані, спричинені побоюваннями щодо можливого підвищення цін. Водії намагаються заправити автомобілі заздалегідь, навіть коли баки ще більш ніж наполовину заповнені.
Щоденний дефіцит бензину в країні оцінюється у 14-15 мільйонів літрів. Серед причин влада називає рекордний попит, збитки, завдані війною, та зміну пріоритетів державного бюджету.
“Ми повинні щось зробити, щоб знизити споживання до рівня внутрішнього виробництва”, – заявив голова Організації з оптимізації енергетики та стратегічного управління Есмаїл Сакаб Есфахані.
Проблема загострюється на тлі посилення американського тиску на Іран. Міністр фінансів США Скотт Бессент раніше назвав його “найбільшим фінансовим наступом, коли-небудь спрямованим проти супротивника”.
Ціни на бензин залишаються вкрай чутливим питанням для Ірану. Завдяки державним субсидіям пальне в країні є одним із найдешевших у світі. Водночас попередні спроби суттєво підвищити його вартість призводили до масових протестів. Зокрема, у 2019 році під час придушення протестів силами безпеки загинули сотні людей.
На тлі високої інфляції та валютної кризи нове різке здорожчання бензину може посилити соціальну напругу.
Влада тим часом шукає способи скоротити споживання. Водіїв близько 4,5 мільйонів двопаливних автомобілів заохочують активніше використовувати стиснений природний газ. Найбільший нафтопереробний завод країни Persian Gulf Star Refinery також почав використовувати метанол для збільшення виробництва бензину.
Крім того, уряд розглядає три варіанти боротьби з дефіцитом. Перший передбачає обмеження добового постачання на АЗС на рівні 121 мільйона літрів із припиненням відпуску після вичерпання цього обсягу. Другий – продаж бензину понад встановлений ліміт за вищою ціною. Третій – перехід до розподілу паливних квот між фізичними особами замість автомобілів.
Наразі в Ірані діє багаторівнева система квот. Перші 60 літрів бензину на місяць продаються по 15 тисяч ріалів (0,008 долара) за літр, наступні 50 літрів – за 30 тисяч ріалів, а понад цей обсяг – за 50 тисяч ріалів.
Минулого тижня уряд відмовився від пілотної програми у місті Керман, яка передбачала збільшення загальної квоти, але водночас встановлювала ціну на понадлімітне пальне у 872 тисячі ріалів (0,46 долара) за літр.
Чиновники пояснили відмову від експерименту проблемами з його реалізацією. Водночас різке підвищення ціни викликало занепокоєння серед жителів Кермана та побоювання, що таку модель можуть поширити на всю країну.
