Ось уже рік минув з того часу, як я отримав постійний вихід в Інтернет… Кожна людина, яка має це «вікно у світ», рано чи пізно починає цікавитися можливістю віддаленого заробітку. І я не виняток.
Чомусь усі інтернет-спільноти, ну, або принаймні найнерозумніша його частина, хворіє на синдром «халяви». Багато блогів, сайтів та інших інтернет-ресурс рясніють рекламними оголошеннями в дусі «Я заробляю 100$ на годину, показати як?»… І неодмінно перебувають люди, які переходять за цими посиланнями, реєструються на якомусь підозрілому ресурсі, та ще й підставляють своїх друзів. Звісно, це безглуздо. Але цей феномен синдрому «халяви» чимось викликаний…
По-перше, споконвічне «російське може». А раптом вийде, а раптом не обдурять, а раптом заробляти почну? Мене такі думки теж відвідували, але я їх відкидав як неймовірно наївні.
По-друге, річ ще й у недостатній поінформованості. Люди мало знають про реальні способи заробітку в Інтернеті, а порадитися часто нема з ким. Ось і нишпорять по «сірих» сайтах.
Я як людина практична теж вирішила спробувати заробити. Чого я тільки не перепробував! Заробляв на кліках; повзав по варезникам, щоб заробити на файлообмінниках; пробував різні “партнерки”, які часто виявлялися звичайним “кидаловим” чистої води. Але зрештою знайшов фріланс-біржі.
Треба сказати, що мене з дитинства хвалили за твори. Писав свої вірші, розповіді. Заняття дитяче, звичайно, але виявилося, що на ньому в Інтернеті можна заробити гроші. Тож я одразу вхопився за цю можливість і почав шукати проекти для рерайтерів та копірайтерів.
Що таке рерайтінг? Рерайтинг – це переказ своїми словами якогось тексту. Завдання просте, нічого складного для людини з мінімальним письменницьким даром немає. Копірайтінг – це написання свого тексту, з нуля. Завдання – переконати покупця щось купити. У тонкощі вдаватись не станемо, про них і так уже багато написано.
Я взяв своє перше замовлення, виконав – і одержав гонорар. Перший у житті за свою писанину! Так що з цього моменту я знав, чим займатимуся. Набрав багато замовлень, почав писати їх у величезній кількості та… за копійки. Мій постійний замовник платив мені від сили кілька десятків карбованців за тисячу знаків. Але, виконуючи «шалені» обсяги, щодня я заробляв до півтисячі.
Так було доти, доки я не поспілкувався з братами-фрілансерами. Як виявилось, те, чим я займався, називається «демпінгом». Насправді праця копірайтера коштує набагато дорожче. Я негайно знайшов усі свої зроблені за місяць роботи та зробив розкішне портфоліо. Визначив соліднішу плату за свою роботу і став чекати по-справжньому своїх замовників. І вони не змусили на себе чекати! З цього моменту я знайшов свій шлях. Тепер моє завдання – писати якісні тексти, що продають, для серйозних замовників.
Ви – так само, як і я колись – задаєтеся питанням, куди застосувати свої таланти? Насамперед, поспілкуйтеся з тими людьми, які вже досягли хоч якогось успіху. Я цього не зробив, тому мені довелося якийсь час працювати неефективно, не отримуючи від тих величезних обсягів текстів, які на мене обрушилися, жодного задоволення.
Адже робота має приносити людині не лише гроші, а й радість!
Руслан Caйбабталов