Україна ризикує пропустити термін ухвалення законів проти відмивання грошей для доступу до європейських платіжних систем. Час спливає, а депутати Верховної Ради досі не можуть домовитися щодо доступу до банківської інформації.
Верховна Рада України планує розглянути законопроєкт №14327-д у першому читанні 10 листопада. Про це повідомила одна з його співавторок, народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, у коментарі Kyiv Independent.
До пакету входять також два супутні законопроєкти: №15501, який захищатиме викривачів, що повідомляють про підозрілі випадки відмивання грошей, від переслідувань, та №15503, який надасть людям і компаніям, публічно звинуваченим у порушенні правил фінансового моніторингу, право на офіційну відповідь.
SEPA (Єдина платіжна зона Європи) об’єднує 41 країну та територію, розглядаючи перекази в євро між ними як внутрішні платежі. Членство дозволить українцям заощаджувати кошти на переказах з Європи, а бізнесу — легше оплачувати послуги європейських постачальників та отримувати кошти від клієнтів.
Василевська-Смаглюк оцінює щорічну економію для українців та бізнесу від зниження банківських комісій та транзакційних витрат у 10 мільярдів гривень (220 мільйонів доларів).
“Ми, можливо, ще не є членами Європейського Союзу, але приєднання до SEPA зробить нас частиною європейського платіжного простору. Це буде певною формою часткової європейської інтеграції, щось на кшталт “фінансового безвізу” для України”, — зазначила вона.
Щоб отримати право на членство, Україна повинна привести своє законодавство щодо протидії відмиванню грошей (AML) у відповідність до європейських стандартів. Законопроєкт передбачає створення центрального реєстру, який показуватиме, які банки зберігають рахунки чи сейфові скриньки особи, але без інформації про баланси, історію транзакцій чи вміст скриньок.
Слідчі зможуть використовувати цей реєстр для пошуку банківських рахунків особи, не контактуючи з кожним банком окремо, та за необхідності звертатися до суду для арешту активів.
Головна суперечка, що заважає просуванню законодавства, стосується того, хто матиме доступ до реєстру. Василевська-Смаглюк повідомила, що представники Європейської комісії бажають розширити доступ для правоохоронних органів, які розслідують фінансові злочини, організовану злочинність та корупцію.
Як компроміс, законодавці планують надати прямий доступ спочатку Бюро економічної безпеки, Національному агентству із запобігання корупції (НАЗК) та Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Доступ для інших правоохоронних органів буде обговорено до другого читання законопроєкту, повідомила Василевська-Смаглюк.
Нові правила ЄС щодо протидії відмиванню грошей набувають чинності 10 липня 2027 року.
“Якщо ми не встигнемо до цього терміну, ми можемо втратити можливість приєднатися до SEPA за чинними правилами. Вимоги стануть значно жорсткішими, і я не думаю, що Україна зможе швидко їх усі впровадити”, — попередила вона.
Якщо законопроєкт пройде перше читання 10 листопада, парламент зможе розглянути його знову в середині грудня, хоча це вимагатиме від депутатів скорочення термінів подання поправок.
За найкращим сценарієм, закон буде ухвалено до кінця року, що дозволить Національному банку України подати заявку країни на членство в SEPA до Європейської платіжної ради.
У сусідній Молдові, яка приєдналася до SEPA в жовтні 2025 року, громадяни та бізнес заощадили близько 14,7 мільйона доларів за перші десять місяців роботи системи, за даними Національного банку Молдови.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: kyivindependent.com