Що таке компетентність тренера? Аналізуючи різні думки на цю тему, ми постійно переконуємось у суб'єктивності думок.
Загальне уявлення про структуру професійної кваліфікації дозволяє розглянути будь-якого спеціаліста як носія шести видів професійної компетентності. Якщо тренерська діяльність претендує на те, щоб вважатися професійною, вона має відповідати цим критеріям.
Отже, назвемо види компетентності та перерахуємо установки, що становлять структуру професійної кваліфікації.
– Технічна компетентність має на увазі вміння трансформувати мету, поставлену компанією перед тренером, у систему конкретних навчальних завдань; підбирати відповідні їм інтерактивні вправи та застосовувати їх практично.
– Міжособистісна комунікативна компетентність визначається наявністю комунікативних навичок, чутливістю до групових процесів та вмінням їх інтерпретувати, високим рівнем усвідомлення власних особистісних характеристик та настанов, а також розумінням мотивів поведінки інших людей.
– Контекстуальна компетентність передбачає володіння соціальним контекстом професії. Іншими словами, тренер-професіонал має добре розуміти, де і кого він навчає.
– Адаптивна компетентність виражається здатністю передбачати та переробляти зміни у професії, пристосовуватися до мінливих умов тренерської практики в динамічних умовах організаційної культури.
– Концептуальна компетентність проявляється у володінні тими загальноприйнятими засадами знань, на яких базується тренерська практика.
– Інтегративну компетентність мають тренери, які вміють давати професійні оцінки – мислити відповідно до логіки професії; вирішувати проблеми, що виникають так, як це прийнято для даної спеціальності. Для цього, безумовно, необхідні всі зазначені вище види компетентності, їхній своєрідний “сплав”, який формує особу професії.
Що означає практично наявність у тренера компанії всіх необхідних видів компетентності? Насамперед, те, що він почувається “на своєму місці”, має внутрішні ресурси, достатні для найкращого виконання власної роботи в рамках тих завдань, які ставить перед тренером організація. Такий фахівець готовий гнучко та у всеозброєнні зустрічати вимоги завтрашнього ринку. Йому не треба ухилятися від об'єктивної оцінки своєї роботи, оскільки його професійна самооцінка є стійкою. Він мотивований до співпраці з іншими тренерами, оскільки має ясну професійну ідентичність. Так, тренер-професіонал добре розуміє, коли на користь справи краще запросити для виконання конкретного навчального замовлення “вузького спеціаліста” ззовні, і може підібрати його для своєї компанії оптимальним чином. Більше того, такий фахівець зацікавлений у підвищенні престижності професії, а не лише у стійкості власного становища – він хоче залишатися членом професійної спільноти та дорожить своєю репутацією. Він добре поінформований про те, хто лідирує на ринку тренерських послуг, які тенденції, новини та персоналії.
Тренер-професіонал у співпраці зі службою персоналу допомагає виявленню потреб у навчанні того чи іншого контингенту. Його робота сприяє усвідомленню організацією своїх стратегічних цілей та найближчих завдань у галузі навчання персоналу. Як наслідок, формується чіткіший, мотивований запит на тренерські послуги та одночасне витіснення з ринку “диких” тренінгів, які беруться вирішити за два дні будь-які проблеми та навчити кого завгодно і чого завгодно.