Олена Мошенець: Знищення Каховської ГЕС — екоцид світового рівня - 1 Novyny

Народний обранець України щодо річниці знищення росіянами дамби Каховської ГЕС, екоциду та міжнародного права

6 червня 2024 року — річниця руйнування росіянами греблі Каховської ГЕС на Херсонщині. Внаслідок цього загинули десятки осіб та тисячі тварин. Приблизна вартість шкоди, завданої довкіллю, перевищує 146 млрд грн, постраждало 1144 господарства, а площа затоплених лісів сягнула понад 64 тис. гектарів. Детальна статистика доступна на ресурсі “ЕкоЗагроза”.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш охарактеризував знищення Каховської ГЕС як величезну гуманітарну, економічну та екологічну катастрофу, тоді як Президент України Володимир Зеленський влучно назвав це “екоцидом”, закликавши світ притягнути РФ до відповідальності.

Екоцид — це злочин, що передбачає масове руйнування природного середовища. Цей термін відомий з 2001 року, коли Верховна Рада України ухвалила нову редакцію Кримінального кодексу (що замінила Кримінальний кодекс Української РСР 1960 року).

Стаття 441 КК України встановлює кримінальну відповідальність за екоцид, що карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років, за “масове знищення флори чи фауни, отруєння атмосфери чи водних ресурсів, а також інші дії, які можуть спричинити екологічну катастрофу”.

Важко знайти більш очевидний доказ екоциду, ніж руйнування Каховської греблі російськими військами! Але чи легко притягнути винних до відповідальності за статтею 441 КК України?

Склад злочину “екоцид” містить багато оціночних понять, які не знайшли свого відображення ні в чинному КК України, ні в правових позиціях Верховного Суду України. Це стосується і поняття “масове знищення рослинного або тваринного світу”, адже невідомо, на якому етапі заподіяння шкоди, згідно з КК України, рослинний чи тваринний світ можна вважати знищеним? Яка цінність виду, що зникає? Скільки коштує площа зруйнованого водосховища? Якою є економічна цінність комплексу екосистемних послуг, що, можливо, втрачені назавжди через підрив Каховської ГЕС? Яка вартість сотень тисяч гектарів, що деградували через руйнівні воєнні дії РФ? Також не визначено кількісного показника, який дозволив би встановити масовість руйнувань довкілля.

Питання відповідальності за екоцид під час збройних конфліктів наразі є радше винятком, ніж правилом, не лише для України, але й для світу. Наприклад, для відшкодування шкоди довкіллю та інших збитків, завданих Іраком внаслідок збройної агресії проти Кувейту (1990-1991 роки), ООН у 1991 році створила спеціальний орган — Компенсаційну комісію The United Nations Compensation Commission (UNCC), яка функціонувала 31 рік — до 2022-го. Комісія зареєструвала, оцінила та присудила компенсацію за очищення та відновлення від шкоди, завданої ґрунтам, водам, прибережним екосистемам тощо. Однак, до розгляду були допущені лише близько 6% від усіх випадків шкоди, завданої довкіллю Кувейту.

Юрисдикція Міжнародного кримінального суду охоплює лише чотири найсерйозніші воєнні злочини: геноцид, злочин проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. І хоча МКС може розпочинати судові переслідування за шкоду, заподіяну довкіллю внаслідок воєнних злочинів, його повноваження в цьому питанні є вкрай обмеженими, оскільки Суду заборонено тлумачити злочин за аналогією. Отже, прийняття екоциду як п’ятого серйозного злочину для переслідування з боку МКС є найбільш доцільним.

5 січня 2023 року була ухвалена Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи “Вплив збройних конфліктів на довкілля”. Документ наголошує на необхідності кодифікації поняття “екоцид” як на національному, так і на міжнародному рівні. ПАРЄ висловила рішучу підтримку зусиллям щодо внесення змін до Римського статуту шляхом доповнення його новим злочином – екоцидом. Відповідно до ухваленого тексту Резолюції, необхідно внести зміни до Римського статуту та включити до його тексту екоцид як окремий вид злочину. У Резолюції проголошено, що держави-члени зобов’язані вжити всіх необхідних заходів для заборони використання забороненої зброї під час збройних конфліктів. Така зброя непропорційно впливає на довкілля, завдаючи йому значної шкоди, а також робить неможливим життя людей у зоні ведення бойових дій.

18 квітня 2024 року Парламентською Асамблеєю Ради Європи була ухвалена резолюція авторства народного депутата України Юлії Овчинникової “На шляху до стратегій Ради Європи щодо здорових морів та океанів для протидії кліматичній кризі”. Документ закликає ухвалити Екологічний договір для України, що є складовою Формули миру Президента України.

16 листопада 2023 року на рівні Європейського Союзу було ухвалено угоду, що стосується посилення відповідальності за шкоду, завдану довкіллю: нова Директива більш точно визначає екологічний злочин та додає нові види кримінальних порушень у сфері довкілля, замінюючи попередню Директиву щодо екологічних злочинів: 2008/99/EC.

Країни-члени повинні до 20 травня 2025 року адаптувати національні законодавства до нових правил. І деякі з них вже почали змінювати свої кримінальні закони. Франція у 2021 році Законом про клімат і стійкість визнала “екоцид” як правопорушення згідно з національним законодавством (стаття 231-3), що передбачає до 10 років ув’язнення за вчинення злочинів, які “завдають серйозної та довготривалої шкоди здоров’ю, флорі, фауні або якості повітря, ґрунту чи води”, хоча Громадська кліматична асамблея прагнула більш суворої класифікації цього злочину.

У лютому 2024 року Бельгія стала першою країною ЄС, яка запровадила кримінальну відповідальність за екоцид у рамках перегляду Кримінального кодексу країни. Згідно з новим КК Бельгії, особи, які завдають серйозної та непоправної шкоди навколишньому середовищу (наприклад, розливи нафти в морі біля берегів Бельгії), можуть бути засуджені до ув’язнення на термін від 15 до 20 років, а компанії — оштрафовані на суму від €1,2 млн до €1,6 млн.

Бельгія також стала першою країною ЄС, яка визнала екоцид міжнародним злочином на рівні з воєнними злочинами, злочинами агресії, злочинами проти людяності та геноцидом. Новий кодекс набуде чинності через два роки та зробить Бельгію 12-ю країною у світі, що криміналізувала екоцид. Обговорення кримінальної відповідальності за екоцид наразі проводиться на парламентському та/або урядовому рівні ще щонайменше у 23 країнах. А Інститут європейського права працює над відповідним визначенням для ЄС.

Важливо не лише покарати росіян за злочини екоциду, вчинені в Україні, але й змусити всіх сучасних та майбутніх агресорів компенсувати заподіяну війною екологічну шкоду. І в цьому плані підрив Каховської ГЕС — подія, що має стати ключовим фактором у формуванні на міжнародному рівні нового мислення щодо воєнних злочинів проти довкілля.

Закликаємо світову спільноту до рішучих дій у захисті нашого спільного довкілля та притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах проти природи.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Олена Мошенець