І не лише «цифрове золото», а також «нова глобальна резервна валюта», «засіб боротьби з державою», «найбільша інвестиційна можливість нашого часу» тощо. Але найточніше, на мою думку, визначення цього феномена – «цифрове золото». Чому? Почнемо здалеку…
Жив на початку ХХ століття в Австрії один єврей, народжений у Львові, за сумісництвом, як стверджує Вікіпедія, «економіст, філософ, історик, прихильник класичного лібералізму, який зробив значний внесок у розвиток австрійської школи економіки» – Людвіг фон Мізес. Цей найрозумніший мужик випустив у 1912 р. свою фундаментальну працю – «Теорія грошей і кредиту», в якій стверджувалося, що всі економічні кризи – це лише похідні відходу урядів сучасних йому країн від «золотого стандарту». Кризи ці породжує нестримне друкування паперових грошей, і світова економіка, якщо відійти від золотого стандарту, буде «непередбачено злітати і занурюватися в безодні хаосу». Навіть дано точні розрахунки часу настання нової кризи у зв'язку із надходженням нових мас нічим не забезпечених грошей у світову економіку. Час показав точність цих обчислень, якими і сьогодні користуються футурологи.
«Плюси» незабезпечених грошей: їх можна випускати необмежено, вартість їх постійно падає, як і рівень довіри до них, і т.д. Ні населенню, ні виробникам реальних благ ці «плюси», крім постійного прагнення позбавитися «незабезпечених папірців», нічого не дають. Але всесвітньо визнаних «золотих грошових знаків» у світовій економіці немає. Точніше, не було. І ось вони з'явилися. І ім'я їм «Біткоїни» .
Звернемося до Вікіпедії:
« Bitcoin, Біткоін, часто Біткойн (від англ. bit – одиниця інформації «біт», англ. coin – «монета») – пірингова електронна платіжна система, що використовує однойменні одиниці для обліку. Часто bitcoin називають “криптовалютою”. Міністерство фінансів ФРН вважає біткоїни варіантом приватних грошей, які можуть бути використані для «багатосторонніх клірингових операцій».
Мережа повністю децентралізована, немає центрального адміністратора чи якогось його аналога.
Біткоїни можуть використовуватися для електронної оплати товарів/послуг у продавців, які готові їх приймати. Є можливість обміну на звичайні гроші через спеціалізовані майданчики для торгів чи обмінники.
Одна з особливостей – децентралізована емісія нових біткоїнів, якою може скористатися будь-який бажаючий, але в строго обмежених кількостях і лише шляхом використання обчислювальних потужностей техніки, що використовуються для захисту платіжної системи від повторного витрачання коштів.
Базовим елементом цієї платіжної системи є програма-клієнт із відкритим вихідним кодом. За допомогою мережного протоколу прикладного рівня запущені на багатьох комп'ютерах клієнти з'єднуються між собою в однорангову мережу.
Для забезпечення функціонування та захисту системи використовуються криптографічні методи».
І це ще не повне перерахування всіх властивостей цифрового феномена. Давайте перекладемо хитрі терміни з Вікіпедії на людську мову.
Розглянемо зараз лише властивості, які дозволяють назвати біткоін «цифровим золотом» :
1. Кінцева кількість «цифрових монеток». Біткоінов не можна випустити понад 21 мільйон «штук». В даний час випущено в обіг понад 11 мільйонів Біткоїнів.
2. Складність пошуку нових монеток, «майнінг» стає все більш утрудненим, а ціна знайдених нових кодів (у биткоинах) падає. Спрощено система виглядає так. Імовірність знаходження нової монетки у приватній майні пропорційна її обчислювальної потужності щодо потужності всієї системи, що виробляє Біткоїни. Обчислювальні потужності цієї системи у 2013 р. зростали вдвічі щомісяця. Тобто. ймовірність знаходження монет, якщо в тебе потужність приватного «монетного двору» не змінюється, зменшується вдвічі щомісяця. Крім того, сама ціна знайденого коду прив'язана до кількості монет у Мережі і постійно знижується.
3. Децентралізація. Майнят Біткоїни у світі мільйони простих користувачів персональних комп'ютерів. Єдиного “емісійного центру” немає. Отже, неможливо «надрукувати» одразу величезну кількість монеток.
4. Майже нескінченна подільність. Кожну «монетку» можна поділити на сто мільйонів «центів». Називається ця стомільйонна частина біткоїну «сатосі», на ім'я засновника цієї криптовалюти Сатосі Накамото.
5. Як і золото, Біткоїн можна купити за будь-яку традиційну валюту за обмінним курсом.
6. Неможливість підробки. Ні, теоретична можливість підробити та пустити два однакові входи в Мережу є. Однак для цього потрібно «захопити» понад 51% усієї обчислювальної потужності системи, яка розподілена планетою Земля в основному на комп'ютерах приватних користувачів. А простежити історію кожної криптомонетки від моменту її появи світ і до останньої операції може кожен учасник системи. Жодні спецслужби та центральні банки в цій системі не потрібні.
7. А якщо врахувати ще й повну анонімність комп'ютерного коду.
Що дає ця «забійна комбінація» властивостей :
1. Кінцева кількість монеток сприяє високій привабливості інвестицій у Біткоінах.
2. Анонімність валюти виконує роль “мережевих готівки”, що дозволяють купити будь-які, навіть заборонені до продажу товари. Швидкість передачі цих грошей, на відміну від справжньої, паперової та металевої готівки, на будь-які відстані практично миттєва.
3. Відсутність єдиного емісійного центру захищає валюту від «економічних криз», коли у мережу вкидається велика кількість нічим не забезпечених грошей.
4. Біткоїни неможливо відібрати або оголосити «поза законом». Точніше, можна, і, наприклад, уряди Таїланду та Китаю так і зробили. Ну то й що? А як простежити, чи виконують громадяни указ чи ні? Поки що ніяк.
Та й результат? А ось він. Цілком фантастичний! Безмежна довіра. «Біткоїн за обсягом щоденних угод уже обійшов Western Union та Paypal. Хтось ще не вірить, що Біткоїн – це гроші майбутнього? Твіттер від 6.12.2013.