Реконструкція Бессарабського ринку в Києві, розпочата наприкінці 2025 року, мала на меті перетворити історичну будівлю на сучасний фуд-хол, за прикладом успішного Kyiv Food Market. Проте менш ніж за рік більшість закладів харчування закрилися, а ринок став ще тихішим, ніж до оновлення.
Раніше Бессарабський ринок був відомий як лабіринт продуктових крамниць, де можна було знайти все: від солодощів типу чурчхела та кавунів з півдня України до свинячих ніжок і квашеної капусти. Після реконструкції, що завершилася наприкінці 2025 року, частину торгових місць замінили коктейль-бар, сцена для виступів та 17 нових закладів харчування, серед яких суші-бар та індійський ресторан.
На сьогодні в приміщенні ринку залишився лише один заклад – мережа швидкого харчування Big Mama. Він розташований у низці ідентичних, нещодавно збудованих, але майже всіх зачинених крамниць.
Проєкт, вартістю 3,5 мільйони доларів, який мав повторити успіх Kyiv Food Market, зазнав повної невдачі. На початку червня 2026 року керівниця проєкту Наталія Джулай залишила свою посаду, а 15 з 17 нових закладів припинили роботу. Лише кав’ярня та заклад швидкого харчування продовжують функціонувати.
Трансформація Бессарабського ринку є частиною ширшої тенденції в Європі, де забудовники прагнуть перетворити продуктові ринки на прибуткові фуд-холи. Однак в умовах війни в Україні реалізація цього задуму виявилася значно складнішою, ніж очікували девелопери, адже Бессарабський ринок є не лише історичною пам’яткою, а й частиною культурної спадщини Києва.
Чому фуд-хол зазнав невдачі?
Ігор Кравець, архітектурний дослідник, який активно висловлювався щодо реконструкції Бессарабського ринку, вважає, що фуд-хол міг би бути успішним, якби його відкрили у 2019 році. “Якби не були відключення електроенергії через постійні атаки, загальна емоційна виснаженість населення та зростаючі фінансові труднощі споживачів – фуд-хол міг би продовжувати працювати, незважаючи на інші недоліки”, – зазначив він.
Економіка країни також зазнає значних труднощів. Мобілізація та виїзд 3 мільйонів людей за кордон призвели до дефіциту робочої сили в Україні, який оцінюється в 2,5 мільйона осіб. За даними Європейського банку реконструкції та розвитку, лише в березні 2026 року в Києві закрилося 300 закладів харчування та напоїв.
Однак проблеми реконструкції Бессарабського ринку не обмежувалися лише воєнними обставинами.
Ще до відкриття реконструкція викликала значну критику через непрозорість. Як муніципальне підприємство, проєкт мав бути керованим містом, але громадськості не представили жодних візуалізацій майбутнього фуд-холу. Розробники та менеджери проєкту не залучали громаду до процесу, і досі залишається незрозумілим, хто саме є автором проєкту фуд-холу.
“Критика проєкту розпочалася ще до відкриття, а після нього обурення лише посилилося, тому оператор стартував з негативним балансом”, – сказав Павло Пекер, архітектор, який очолив проєкт захисту київського Житнього ринку від подібної реконструкції. Пекер вважає, що невдача фуд-холу частково спричинена відсутністю залучення громадськості: “Невдачу… можна було передбачити… Люди не схвалюють такого… кияни просто не брали участі в процесі… тому люди, які стояли за проєктом Бессарабського ринку, насправді не знали, що потрібно цьому проєкту”, – зазначив він.
Відсутність належного дослідження призвела до того, що оновлення скопіювало вже існуючі поруч заклади, але з вищими цінами та нижчою якістю. “Це було особливо неприйнятно, враховуючи умови в самому приміщенні: нестерпну спеку влітку та протяги взимку”, – додав Кравець.
“Кияни просто не брали участі в процесі… тому люди, які стояли за проєктом Бессарабського ринку, насправді не знали, що потрібно цьому проєкту.”
Взимку 2025 року Київ пережив найхолоднішу зиму за останні роки, з частими відключеннями електроенергії, спричиненими російськими атаками. Мер Києва Віталій Кличко навіть закликав мешканців, які мають можливість, покинути столицю.
Деякі нові орендарі Бессарабського ринку вважають, що складність обігріву такого великого приміщення, як Бессарабський ринок – старовинна цегляна будівля з високими стелями, численними входами та охоронним статусом, що обмежує структурні зміни – стала причиною відтоку клієнтів.
“Почала зима, і обігріти таке приміщення, як Бессарабський ринок, стало неможливо, тому клієнти перестали приходити, і поступово почали закриватися торгові точки”, – сказав Руслан Кравченко, власник Big Mama. Сам Кравченко, можливо, теж був би змушений закритися, якби не мав поруч філіал, з яким міг би ділитися ресурсами.
Крамниця Кравченка оточена порожніми сидіннями для небагатьох відвідувачів та новою сценою, встановленою під час реконструкції. Поки Кравченко розповідав про брак клієнтів, на сцену, яка раніше приймала живі концерти та навіть зустрічі з ексміністром закордонних справ Дмитром Кулебою, заліз чоловік з пляшкою пива. Його вигуки відлунювали порожнім приміщенням, поки його не вивела поліція.
Над крамницею на екрані розміром 2×2 метри демонструються фотографії старого Києва: Хрещатик як запилена дорога для возів і коней, двоповерхові будівлі в центрі міста – і, звичайно, Бессарабський ринок, повний відвідувачів.
Сьогоднішній Бессарабський ринок – це повна протилежність тому, що зображено на фотографіях.
Навіть без конкуренції, Big Mama, ймовірно, невдовзі буде змушений закритися. “Коли були інші ресторани, клієнти приводили своїх друзів, що стимулювало бізнес, але зараз це складно”, – сказав Кравченко.
Що це означає для продуктового ринку Бессарабського?
Хоча заклади харчування на Бессарабському ринку виявилися недовговічними, більшість продуктових продавців зберегли свої місця.
Наталія Воровьова – одна з двох продавців свіжих фруктів, що залишилися на Бессарабському. Як і багато інших, вона працює тут майже три десятиліття. Реконструкція, на яку багато хто покладав надії щодо збільшення прибутків, зробила ринок невпізнанним, каже вона. “Бар посеред ринку… не має сенсу для продуктового ринку”, – зазначила вона.
Воровьовій вдалося залишитися на Бессарабському, незважаючи на спад бізнесу протягом років. Тепер вона побоюється, що реконструкція могла стати фатальним ударом, і їй доведеться піти.
“Коли я тільки почала працювати на Бессарабському, там було стільки людей, що ледве можна було пройти. Я могла продати 60 кілограмів полуниці одразу, а зараз бувають дні, коли я не маю жодного покупця”, – розповіла Воровьова.
Хоча Наталія Джулай, керівниця проєкту фуд-холу, обіцяла, що 50 продуктових продавців залишаться на ринку (90% від кількості до реконструкції), зараз їх залишилася лише жменька.
“Нам не сказали, як це буде виглядати – вони казали, що тільки половину віддадуть під фуд-маркет, але, як бачите, це явно більше половини”, – зауважила Воровьова.
Майбутнє продуктових ринків Києва невизначене. Деякі, як Пекер, налаштовані оптимістично, вважаючи це лише черговою сторінкою в історії Бессарабського. Інші, як Кравченко, менш певні. “Це дуже тривожна ситуація. Потенційних інвесторів відлякали. Безцінна історична будівля занепадає, і незрозуміло, хто фінансуватиме її утримання”, – сказав Кравченко.
Однак, у деякому сенсі, продуктовим продавцям Бессарабського пощастило, що вони взагалі пережили реконструкцію ринку. Інші проєкти перетворення ринків на більш прибуткові майданчики загрожують повною зміною їхньої суті.
Демонтаж Деміївського ринку в Києві заплановано повністю, і на його місці компанія Manhattan Invest збудує нову 30-поверхову будівлю.
Інші ринки Києва стали цілями російських атак. У 2026 році Росія знищила Лук’янівський ринок та великий книжковий блошиний ринок на Почайні внаслідок двох окремих прямих ударів.