Перший день на роботі після відпустки значно гірший за звичайний понеділок, хоча саме цей день я ненавиділа завжди. З самого ранку не могла знайти в собі навіть мале бажання розпочати роботу.
Ще кілька днів тому я ніжилася на пляжі в тіні екзотичних пальм. Голова була забита чим завгодно, але це викликало позитивні емоції. Маючи схильність до математики, підраховувала кількість сонячних ванн, що сприяли модному засмагу, прикидала вартість коктейлів та вечерь у ресторані. А то й просто байдикувала і прискіпливо вибирала цікаві маршрути екскурсій та вечірні вбрання для романтичних зустрічей із блакитнооким аборигеном.
Господи, які угоди, продажі та переговори? Це ж зовсім інший світ.
«Третій день небажання працювати — напевно, це середовище», — промуркотіла слова невідомо з якоїсь пісеньки і згадала серйозний вираз обличчя шефа на ранковій планерці. З його півгодинної мови запам'яталися лише два слова: «самодисципліна» та «самоорганізація». Із чого й так ясно, що доведеться братися за себе самостійно. І скільки б не пролетіло ворон за вікном, яких я почала вважати, щоб хоч трохи зобразити зосередженість на засмаглому обличчі, все одно ніхто за мене не виконає доручення шефа. «Самодисципліна» та «самоорганізація». З чого і так ясно, що доведеться братися за себе самостійно
Тупо дивилася на чистий аркуш паперу, намалювала смішну пику і навіть підняла погляд на порожній екран монітора.
— Ірино Петрівно, — почула, наче з іншого світу. – Візьміть слухавку. Шеф.
Я зітхнула та підійшла до телефону.
— Постарайтеся зайти до мене за півгодини, — почула знайомий голос, а потім короткі гудки.
Похмуро повернулася на робоче місце і краєм ока вловила підвищений інтерес співробітників.
Ось вони, мої улюблені колеги. Все переді мною. Я їх бачу щодня більше, ніж сім'ю. І знаю всіх, як облуплених. Симпатії, антипатії, найпотаємніші шви виворітного життя, яке чомусь називають особистим. І навіть з упевненістю можу сказати, хто з них здатний закрутити роман з новим…
Ах, так, новенький. А він нічого й чимось навіть схожий на блакитнооке мачо, з яким ми ніжилися на морському березі. А ввечері в пустому знемозі я ніжно торкалася розпаленою щокою його міцного плеча під час танцю під мелодію, що відводить у світ мрій…
— Ірино Петрівно, — пролунало біля вуха. — Шеф уже двічі питав про вас.
Я зітхнула і вдячно кивнула співробітниці за нагадування. Увійшла до кабінету і мерзлякувато повела плечима. Свіжий.
– Не працюється? — запитало шефа зненацька, і я навіть спочатку не помітила його жест, який запрошував зайняти крісло біля столу переговорів.
– Спала погано і голова болить, – мляво відповіла і зітхнула.
— Розумію-розумію. Однак справі час, як кажуть, а потіха вже позаду. Відпустка закінчилася, і на вас чекає серйозна робота над новим проектом…
Я вийшла з його кабінету з важкою папкою в руках. Стан, як кажуть нині, «в брухт», і спочатку не помітила на столі листок, списаний пишним почерком. Підклали. Погляд вихопив перші рядки:
Отже, ти повернулася з відпустки.
Ти собі не ворог. На жодних умовах не піддавайся на вмовляння начальника і не приймай новий проект. Але якщо ти поспішала і вже прийняла його, тоді негайно приступай до відновлення сил.
Якщо ти завбачливо повернулася додому за два-три дні до виходу на роботу, то вчинила правильно. Тобі вдалося за ці дні звикнути до дзвінка вранішнього будильника. Ти цілком освоїлася зі специфікою місцевого клімату і непогано адаптувалася при зміні часових поясів.
За час відпустки, звісно, розслабилася та «відвикла думати» . Терміново приступай до мобілізації розумових здібностей. Корисно пити тонізуючі напої – фруктові соки чи зелений чай. Для зміцнення імунітету – елеутерокок або вітамін С. Найпростіший спосіб боротьби з нудьгою – вітаміни та свіжі фрукти. Гіркий шоколад зніме стрес та виробить гормон щастя.
Пам'ятай, що ти жінка, а не вихор . Не вривайся з його швидкістю до робочих буднів. Входь у курс справ поступово. Організму потрібно фізіологічно та психологічно перебудуватися, звикнути до нового ритму. Не перевантажуй його.
Зосередься та відсортуй документи та завдання начальника за ступенем важливості.
Розбери факси, що накопичилися за час відпустки , і прочитай електронну пошту. Позбудься реклами. Вона ще прийде. Подивися уважно, частина повідомлень та пропозицій вже втратила свою актуальність. Поки ти відпочивала, презентації відбулися, товар пішов за призначенням і залишився стояти на місці. Корисна порада: відсортуйте важливі листи, з якими необхідно попрацювати в першу чергу.
Мине трохи часу, і ти знову включишся в робочий процес, згорнеш гори, отримаєш скупу похвалу начальника і відчуєш, що відпочинок пішов на користь.
А тепер роздай усім сувеніри, розкажи, де була, що бачила. Покажи фотографії. Зупинися на найяскравіших враженнях, щоби не зірвати робочий день своїм співробітникам. Не забувай, що сьогодні лише у тебе перехідний період.
— Після відпочинку худну… солодке не пропонувати, чаєм не напувати… — я помітно повеселішала, обвела поглядом колег і відкрила сумку з сувенірами.