Люди брешуть на роботі часто. 3/5 людей, які кажуть, що вони захворіли, насправді зовсім не хворіють, а вирішили замість роботи зайнятися своїми особистими справами або отримати зайвий вихідний день, показав результат опитування 305 службовців (опитування провела компанія CCH).
Шукачі роботи також брешуть. У 12% резюме міститься помилкова інформація, наприклад, претенденти приписують собі закінчення вищих навчальних закладів, в яких вони насправді не вчилися, показало опитування, проведене рекрутинговою фірмою Jude M. Werra & Associates.
Найбільше брешуть співробітники компаній, у яких відбуваються процеси злиття, поглинання та реструктуризації.
У ряді випадків працівники брешуть тому, що у них у компанії діють надто суворі правила. Так, в одному медичному закладі на північному заході Сполучених Штатів співробітникам заборонялося використовувати комп'ютери, встановлені на роботі, в особистих цілях (для перевірки банківських рахунків тощо).
Але в результаті компанії довелося скасувати ці правила, оскільки співробітники все одно потай перевіряли на офісних комп'ютерах стан своїх банківських рахунків та робили інші особисті справи.
Звісно, майже кожному з нас доводилося брехати на роботі. І легко звинувачувати начальників у створенні атмосфери, яка заохочує брехню.
Так, колишній співробітник нью-йоркської рекрутингової компанії розповів мені, що цією компанією керують “найхитріші люди”, тому і всі співробітники компанії брешуть з різних приводів – то вдаючи, що вони захворіли, то збільшуючи або зменшуючи розмір отриманого прибутку.
Але коріння брехні рядових співробітників сягає глибше. У керівників та рядових співробітників різні моделі поведінки на робочому місці.
Пересічні працівники рідше, ніж керівники, замовчують про несправедливість, яку вони бачать на робочому місці: 44% пересічних працівників зізналися, що в таких випадках вони вважають за краще змовчати.
Лише 28% керівників говорять про те, що вони поводяться так само.
Люди вигадують різні приводи для того, щоб увільнити від роботи. Так, один мій знайомий, літній батько працівника автомобільної індустрії, “помирав” три рази (таку причину називав його син у трьох різних роботодавців для того, щоби взяти відпустку).
Часом життя ставить працівників у складні ситуації та змушує йти на брехню.
Як ви думаєте, що краще – сказати своєму начальнику, що ви не можете поїхати у відрядження, тому що у вас на цей час призначена зустріч з клієнтом (неіснуючим), або сказати босу, що ви не поїдете у відрядження, тому що ваша дружина загрожує вам розлученням. Начальнику не сподобаються деякі причини ваших вчинків.
Я сам пам'ятаю, як на моїй минулій посаді керівника бюро мене дратували прохання співробітників дати їм відгул, бо “захворіла няня”, а “дружина поїхала, і нема кому сидіти з дитиною”.
Що, якщо правда зашкодить вашій кар'єрі? Може, краще збрехати? Жінка-менеджер з персоналу однієї з компаній каже, що їй доводиться брехати, вигадуючи причини, нібито пов'язані з роботою, для того, щоб отримати зайвий вихідний та вирішити свої сімейні проблеми.
“Це допомагає підтримувати у мого начальника ілюзію, що всі співробітники такі ж трудоголіки, як і він сам”, – каже вона.
Але брехня має власну ціну, і це пов'язані з зменшенням продуктивність праці, а й із втратою співробітниками почуття власної гідності.
Якось збрехавши, вже важко зупинитися. Менеджер також приписує деякі суми до рахунків про відрядження і витрачає отримані таким чином додаткові суми на свою сім'ю.
Якщо ви зловили себе на брехні, то, можливо, вам варто змінити своє життя. Так, літературний редактор однієї з газет збрехала своєму начальнику два роки тому перед Різдвом, сказавши, що вона попрацює вдома.
Замість того, щоб працювати, вона взяла свою 90-річну бабусю із собою у торговий центр. Наприкінці робочого дня, коли вона була у торговому центрі, їй додому зателефонував начальник.
Щоб вийти зі становища, їй довелося збрехати знову, сказавши, що в той момент до неї прийшов водопровідник, і вона виходила з дому разом з ним. Потім їй так соромно, що вона попросила начальника дозволити їй працювати з дому постійно. Начальник пішов їй назустріч.
Вона почала працювати вдома і більше ніколи не обманювала начальника.