Кожен з нас має внутрішній гаманець. Його не можна помацати, доторкнутися, з нього не можна взяти гроші або провести капіталізацію вкладу. Це наше внутрішнє багатство. Ні, сьогодні мова не про душевну щедрість чи красу душі. Сьогодні лише про внутрішнє ставлення до грошей та про мистецтво отримувати більше.
Набираю колектив у страхову компанію. Директор ставить завдання – беріть усіх, хто піде. Кожен із співробітників компанії не має твердого окладу, працює лише на відсотках від суми страховки. Відсоток щедрий – чверть, тому й заробити у цій компанії можна було стільки, скільки кожен собі дозволить. Розмір заробітку залежить і від мистецтва продажу. Тому було вирішено спочатку набрати агентів, а потім навчити всім тонкощам ремесла.
Склали привабливе рекламне оголошення. Притока була така велика, що довелося проводити співбесіду щодня. Спочатку кожному претенденту пропонувалося заповнити анкету, в якій серед інших було таке каверзне питання: «Скільки ви плануєте заробляти в нашій компанії?» Про це питання «спіткнулися» багато хто. Він видавав людей із головою. Невпевнені у собі люди писали настільки мізерні суми, що було сенсу приймати в компанію. Амбітні вказували настільки великі цифри, що тут же виникала спокуса задати у відповідь провокаційне питання – якщо ти такий умілий, чому ж ідеш у найм? Настав час створювати свою компанію!
Страхова компанія вже мала кілька співробітників із продажу продукту. Директор вирішив проекзаменувати та їх – було запропоновано заповнити ту саму анкету. Дивовижні речі показав аналіз анкет! Люди, які знали і продукт, і місію компанії, і засоби продажу страхового продукту, вказували суму саме того заробітку, який і отримували в цій фірмі. Тоді я вирішила піти далі. Запропонувала їм дозволити собі заробити більше. Адже зовсім неважко укласти на одну угоду більше та отримати кілька тисяч одразу. Почався ступор… Вони не звикли жити на таку суму!
Повільно і правильно на кожному занятті ми почали розширювати внутрішній гаманець. Спочатку визначили для кожного їхню комфортну суму. Наприклад, агент отримує 20 тисяч рублів на місяць. У нього й витрати на ці гроші. А що, якщо він отримуватиме 30 тисяч? 40? 100? Цілком реальні суми заробітку в цій компанії. Глибока мовчанка… Вони не знають, як витратити ці гроші, вони не вміють жити за ці кошти, вважають себе негідними таких сум. Не стала лізти в нетрі, заявляючи про мільйони та інші астрономічні суми.
Молоді агенти швидко зрозуміли, в чому справа, і найкрасивішим подарунком для мене як тренера була укладена угода на величезну суму страхування одним із моїх учнів. Він отримав такий жирний шматок у вигляді своєї частини страховки, що одразу зміг купити дуже пристойну машину. З одного правочину!
Складніше було з сорокарічних. Їхній внутрішній гаманець «закладався» за радянських часів, коли всі багаті люди сприймалися ворогами народу. Ламати думку досить складно. Потрібно було починати з малого. Приклад їхнього молодого колеги став справжнім прапором та вдихнув у них життя. Отримавши професійні знання, фіксуючи свій щоденний прогрес, стаючи з кожним днем впевненішим, кожен з них сьогодні отримує хороші суми, що в рази перевершують ті, що були за часів наших перших зустрічей.
Немає жодних особливих секретів у цьому прикладі. Працює закон капіталу. Найцінніший капітал, з погляду припливу грошей, – фізичний та розумовий капітал, здатність заробляти. У цьому вся законі підкреслюється цінність найважливішого ресурсу – часу. Тобто того, що разом із досвідом та знаннями кожен з нас може продати. Скільки часу, сил і умінь ви вкладатимете в роботу, скільки ви дозволите собі заробити, стільки і отримуватимете. Без жартів!
Маленький експеримент – зробіть фотографію свого робочого дня, тобто зафіксуйте щохвилини робочого часу. Ви дуже здивуєтеся, але виявиться, що саме самій роботі ви віддаєте максимум 50% робочого часу, а то й всього 20%. Решту часу ви витрачаєте на інші справи, зовсім не ті, за які вам платять.
Час та гроші можна або витрачати, або інвестувати. Якщо ви їх починаєте витрачати – вони розчиняються, їх більше нема, на гроші ви можете купити щось цінне, а ось час повернути вже не вдасться. Якщо ж ви їх інвестуєте – у знання, вдосконалення своїх навичок, у свій досвід – ви незабаром почнете отримувати свої дивіденди. Адже в людини можна відібрати все, окрім досвіду та знань. Так і виростають професіонали, які на ринку праці завжди в пошані, незважаючи на якісь труднощі, кризи та катаклізми. Якби кожен із нас вкладав у себе, у свій розвиток стільки ж грошей і часу, скільки ми всі вкладаємо в машини та квартири, ми б давно стали найбагатшими людьми.
Невелика вправа по дорозі розширення свого внутрішнього гаманця. Напишіть на аркуші ту суму, що вас гріє, з якою вам комфортно, про яку ви давно мріяли. Тобто ви цю суму дозволили собі мати. Сума має бути максимальною для вас. Тепер напишіть суму, трохи більшу. Прислухайтеся до себе, що це? Некомфортно? Чому? Занепокоєння? Чому? Ставте собі ці питання, щоразу збільшуючи суму. Дойдіть до найбажанішої вами суми, з кожним днем збільшуючи її. Починайте уявляти, що ця сума вже є на вашому рахунку. На що вона піде? Не потрібно зациклюватися на грошах – візуалізуйте еквіваленти, які ви можете придбати на такі суми. Подорожі, лікування, запуск нового проекту, новий будинок чи ще щось. Спочатку просто повірте, що ця техніка працює потужно, а потім обов'язково перевірте її на собі. До думки про те, що ви заможні та фінансово незалежні, спочатку потрібно звикнути, і дуже скоро всі ваші бажання стануть дійсністю.
Післямова. Ця стаття могла б і не народитися, якби сьогодні мені не зателефонувала одна з тих моїх учениць страхової компанії. Пройшло три роки з моменту закінчення навчання. Вона відкрила свою фірму – “Автоледі”, навчає водінню жінок. Свого чоловіка спонукала звільнитися з місцевої газети, де він багато років працював за гроші фотокореспондентом. Відкрили фотостудію, де за одне замовлення він отримує половину свого колишнього заробітку. У планах цієї сім'ї відкрити ще дві фірми. З однокімнатної квартири вони вже переїхали до нового будинку. На досягнутому вони не мають наміру зупинятися. Ось так працює «зламаний» світогляд! Разом з нею ми застосовували техніку розширення внутрішнього гаманця, вдосконалювали позитивне світосприйняття і впевненість у собі, проводили візуалізацію, набували вміння побачити можливості, що відкриваються. Так, це праця, але праця не виснажлива, а творча.
Здолає дорогу той, хто йде!