Незважаючи на те, що професія супервайзер досить поширена, багато хто погано уявляє, чим займаються ці люди.
Слово «супервайзер» походить з англійської мови: supervisor у перекладі російською означає «наглядач» (supervise — спостерігати, контролювати). Воно почало застосовуватися в Америці з 70-х років минулого століття. Ця посада виникла через необхідність посилення контролю за працівниками. До нашої країни термін «супервайзер» потрапляє разом із західними технологіями.
Супервайзер – це посада нижчого управлінського рівня (рідко – керівник середньої ланки). У підпорядкуванні в нього зазвичай знаходиться група працівників від 5 до 10 осіб, рідше 20. Саме така кількість підлеглих вважається найкращою для встановлення та, що важливо, збереження персонального контакту з кожним працівником. Супервайзер може бути штатним чи позаштатним – це залежить від специфіки діяльності організації. Супервайзер виконує роботу посередника між працюючим персоналом та замовником або начальником відділу.
Фахівці на цій посаді можуть працювати у різних галузях діяльності, серед них ми можемо зустріти керівників нижчої ланки, інструкторів, офіс-менеджерів, ревізорів та ін. Найчастіше термін означає спеціаліста, який організовує та контролює роботу промоутерів (люди, які просувають товар та послуги). Це слово також використовується і в «мережевому маркетингу»: це працівники, що досягли певного рівня, в межах своєї «мережі».
Супервайзер повинен мати та застосовувати лідерські, організаторські, комунікативні та творчі якості, він має бути активним, цілеспрямованим. У його роботі важливі навички планування та системне мислення (вміння бачити ситуацію загалом та прогнозувати її розвиток), а також уміння працювати в команді, аналітичний склад розуму, спостережливість, стресостійкість, вимогливість, здатність працювати в динамічному режимі, старанність.
Людині, що працює на цьому шляху, потрібно мати певні знання, а саме: структуру і техніку продажу, вміння вести переговори, знання трудового законодавства, правила і норми охорони праці, етику ділового спілкування, методи вирішення організаційно-управлінських завдань, правила внутрішнього трудового розпорядку організації, .
Вимога до кандидатів на цю посаду : вік – 20-40 років, вища освіта, досвід роботи від 1 року, в більшості випадків – наявність автомобіля та посвідчення водія. Супервайзери мають роз'їзний характер роботи. Більшість роботодавців надають своїм співробітникам у користування службовий стільниковий телефон, оплачують проїзний на громадські види транспорту або видають компенсації за використання в роботі особистого автомобіля. Зарплата супервайзерів на 2008 рік була в середньому 300-400 доларів на місяць.
У підпорядкуванні супервайзер знаходиться група працівників від 5 до 10 осіб
Головні функції супервайзера:
1. Проведення співбесіди із кандидатами на вакансії.
2. Навчання та мотивація команди.
3. Забезпечення нових працівників відомостями, необхідні адаптації у колективі, знайомство з основними принципами кадрової політики організації.
4. Розподіл завдань між робітниками.
5. Перевірка матеріально-технічної забезпеченості працівників.
6. Вжиття заходів щодо запобігання тимчасовим зупинкам роботи, усунення причин, що викликають зниження якості робіт.
7. Налагодження дружньої атмосфери у колективі, створення максимально комфортних умов роботи.
8. Контроль за дотриманням графіка робіт та за якістю їх виконання.
9. Об'єктивне оцінювання якості роботи кожного працівника. Аналіз ставлення працівників до клієнтів та відвідувачів, спостереження за професійною поведінкою.
10. Прийняття рішення про взаємозамінність працівників та просування їх службовими сходами.
11. Організація навчальних курсів та шефство над відстаючими працівниками.
12. Передача керівництву відомостей про звільнення працівників.
13. Звітність перед начальством (про готовність конкретного працівника до виконання завдань, про досягнуті працівниками результати, про якість робіт та ін.).
З упевненістю можна сказати, що в організації бізнесу функції супервайзера раніше виконували бригадири, але різниця між ними в тому, що бригадир це робоча спеціальність, а супервайзер спеціаліст з управління персоналом.
Таким чином, супервайзер поєднує функції контролю виконання робіт та управління групою працівників (організація та координація робіт). Іноді він має замінити своїх підопічних, якщо у цьому виникає потреба. Це означає, що супервайзер має вміти робити те, чого вимагає від своїх підлеглих.