Легкі шляхи в нашому світі неминуче стикаються з грошима. Хочеш обслуговуватися позачергово у лікарні – дай грошей, хочеш відправити дитину до певного дитсадка – дай грошей, хочеш уникнути служби в армії – дай грошей, хочеш закінчити виш – купи дипломну роботу.
Будь-які види послуг за гроші стали панацеєю для сучасного світу. Обмежень немає! Та й навіщо вони, якщо без них легше живеться? Ось тільки ці життєві шляхи обов'язково до чогось призводять. І це відбувається з однієї простої причини: не буває ситуацій без наслідків. Коли одна людина відкупається – це ще нічого, але коли мільйони змагаються у тому, хто дасть більше грошей, тоді, на жаль, доводиться думати, наче наркоману, де дістати чергову «дозу» у вигляді грошової купюри.
Об'єктивність – зла штука. У корупційному режимі створюються небезпечні умови для роботи, навчання і навіть, як не жорстоко звучить, для смерті. Адже навіть для того, щоби вибити місце для могили, треба дати грошей. Гроші стали синонімом безсилля людської шляхетності, соціальної пасивності. Гроші як інструмент асоціюють слабкі сторони людського життя, а чи не сильні. Адже має бути, як не дивно, навпаки!
Хто б міг подумати, але справа сягає абсурду. Щоб одержати хороші оцінки, деякі школярі дають гроші вчителям. “Плітки”, – скажіть ви. “Ні, реальність ринкової економіки”, – скажімо ми. Як кажуть, навчайся конкуренції зі школи – потім буде легше у виші. Хто перший купить «дипломку», той «розумний».
Прагнення до того, щоб мати солідний статус, переважає бажання зайнятися особистою рефлексією, самооцінкою. Гроші все розставляють на свої місця. Вони заповнили собою дуже швидко зміст тієї оболонки, яку так пристрасно і передчасно хочеться досягти без боротьби, без праці, без шляхетності, а головне – не обтяжуючи себе самоосвітою.
Вважається, що людина осмислює та набуває знання двома взаємодоповнюваними способами: за допомогою зовнішнього світу та за допомогою внутрішнього. Внутрішнє розуміння знань має на увазі чуттєвий синтез, переробку вихідної зовні інформації.
Той пласт знань, що існує поза осмисленням, і ті знання, що народилися після осмислення, відрізняються один від одного. У генах людини закладено прагнення перебувати в динаміці власної думки, в органічній дидактиці, постійно аналізувати, висловлювати і підлаштовувати чуттєво-логічний досвід під розуміння світу. Тільки так і ніяк інакше відбувається перетворення соціуму синхронно з перетворенням внутрішнього світу людини.
Але нам кажуть: Це не важливо, розслабтеся, є інший шлях – дати грошей викладачеві. Головне – здобути диплом, і потім свобода». Невже й справді, свобода? Свобода у чому? Свобода брати потім гроші від пацієнтів, які прагнуть потрапити поза чергою, від призовників, які бажають уникнути служби, від студентів, які мріють отримати залік? Саме про таке життя ви мріяли?
Якщо так, тоді не думайте, а заходьте на черговий сайт «ведмежих послуг», щоб замовити дисертацію, реферат та інші роботи, які не під силу вашому інтелекту. Якщо так, тоді не зволікайте, а з тремтячим почуттям хапайте з рук студента його останні гроші, щоб задовольнити свій ненаситний слабкий світ. Беріть, беріть і тоді, безперечно, ви станете символом замкнутого кола російської історії.
Всесвіт розвивається по колу, який сяє в глибині світобудови вічно оновленим. Навіть природа не терпить повторення, замкнутого простору, а прагне нескінченності, невідомості. Найстрашніше, коли людина бажає залишити все як є, боїться змін. Але це ще півбіди. Адже, коли він починає боротися із самим задумом, порушуючи всесвітню симфонію, тоді відбувається фатальне породження у його свідомості фантомного світу.
Корупція, «блат», «кумівство», зовнішні вороги, прагнення влади – це символи штучного, порочного світу, який має існувати у Всесвіті.