Сарказм може бути не тільки отруйним, а й корисним, з'ясували ізраїльські вчені. Насмішки та злісні жарти, які прийнято вважати нижчою формою дотепності, насправді виявилися найбільш ефективним мотиватором на робочому місці, обійшовши такі заслужені спонукальні засоби як батіг і пряник.
Співробітники, яким доводиться миритися з їдким колегою або гострим босом більш креативні, ніж ті, кого оточує сумний офісний планктон, запевняють психологи з університету в Бар-Ілан. Піддаючись саркастичним глузуванням, працівник перекладає своє мислення на більш високий рівень “когнітивної складності”, набуваючи здатності дивитися на речі з різних, часом найнесподіваніших сторін.
Крім того, жартівливий тон сприяє зняттю напруженості. Навіть будучи розгніваний неефективною роботою, дотепний начальник здатний домогтися від підлеглих необхідних результатів, не побоюючись, що його критика викличе обурення колег. Так що, зазначає Daily Mail, глузливий бос має всі шанси вичавити з працівників не соки, але те найкраще, що закладено в їхніх мізках.
Такі висновки були зроблені за результатами експерименту, в ході якого 375 студентів інженерних спеціальностей попросили уявити, що вони стали операторами сервісної служби, які повинні відповідати на дзвінки клієнтів. “Клієнти” спілкувалися із співрозмовниками за трьома різними сценаріями. У той час як одні накидалися на операторів з лайками та понуканнями, інші витримували рівний тон, а треті без кінця кепкували з абонентів на іншому кінці дроту.
Після підбиття підсумків з'ясувалося, що вимоги в роздратованій формі виконувались швидше і акуратніше, ніж заяви, виражені у повсякденному тоні. Але навіть такий результат суттєво відставав від ефекту, який отримав саркастична манера спілкування. Вислуховуючи образливі на перший погляд заяви в дусі “ваш сервіс такий же оперативний, як черепахи”, уявні сервісні співробітники кидалися виконувати доручення з куди більшим ентузіазмом.
Дослідники припустили, що гнів у чистому вигляді змушує людей концентруватися на нагальній проблемі, щоб уникнути подальших ускладнень. Однак, будучи виражено у формі сарказму, невдоволення має значно помітніший ефект, оскільки в цьому випадку йдеться про підвищення рівня мислення завдяки здатності одночасно обробляти дві реальності (предметну та образну). “Гнів, що передається через сарказм, стимулює комплексне мислення та підвищує можливість творчого вирішення поставлених завдань”, – резюмував керівник дослідницької групи Елла Мірон-Спектор у статті, опублікованій у Journal of Applied Psychology .
Іван КОРОСТІЛЬ