У своїх Правилах успіху Стів Джобс зазначає: «Шукай можливості для великого прориву». Одним із способів шукати ці можливості може бути такий: проаналізувати великі прориви, що вже відбулися; виявити закономірності, які є спільними для них; застосувати ці закономірності до конкретної задачі з урахуванням сучасних умов. Ось як це може виглядати практично.
Джон Рокфеллер першим зрозумів, що бізнес вигідніше робити не на видобутку нафти, а на її переробці. І став найбагатшою людиною в історії цивілізації.
Білл Гейтс першим зрозумів, що бізнес вигідніше будувати не на виробництві комп'ютерів, а на розробці програмного забезпечення для них. І теж став найбагатшою людиною свого часу.
Чи не здається вам, що Гейтс зрозумів і зробив (майже через сто років) те саме, що й Рокфеллер, тільки стосовно умов свого часу?
Ще один приклад. Одним із найбільших проривів у світі бізнесу можна вважати застосування у 1913 році Генрі Фордом конвеєра для збирання автомобілів.
Сама собою ідея конвеєра була нової. Відомо, що ще до Форда у такий спосіб оброблялися туші на бійнях у Чикаго. А ще 1776 року Адам Сміт описав прообраз конвеєра на прикладі шпилькової мануфактури. За 137 років до Форда він показав, що якщо якийсь процес розділити на кілька окремих операцій і кожну операцію виконуватимуть різні люди, то ефективність праці може зрости багаторазово (іноді в десятки та сотні разів).
Заслуга Форда в тому, що він застосував відому ідею Адама Сміта, що довела свою успішність, до нових умов зароджуваного тоді Промислового століття. Вперше застосована Фордом система організації масово-потокового виробництва змінила вигляд сучасного світу, а сам Форд був визнаний найкращим бізнесменом 20 століття.
Тепер поставимо питання: якщо ідея конвеєра, застосована Фордом до нових умов Промислового століття, дала такі хороші результати, то чи не можна спробувати застосувати її до умов нашого Інформаційного століття (подібно до того, як Білл Гейтс застосував підхід Джона Рокфеллера)?
На перший погляд, ідея конвеєра у нас і так добре використовується. Справді, під час створення нового продукту спочатку маркетологи досліджують переваги ринку, потім дизайнери створюють нову модель, потім робітники виробляють товари тощо.
Давайте розглянемо наочний приклад, який показує, що такий підхід може давати збої і тому потребує якісного поліпшення.
Так вийшло, що люди винайшли телебачення, комп'ютер, атомну бомбу і навіть злітали на Місяць раніше , ніж здогадалися додати до звичайної валізи ролики.
Цей випадок говорить про те, що виробники валіз (маркетологи, дизайнери тощо) дуже довго не бачили очевидної ринкової можливості, а їх клієнти не могли задовольнити дуже актуальну потребу – не носити багаж на вазі, а просто котити його.
Зверніть увагу на такі особливості:
1) проблема, яку вирішило це удосконалення, існувала давно, але довгий час залишалася непоміченою;
2) технічні змогу реалізації цього удосконалення теж існували давно;
3) це удосконалення було реалізовано шляхом додавання до вже існуючого товару деякого щодо дешевого та простого елемента;
4) цей простий елемент мав інше (порівняно з вихідним товаром) функціональне призначення;
5) конструкція вихідного товару змінилася незначно (сам чемодан залишився практично таким самим).
6) спосіб використання товару змінився істотно, ставши явно більш простим та зручним.
Назвемо терміном Si El (від Simple Element) удосконалення особливого роду, яке задовольняє цим шести (про сьоме буде сказано нижче) особливостям. Можна сказати й так. Si El – це те, що змушує людину подумати: «Треба ж як просто! І чому ж ніхто не здогадався зробити це раніше?
Історія показує, що люди з найдавніших часів створювали та створюють удосконалення типу Si El.
Ось деякі конкретні приклади:
– Додавання палиці до загостреного каменю призвело до створення кам'яної сокири – однієї з перших знарядь, яка зробила людину людиною.
– Додавши олово до міді, люди здобули бронзу. Бронзові ножі, мечі, сокири тощо були гострішими і міцнішими за мідні. Цей винахід був настільки важливим у розвитку цивілізації, що цілу епоху було названо «Бронзовим століттям».
– Після оснащення вітрильників кілем вони отримали можливість плавати проти вітру. Винахід кіля допоміг Колумбу відкрити Америку, а Магеллану – здійснити першу навколосвітню подорож.
– До пенсне додали завушні дужки та вийшли сучасні окуляри.
– До кишенькового годинника додали ремінець і вийшов наручний годинник.
– До сигарет додали фільтр.
– Додавання до звичайної сковорідки тефлонового покриття призвело до появи унікального кухонного посуду, який легше мити і в якому їжу можна готувати без олії.
– Додавання до звичайного будильника датчика, що стежить за зміною швидкої та повільної фаз сну, дозволило подавати майбутній сигнал у найбільш сприятливий для пробудження момент часу (винахід СРСР № 1471171). В результаті людина спить менше, а висипається краще. Сьогодні в багатьох країнах топ продаж App Store очолює мобільний додаток SleepCycle, в основу якого покладена ця ідея.
Зверніть увагу – всі приклади мають особливості Si El.
Досвід показує, що товари Si El стають непросто успішними. Вони захоплюють весь можливий ринок на дуже довгий час (це сьома особливість Si El). Наручним годинником та сучасними окулярами люди користуються вже десятки років. Ось ще один яскравий приклад: конструкція рибальського гачка, до якого додали шип, що не дозволяє рибі зіскочити з нього, залишається незмінною вже кілька тисяч років.
Як бачите, люди з давніх-давен використовували метод Si El, але раніше вони робили це інтуїтивно, випадково. І в наш час дизайнери створюють тисячі нових продуктів, але лише мала їхня частина задовольняє особливостям Si El.
У разі Інформаційного століття вимоги до конвеєру змінилися. Кожен товар має як матеріальну, і нематеріальну (інтелектуальну, ідейну складові). Під час Промислового віку у більшості товарів переважала матеріальна складова. В епоху Інформаційного століття все більшого значення набуває інтелектуальна, ідейна компонента.
На жаль, у наш час багато людей продовжують дивитися на ідеї з позиції вчорашнього дня: гола ідея не має жодної цінності, ціна ідеї – два центи за дюжину, у мене своїх ідей хоч відбавляй і т.п.
Так, голу ідею не можна використовувати як готовий виріб. Але ж призначення ідеї в іншому. Образно кажучи, ідеї – це насіння, з якого може зрости врожай, а не готова булка з варенням. Однак те, що виросте, безпосередньо залежить від того, яке насіння було посіяне. Жодний Мічурін не зможе з насіння огірка виростити яблуню.
Так само: те, що ви отримаєте на ринку, безпосередньо залежить від того, яка ідея була закладена в продукт спочатку.
Концепція Si El дозволяє адаптувати ідею конвеєра до умов Інформаційного століття, перемістивши акцент при створенні будь-якого товару з його матеріальною складовою інтелектуальної.
Будь-який пошук значно полегшується, якщо ви знаєте ознаки та особливості того, що ви шукаєте (і якщо ви знаєте, що це на світі є).
Якщо ви знатимете, що феномен Si El існує, що практично будь-який товар можна вдосконалити так, щоб він став володіти переліченими вище сімома особливостями Si El, то ваш пошук буде цілеспрямованим і усвідомленим.
Якщо ви спочатку будете націлені лише на пошук удосконалень типу Si El, то вас не задовольнять інші рішення. Ви продовжуватимете пошуки до тих пір, поки не досягнете потрібного результату. Так, це вимагатиме більше грошей та часу (це і є зміщення акценту з матеріальною складовою на інтелектуальну). Але в результаті на ринку з'являтиметься все більше товарів (і послуг) Si El і все менше товарів-одноденок. Частка товарів Si El постійно збільшуватиметься. Вони стануть такими ж масовими, як завдяки Ford автомобіль став масовим товаром.
Це означатиме застосування ідеї конвеєра до умов Інформаційного століття. Процес створення нового товару чи послуги буде (як і раніше) розділений на ряд окремих операцій, але ключовою буде нова додаткова операція – операція з розробки Si El. Затребуваною стане нова професія – “Розробник Si El”.
Закінчимо ще одним Правилом успіху Стіва Джобса: «Якщо існує більш передова технологія, використовуй її, не зважаючи на те, що ніхто її ще не почав використовувати».