Ми народилися зовсім іншим часом. Однак економічна свідомість покоління 80-90-х не встигла відформатуватися гаслами «праця зробила з мавпи людини», «гроші – зло» і «не питай, що Батьківщина зробила для тебе…» Народжувався в муках капіталізм, і зараз уже дитсадківці не говорять з наївним поглядом: «А я бути начальником».
Але після цього є один цікавий парадокс: з'явилися (або залишилися) люди, готові робити роботу безкоштовно! А ви помітили, що останнім часом куди не глянь – скрізь афіші благодійних проектів? Молоде покоління все більше прагне віддавати, ще нічого не маючи. Чи такі прості мотиви соціальних благодійних проектів, навіщо люди їх очолюють, віддають сили та час?
Є вже ціле зведення термінів, якими користуються стартапери. Так, соціально активна молодь має право так називатися, починаючи будь-який проект – комерційний чи благодійний. Тому що слово «проект» з латинського перекладається як «кинутий уперед».
Соціальний проект – це таке «сферичне переведення бабусь через дорогу у вакуумі». Добра справа, грошей за це не буде, допомагаємо незахищеним верствам населення.
Комерційний проект – бабусь водимо через дорогу за 10% пенсії. А втім, водитимемо всіх охочих. А краще просто зробимо платний перехід – адже ми комерсанти, і не зобов'язані творити користь і добро для населення! Найважливішим є дохід і вигода.
Благодійність – у контексті нашої теми та ж допомога стражденним, але в наші дні найчастіше постає у вигляді грошових пожертвувань.
Чи означає це, що соціальний проект виявиться у будь-якому разі безоплатними стараннями стартапера? Звичайно, ні – будь-який соціальний проект можна і потрібно підживлювати фінансами збоку, інакше справа просто не зможе жити. Влаштовуємо «благодійність» прямо посеред двору – перехожі дають грошей стартаперу до Фонду Перекладу бабусь через дорогу…
Зрештою, цей соціальний проект зробить з нашого стартапера спеціаліста у своїй, такій добрій справі. І хто знає, може, він отримуватиме прибуток, хоча б і на їжу.
А є ще один винахід – краудфандинг – просто «народне фінансування». Тут все перемішано – учасники інтернет-платформ з краудфандингу можуть перехресно фінансувати бізнес-починання один одного, просто надавати фінансову допомогу, робити вклади у соціальний проект.
Але гроші – не єдиний ресурс, який витратять стартапери, несучи людям добро: час, енергія, таланти, професія – це має ресурсну цінність. А ось, нарешті, і чесний список причин, заради чого ми готові вкладати свої ресурси у соціально-значущий проект:
Підняти самооцінку.
Потішити самолюбство.
Самоорганізувати професійну практику.
Зробити безкоштовну роботу як рекламу і для портфоліо (резюме).
Справді вирішити соціальну проблему!
Зрозуміло, що ці пункти химерно поєднуються у мотивах стартапера. І практично завжди останній пункт – допомога людям – не залишається на самоті! Само собою, що займаючись корисним і приємним для оточуючих справою, ви підвищите самоцінність і у свідомості, і в суспільстві. Це насправді дуже добре поєднання, побудоване на ентузіазмі.
Підводний камінь: ентузіазм вершити добро може скоро висохнути. Так скоро, як самооцінка та самолюбство досягнуть бажаного рівня. І проект завершиться…
Починати соціальний проект, щоб отримати досвід роботи та зробити собі рекламу та портфоліо – теж правильна справа, особливо для студентів.
Підводне каміння: подивившись, що ви чудово працюєте без зарплати, майбутні клієнти та роботодавці цілком очікувано захочуть у такому ж безкоштовному режимі і далі отримувати ваші послуги.
Залишається подивитися лише на останній пункт: а що, якщо все-таки вами рухає лише одне – бажання справді вирішити соціальну проблему? Що ж, це чудово і велика рідкість ще й.
Тільки, поринаючи в глибини невирішених проблем суспільства, намагайтеся стежити за своїми мотивами. Адже якщо якийсь таємний мотив не задовольнятиметься, то вийде робота проти себе! А це вже антисоціальний проект! Адже ви теж частина суспільства.