“Не в грошах щастя”, – вчить приказка. Але чи це так? Адже здається, і якийсь внутрішній голос, і сам устрій нашого суспільства постійно й наполегливо стверджують нам протилежне. Взаємини фінансового та життєвого благополуччя – тема невичерпна та складна, і до простих формулювань звести її навряд чи вдасться. Але спробуємо розібратися, почавши з ясного прикладу.
Починаючи з 1950-х років рівень економіки США виріс у багато разів, збільшився і добробут пересічних громадян. Проте численні дослідження показують, що рівень суб'єктивного щастя американців мало змінився. Справді, якщо спочатку, поки гроші дозволяють все повніше задовольняти базові потреби людини – в їжі, житло і т.д. – зв'язок фінансової забезпеченості з рівнем щастя цілком визначений, то з подальшим зростанням доходів простежити його вже практично неможливо.
І якщо кінцевою метою нашого життя вважати все-таки не гроші, а саме щастя, то, мабуть, існує певний рівень, після якого кожна зайва година, витрачена на кар'єру, на повернення кредиту для покупки будинку з більшою площею або автомобіля з великою кількістю кінських сил, буде марною витратою дорогого часу, відпущеного нам. А може, проблема не в самих грошах, а в тому, як ми ними розпоряджаємось? Справді, деякі експерти сьогодні сходяться на тому, що гроші дійсно здатні допомогти людині стати більш щасливою і зробити щасливими оточуючих, якщо витрачати їх правильно.
Так, згідно з висунутою в 2000 році Теорією самовизначення (Self-Determination Theory), витрати повинні працювати на виконання внутрішніх потреб людини. Теорія пророкує, що максимального рівня щастя можна досягти, намагаючись задовольнити три психологічні прагнення, властиві кожному: прагнення автономності, компетентності і пов'язаності.
Автономія має на увазі відчуття свободи власних рішень та дій, того, що вони мотивовані, насамперед, не чиїмись сторонніми, а нашими власними бажаннями та потребами. Компетентністю називається почуття задоволення від максимального використання особистих талантів людини та отримання нових навичок та можливостей. Зрештою, пов'язаність забезпечує глибоку взаємодію з іншими людьми, взаємну підтримку та розуміння.
Ці положення підтверджуються численними експериментами, у ході яких психологи простежили зв'язок між рівнем задоволення всіх трьох прагнень – до автономності, компетентності та зв'язаності – та рівнем особисто переживаного щастя. І коли вчені спробували пов'язати різні види фінансових витрат із їхнім впливом на щастя, результат виявився тим самим.
Дослідження, проведене у 2009 році Райаном Хоуеллом та Гремом Хіллом, показало, що матеріальні, предметні покупки, такі як одяг, нові гаджети, ювелірні прикраси, які мало позначаються на трьох «китах» Теорії самовизначення, практично не приносили щастя. Зате витрати, пов'язані з подорожами, розвагами, освітою та взагалі придбанням не матеріальних предметів, навпаки, а нового цікавого досвіду, завжди підвищували відчуття щастя найпрямішим чином.
Здається, сучасна психологічна наука дає певну відповідь на старе питання про те, чи в грошах щастя. Відповідь ця негативна: щастя над грошах, а новому життєвому досвіді й у самореалізації, навіщо гроші цілком можуть стати в нагоді. І якщо щастя справді є найбільшою цінністю нашого життя, то грошей на нього шкодувати не варто, а якщо їх не вистачає для щастя – можна взяти й у кредит. Благо, споживчі кредити, такі, як пропонує, наприклад, Сітібанк, створені начебто спеціально для цього.