Царством пляшок і келихів за стійкою бару управляє не цар і король, але справжній герой місцевого значення – бармен. Що головне для цієї професії? Віртуозно змішувати коктейлі? Чи філігранно відміряти кількість налитого спиртного? А може, смакові переваги напоїв, що змішуються, і наявність фірмового рецепту?
Ні, не вгадали. Звичайно, все перераховане для бармена важливо, але найголовніше не це, а увага до клієнта, вміння вислухати, вставити репліку в монолог або просто промовчати у потрібному місці. Напідпитку гуляка шукає уваги та спілкування, а знайшовши їх одного разу, він, швидше за все, повернеться до закладу пізніше, і значить, з'явиться ще один постійний клієнт, що так цінується барами.
Загальна думка – за стійкою місце молодим. Але професіонали вважають, що лише з роками з'являється необхідний досвід та навички. Бармен – як гарне вино, стає витриманим та цінним. Рівень підготовки, вміння красиво та ефективно працювати дає лише практика та ще раз практика.
Що б не закінчував майбутній бармен (або навіть якщо він ніде не вчився), початком кар'єри завжди буде «посада» кава-бою, в обов'язки якого входить витирати стійку, готувати чай та каву, розливати напої, які не потребують змішування.
На таких послугах багато не заробиш. Але головне не в заробітку, а в досвіді, що набуває. Бармени зі стажем стверджують, що новачкові краще освоювати ази професії влітку: роботи, як і клієнтів, багато, вимоги до якості обслуговування м'якіші. Не стане ж справді відвідувач літнього намету вимагати обслуговування як у Метрополі.
Через рік роботи на побігеньках можуть довірити власне місце за стійкою. Не в найпрестижнішому барі, але все ж таки своє. Виробляти різні трюки з пляшками можна навчитися на курсах. Але такі навички для успішної роботи не є визначальними.
Крім уміння сподобатися клієнту, готувати смачні напої та віртуозно їх розливати, бармену потрібні деякі бухгалтерські навички. Він – особа матеріально відповідальна, а отже має вести прибутково-витратний облік, працювати з касовим апаратом та оформлювати звітні фінансові документи.
Серед мінусів професії, крім значних фізичних навантажень, бармени називають необхідність однаково рівного спілкування з усіма клієнтами без винятку, навіть якщо вони поводяться не зовсім адекватно. Формула «клієнт завжди правий» – важлива складова фінансового успіху барменської праці. Деколи стриматися буває важко. Не секрет, що багато відвідувачів питних закладів вважають обслуговуючий персонал нижчою кастою, що неодмінно проявляється у манері поведінки.
Існує думка, що і самі бармени не ангели, норовлять надути клієнта за першої зручної нагоди. Що ж, «з пісні слова не викинеш», що є – тобто випадки обману відвідувачів трапляються досить часто. Серед найпоширеніших способів – заміна дорогих спиртних напоїв дешевими та недоливими.
Заради справедливості треба відзначити, що у серйозних закладах бармен під постійним контролем, за його діями стежать відеокамери та менеджери, поміченого у дрібному шахрайстві співробітника звільняють одразу. Але треба розуміти, що всі контрольні заходи коштують грошей, що неодмінно впливає на вартість послуг закладу.
Левова частка доходів бармена – чайові з клієнтів. Тому тих, хто розраховується «в копієчку» ніхто в барі не любить, таких відвідувачів обманюють найчастіше і норовлять при нагоді підкинути якусь підступність.
Розподіляються чайові по-різному. У деяких місцях господарі вимагають все здавати в касу, виплачуючи натомість певний відсоток із виручки. Де-не-де діє система «загальний чай», коли чайові всіх співробітників складаються в загальний котел і діляться порівну. Що ж до зарплати за відомостями – вона невелика. Наприклад, у Мінську господарі навряд чи запропонують бармену оклад понад 200-250 доларів. У Москві картина дещо інша, за стійкою «забивають» тисяч по 15-30, російських рублів, очевидно. Але винятки, як відомо, лише наголошують на правилах…
Так, ще. За образним виразом одного з представників професії бармени страждають від трьох типових хвороб. Варикозного розширення вен, зважаючи на те, що вся зміна на ногах, пияцтва – через солодку халяву, і від одруження з офіціантками: якщо можна так сказати – професійного шлюбу.