Сьогодні з нами Артем Ляшанов, підприємець, фінтех-експерт та інвестор, який понад 10 років будує платіжні продукти в Україні та світі.
Тема розмови – цифровий євро, проєкт Європейського центрального банку (ЄЦБ), який у 2026 році перейшов із стадії досліджень у фазу реального впровадження. Ми поговорили про те, що це таке, чому ЄЦБ узявся за цей проєкт саме зараз, і чому ця історія має цікавити не лише банкірів, а й українських підприємців, що працюють з ЄС.
Що таке цифровий євро і як він працюватиме на практиці
Перша частина розмови про суть проєкту. Чим цифровий євро відрізняється від звичних безготівкових грошей і які сценарії використання готує ЄЦБ.
Питання: Артеме, почнемо з основ. Що таке цифровий євро простими словами?
Артем Ляшанов: Це електронний аналог готівки, який випускає не комерційний банк, а сам Європейський центральний банк. Гроші на вашій картці чи в банківському застосунку це зобов’язання вашого банку. Цифровий євро це пряме зобов’язання центробанку, як паперова банкнота, тільку в цифровому вигляді. Принцип схожий на зняття готівки в банкоматі: ви конвертуєте кошти з рахунку в готівку, і вона стає вашою незалежно від банку. Тут так само, тільки замість купюр — цифрові кошти у спеціальному гаманці.
Питання: Чи будуть якісь обмеження на використання цих коштів?
Артем Ляшанов: Важливий момент, який особливо підкреслює ЄЦБ. Це не будуть програмовані гроші з обмеженнями за призначенням чи терміном дії, як цільовий ваучер. Гроші залишаться повністю вільними у використанні, так само, як звичайна готівка, без прив’язки до того, де, коли і з ким ви можете їх витратити.
Питання: А які конкретні сценарії використання передбачені?
Артем Ляшанов: Повсякденні покупки, де цифровий євро стане ще одним способом оплати поруч із карткою чи готівкою. Перекази між людьми. Подорожі по єврозоні без додаткових комісій за конвертацію чи зняття готівки в іншій країні. Онлайн-шопінг.
Питання: Чи можна буде тримати в такому гаманці необмежену суму?
Артем Ляшанов: Ні, і це зроблено свідомо. На гаманець планують встановити ліміт зберігання коштів, щоб запобігти масовому перетіканню депозитів із банків у цифрові гаманці центробанку.
Чому саме 2026 рік став переломним і навіщо ЄЦБ цей проєкт
Друга частина про те, що змінилося цього року на законодавчому рівні, та про справжні мотиви ЄЦБ, які виходять далеко за межі технологічного прогресу.
Питання: Чому саме зараз, у 2026 році, проєкт зробив такий стрибок?
Артем Ляшанов: До цього року цифровий євро існував переважно у форматі досліджень і пілотних ініціатив. У лютому Європейський парламент проголосував за підтримку його створення, назвавши проєкт необхідним для зміцнення монетарного суверенітету ЄС, зменшення фрагментації роздрібних платежів і підтримки стійкості єдиного ринку. Без цього законодавчого рішення проєкт не міг рухатися від концепції до реального впровадження.
Питання: Коли очікувати перші реальні транзакції?
Артем Ляшанов: Якщо законодавчий процес у 2026 році завершиться успішно, ЄЦБ планує бути готовим до першого можливого випуску цифрового євро вже у 2029 році.
Питання: А навіщо ЄЦБ це взагалі потрібно? Який реальний мотив за технологічним фасадом?
Артем Ляшанов: Тут дві ключові причини. Перша, монетарний суверенітет. Друга причина, конкуренція зі стейблкоїнами. ЄЦБ прямо визнає, якщо приватні стейблкоїни стануть надто популярними без чіткого регулювання, гроші можуть масово перетікати з банківських депозитів у ці токени, що загрожує ліквідності банківської системи.
Опір індустрії та що це означає для українського фінтеху
У завершальній частині розмови про побоювання банківського сектора, ціну впровадження та про те, чи відчує цей проєкт український бізнес, який не входить до єврозони.
Питання: Хто найбільше противиться проєкту і чому?
Артем Ляшанов: Найгостріше опирається банківська галузя. Їхнє побоювання, що цифровий євро перетворить гроші центробанку на прямого конкурента депозитів комерційних банків. Якщо клієнти масово почнуть тримати кошти в цифрових гаманцях ЄЦБ замість банківських рахунків, це вдарить по фондуванню банків і дворівневій банківській системі загалом.
Питання: У яку суму обійдеться банкам впровадження цифрового євро?
Артем Ляшанов: За оцінками ЄЦБ це від 4 до 5,8 мільярда євро для банків єврозони, і це вже знижена оцінка, яка враховує можливість спільної інфраструктури між банками. Окремо торговці й мерчанти попереджають, якщо комісії та структура витрат залишаться незрозумілими, це сповільнить адопцію на стороні бізнесу. Додайте сюди й суто технічну складність, інтегрувати новий CBDC у вже фрагментований європейський платіжний ландшафт непросто, потрібна сумісність з десятками наявних систем у різних країнах.
Питання: Як би ви підсумували значення цього проєкту?
Артем Ляшанов: Це спроба найбільшого валютного блоку у світі заново визначити, як працюють гроші в цифровій економіці, не втрачаючи контролю над фінансовою стабільністю. І те, як ЄЦБ балансує між інновацією та обережністю, варто уважно вивчати кожному, хто будує фінтех-продукт на перетині з європейським ринком.
Артем Ляшанов – фінтех-експерт та інвестор з понад 10-річним досвідом побудови платіжних продуктів в Україні та світі.