“Київ у кожній чашці”: так вважає збирачка Людмила Карпінська-Романюк.

Навіть попри воєнні дії та інтенсивні бомбардування День Києва лишається улюбленим торжеством киян і туристів, котрі захоплюються ним з першого знайомства. Київ — осередок, сповнений історії, але в той же час надзвичайно прогресивний. У травні він особливо чарівний, оскільки розквітають каштани, що вважаються однією з емблем столиці України.

У бесіді з «ФАКТАМИ» колекціонерка та дослідниця минувшини української порцеляни, авторка літературних творів Людмила Карпінська-Романюк поділилася інформацією про раритетний сервіз «Київ», створений рідними майстрами на Сумському фарфоровому підприємстві у 1982 році.

«Ніжні заокруглені форми асоціюються із сакральною архітектурою»

– За звичаєм, відзначення Дня Києва випадає на останню неділю травня, — зазначає Людмила Карпінська-Романюк. — Чайний сервіз «Київ» був виготовлений на Сумській фарфоровій фабриці у 1982 році до знаменної дати — 1500-річчя міста. У ньому відображено обдарування чотирьох творців — Василя Веретьохіна, Олександра Яворського, Василя та Олександри Ярмоленків. Обрис сервізу витриманий і величний. Ніжні заокруглені форми асоціюються із сакральною архітектурою. Розпис, в якому втілено мальовничий вигляд міста-легенди, базується на комбінації білого фарфору з насиченим багряно-помаранчевим відтінком та зеленими вкрапленнями.

ВІДЕО ДНЯ

В. Веретьохін, О. Яворський. Розпис В. та О. Ярмоленків. Чайний сервіз “Київ”. Сумський фарфоровий завод. 1982 рік

— Що уособлюють ці насичені відтінки?

РЕКЛАМА

— Комбінація помаранчевого та зеленого символізує природну злагоду, життєву наснагу та позитив. Оранжевий — це жара, сонце, глина, урочистість… Зелений — каштани, київські сади, мальовничі кручі Дніпра. Обидва відтінки дуже життєдайні. Недарма комбінація оранжевого та зеленого часто трапляється у народному живописі, кераміці, вишиванках. У цьому сервізі оранжевий неначе «сяє», а зелений додає глибини та врівноваженості.

«Сонце — символ буття, сяйва, духовності та неминучості»

— Прекрасно!

– В оздобленні відчувається стилістика народного малюнку, українських кахлів, книжкової графіки та стародавніх народних картинок. Сонце, воїни, артисти, човники, квіткові вкраплення — усе це формує образ Києва як осередку минувшини, культури та національної згадки. Особливе значення мають три чайники різної величини, розміщені один над одним. Вони ніби створюють символічну вертикаль часу: від скромного сімейного чаювання до великої історії міста. Така багатошаровість додає сервізу архітектурної виразності.

РЕКЛАМА

В. Веретьохін, О. Яворський. Розпис В. та О. Ярмоленків. Чайний сервіз “Київ”. Сумський фарфоровий завод. 1982 рік

— На верхньому чайнику бачимо сонце. І це ж, напевне, не випадково?

— Безумовно. Сонце — символ буття, сяйва, духовності та неминучості.

— Як гадаєте, чому цей сервіз виготовлено саме на Сумській фарфоровій фабриці?

РЕКЛАМА

– Це підприємство виготовляло чимало тематичних та сувенірних сервізів, присвячених пам’ятним датам міст, історичним подіям, фестивалям і виставкам. У 1982 році тривала підготовка до масштабної зустрічі 1500-річчя Києва. Уся Україна тоді буквально переймалася цією датою, тривала підготовка: виготовлялися плакати, знаки, книги, сувеніри, кераміка… Тому цілком закономірно, що не тільки столичні підприємства працювали над цією темою. Київ — місто особливе: красиве та самобутнє. Для багатьох митців воно ставало і є джерелом натхнення у творчості.

«На столі поруч із таким сервізом пасують київський торт, бузок чи півонії у вазі, старовинні листівки з панорамами Києва»

– Сервіз «Київ» — зразок того, як український фарфор 1980-х років вмів поєднувати святкову сувенірність з культурною згадкою, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — У ньому Київ предстає теплим та навіть дещо чарівним містом золотих бань. Мені особливо імпонує, що митці не пішли дорогою «офіційного» ювілейного надміру. Сервіз вийшов дуже душевний. У цих червоно-помаранчевих візерунках, сонцях, вершниках і стилізованих храмах є щось дуже щире, близьке до народної ілюстрації, українського розпису й навіть дитячого відчуття свята. Цікаво й те, як обрис взаємодіє з оздобленням. Вертикаль із трьох чайників насправді нагадує архітектуру Києва — дзвіниці соборів, контур міста на узгір’ях. А білий фарфор дає цьому розпису «дихати», не переобтяжує його. І ще один вагомий момент: сервіз дуже відомий як виріб саме 1980-х років, проте у ньому є декоративна відвертість, через яку він і сьогодні сприймається приємно та сучасно.

Кожен чайник із сету цікаво розглядати у деталях

— Як найкраще, на ваш погляд, сервірувати стіл таким чайним сервізом?

— Цей сет — це не просто начиння. У День Києва він може стати невіддільною частиною атмосфери свята. Такі сервізи у сімейному святкуванні особливі, коли хочеться додати речам сенсу та згадки.

— Дійсно.

– Вважаю, такий сервіз особливо гарно сприймається саме у неквапливому святковому чаюванні. На столі можуть бути славнозвісний київський торт, бузок чи півонії у вазі, старовинні листівки з пейзажами Києва, книги та альбоми про місто. Доречними будуть вишукані мереживні серветки та скатертина. Вони теж можуть бути вінтажними — предметами з родинною історією.

— Можна подати до чаю знамените київське сухе варення, яке є одним із кулінарних символів Києва.

— Вважаю, це прекрасна думка. Шматочки фруктів різного забарвлення виглядають неначе «коштовності». Київське сухе варення можна подати у цукорниці або на маленьких тарілках.

— Чи є цей чайний сервіз нині колекційною рідкістю?

– Однозначно. Особливо, у повній комплектації. Цей сервіз — справжній раритет. Він дуже красномовний виріб свого часу. У сеті дивовижно поєдналися сувенірність, історична згадка, декоративність і майже фантастичний образ міста. Такі речі надзвичайно привабливі для колекціонерів та дослідників минувшини дизайну.

Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк про сервіз «Калиновий рай» з петриківським живописом, який є порцеляновим шедевром.

До слова, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», котрі є шанувальниками краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі екземпляри світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова мандрівка подарує вам чимало позитивних відчуттів та запам’ятається на завжди!

На фото у заголовку В. Веретьохін, О. Яворський. Розпис В. та О. Ярмоленків. Чайний сервіз «Київ». Сумський фарфоровий завод. 1982 рік

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк