Якщо біля вашого дому розкинувся вишневий сад, організуйте травневе чаювання ввечері у бесідці з вишуканим сервізом. Зробіть запашний чай з м’ятою або чебрецем та запропонуйте домашні смаколики. Кришталь буде віддзеркалюватись з першими зірками та місяцем у небі. Зберіться разом за столом з рідними та товаришами й поділіться теплими спогадами. Пройдуть роки, і ви згадаєте це задушевне чаювання в оточенні близьких. Або це зроблять ваші діти, небожі чи внуки, які збережуть ніжні враження.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» знавчиня, дослідниця українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про ансамбль «Мальовнича Україна», виконаний майстрами Тернопільського фарфорового комбінату.
«Держальця чайників граційні та певною мірою схожі на рослинні паростки»
– Даний набір форми Володимира Спиці у розписі Марії Терещук, повертає нас в українське село, — зазначає Людмила Карпінська-Романюк. — Форма «Карпати» випромінює м’яку виразність: заокруглені обриси, ніжні переходи, дещо присадкувата стабільність, мов гірський схил, що тримає на собі світло. У цій формі немає метушні, вона створена для спокою, для неквапливого пиття чаю, для безкінечних бесід. Держальця чайників граційні та певною мірою схожі на рослинні паростки. Носики, видовжені та лагідно підняті, дарують відчуття тихого дихання. Саме тому форма «Карпати» виглядає живою.
ВІДЕО ДНЯ
Чайники із чайного сервізу «Мальовнича Україна» В. Спиця, М. Терещук. Тернопільський фарфоровий завод, 1990 рік
— Що особливого в оформленні даного сервізу?
РЕКЛАМА
– Поверх безтурботної форми розкривається розповідь про відверті почуття, про літню пору, про зелень під ногами, про розмови біля джерела. Колір — ніжний, лагідно золотистий, немов вечірнє світло торкається порцеляни. Оздоблення не перевантажує форму, воно наче вписане у неї, як згадка у людину. Кожен штрих звучить окремо, але разом вони складаються в тиху, тривалу мелодію.
«Пліт та солом’яний дах створюють образ ідеального сільського комфорту»
— Які квіти відображені і що вони символізують?
– У малюнку ми зустрічаємо узагальнений народний квітковий мотив. Зображені польові квітки, близькі до мальв, ромашок, часом з натяком на барвінок. Їхня сила не в біологічній ідентичності, а в символічному значенні. Квіти — це пишнота життя та юність, червоні відтінки — любов, енергійність, життєдайна сила, вінець — оберіг, нерозривне коло злагоди. Це саме той випадок, коли квітка — не тільки рослина, а уособлення України як квітучого світу.
РЕКЛАМА
— Привертають погляд коромисла. Вони — типовий елемент народної лірики.
– Авжеж. Коромисло — один із найліричніших символів українського буття. Воно уособлює працьовитість і водночас гармонію (рівновага двох відер — як баланс життя). Значимий зв’язок з водою, а вода у традиціях — це існування, очищення, безперервність. Пліт — символ затишного дому. Солом’яна покрівля передає тепло, багатство, природність. Це дах, що «дихає», живе у згоді з навколишнім світом. Разом вони створюють образ ідеального сільського комфорту. Цей сервіз не про розкіш. Він про оселю й про той внутрішній світ, де зберігається найдорожче: образи, голоси, тепло рук…
Цікаво розглядати розпис чайника у деталях
«Люстр — одна з найбільш захопливих технологій у кераміці»
– Назва сервізу «Мальовнича Україна», на мій погляд, невипадкова, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Перш за все, це фактично живопис на фарфорі. Кожен елемент як полотно. І ця «картинність» дуже ніжна, майже акварельна з розмитими контурами, легким серпанком люстру, що формує враження повітря та світла. І ще один важливий нюанс — світло люстру. Перламутрова, злегка золотиста поверхня не тільки декоративна. Вона ніби огортає сцену, робить її трішки нереальною, віддаленою, як минуле. Люстр — одна з найбільш захопливих технік у гончарстві. Він створює переливи від перламутру до золотистого блиску. Технологія зародилася ще в десятому столітті на Близькому Сході. Згодом поширилася в Іспанії та Італії. У цьому сервізі люстр додає затишку і трішки фантастичності.
РЕКЛАМА
В. Спиця, М. Терещук. Форма «Карпати». Чайний сервіз «Мальовнича Україна». Тернопільський фарфоровий завод, 1990 рік
— Як би ви порекомендували сервірувати чаювання з таким сервізом?
– Даний сет не для швидкого перекусу. Він для атмосфери, коли «зібралися поговорити». Чаювання з цим сервізом доповніть ароматними пиріжками — наприклад, з вишнями або сливами, маковим рулетом або сирниками. Актуальними будуть мед і домашній джем. Адже цей сервіз не просто «подає» чай. Він творить атмосферу українського чаювання — надзвичайно теплу та щиру.
— Що відомо про творців сервізу?
– Марія Терещук — художниця-оформлювачка, майстриня української порцеляни. З ранніх років проявляла хист до малювання і вже в підлітковому віці визначилася зі своєю професією. Після навчання в Косівському училищі ужиткового та декоративного мистецтва та у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва на кафедрі художньої кераміки у 1977 році почала працювати на Тернопільському фарфоровому заводі, де перебувала до його закриття. У своїй творчості Марія Терещук часто зверталася до українських народних мотивів — орнаментів, етнографічних звичаїв, символів. Роботи майстрині зберігаються в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї та численних приватних зібраннях.
Володимир Спиця — український митець-кераміст. Закінчив Миргородський керамічний технікум, працював на порцелянових заводах у Баранівці та в Тернополі, в 1979—2002 роки займав на Тернопільському фарфоровому заводі посаду головного художника. Його роботи знаходяться в Баранівському музеї порцеляни на Житомирщині. Володимир Спиця розробляв нові взірці посуду для серійного виробництва. Його роботи вирізняються виразним рельєфом, пластичною гармонією та складними формами.
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк, в якому вона розповіла про тарілки Людмили Райковської — фаянс, у якому повсякдення перетворюється на свято.
До того ж, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є шанувальниками краси фарфору, до першого в Україні Музею порцелянових фігур ShvetsMuseum. У фонді музею ви зможете побачити кращі приклади світових фарфорових фабрик. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено багато неповторних робіт вітчизняних майстрів-керамістів. Чудова порцелянова мандрівка подарує вам безліч позитивних вражень і залишиться в пам’яті на все життя!
Фото в заголовку: В. Спиця, М. Терещук. Форма «Карпати». Чайний сервіз «Мальовнича Україна». Тернопільський ФЗ, 1990
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк