Автор фото, ДСНС
Підпис до фото, Український сапер поряд з російським КАБ-500, який не вибухнув і впав біля Запоріжжя наприкінці лютогоArticle information
- Author, Олег Черниш
- Role, ВВС Україна
- 14 березня 2025, 05:54 GMT
Українська армія два роки шукала "протиотруту", щоб знешкодити найбільш руйнівну російську зброю – керовані авіабомби (КАБ). Саме завдяки ним армія РФ змогла проламувати оборону ЗСУ на різних ділянках фронту, скидаючи на українських солдатів тонни вибухівки й чавуну. Однак тепер все може змінитися.
КАБ – це умовна назва авіабомб, які або мають вбудовану систему з крилами, стабілізаторами і навігацією, інколи ще з реактивним двигуном, або обладнані спеціальним навісним модулем для планування.
Вперше переробляти старі фугасні авіабомби (ФАБ) на керовані, встановлюючи спеціальні модулі для дальності і точності польоту (УМПК – універсальний модуль планування і корекції), росіяни почали ще в 2023 році. Це стало відповіддю на вдалі дії української протиповітряної оборони, яка відігнала російські літаки на десятки кілометрів від лінії фронту.
Початок і кінець епохи КАБів
Експеримент з керованими авіабомбами спочатку виявися надуспішним для Москви.
Багатокілограмові КАБи з крильцями і супутниковою навігацією запускались літаками з відносно безпечної відстані за 40-50 км від лінії зіткнення. Снаряди долали до 60-70 км в повітрі та падали на укріплення українських військ, промислові та інфраструктурні об'єкти, знищуючи їх вщент.
Для розуміння, найпотужніша трьохтонна бомба з УМПК має зону ураження в 150 м навколо. Залишитися живим в епіцентрі вибуху майже нереально.
Саме ця зброя стала одним із головним чинників вдалого просування армії РФ на різних ділянках фронту в 2023-24 роках. Найбільш яскраво це проявилося в Авдіївці, яка перед штурмом була майже вщент знищена КАБами.
Зараз ці бомби майже щодня десятками падають на Костянтинівку, Краматорськ, Покровськ, Вовчанськ, Херсон, інші прифронтові населені пункти, а також на села і міста прикордоння Сумщини та Курщини.
Згідно з аналізом профільної української організації НАКО (Незалежна антикорупційна комісія), до створення УМПК для авіабомб залучені як мінімум 26 російських підприємств. Значну частину електроніки для виробу вони отримують від західних виробників в обхід санкцій.
Автор фото, Міноборони РФ
Підпис до фото, Російський військовий наносить напис "За ВКС" на керовану авіабомбу ФАБ-500 з УМПК перед бойовим вильотом
Зокрема, дослідження НАКО показало, що близько 45% компонентів мають американське походження, майже 30% – китайське.
Залежність росіян від цього виду "диво-зброї" яскраво демонструє статистика Повітряних сил.
Якщо в 2023 році РФ запустила по Україні майже 10 тисяч КАБів, то вже в наступному році – майже 40 тисяч. За два місяці поточного року росіяни запустили майже 7 тисяч авіабомб.
Однак тепер Україна, вірогідно, знайшла спосіб з ними боротися.
Це визнає і противник. Наприкінці лютого популярний російський авіаблогер з ніком Fighterbomber (ймовірно, під цим ім'ям пише капітан ЗС РФ Ілля Туманов) написав, що епоха УМПК "виявилась недовгою".
Зараз, наголошує блогер, КАБи фактично "перестали влучати" по об'єктах противника біля лінії фронту:
"Однозначно УМПК свою величезну роль відіграли, і буквально врятували ВКС (військово-космічні сили РФ) від величезних втрат, але ніщо не вічне під місяцем і люди – це такі істоти, які дуже хочуть жити і для свого виживання роблять все можливе".
"Боротися з лучником"
Найефективнішим рішенням для боротьби з КАБами – які по суті є доволі дешевим і масовим продуктом російського ВПК – залишається знищення не самої бомби, а літака-носія.
"Краще боротися з лучником, а не з випущеною стрілою", – образно пояснює це Ілля Кухаренко, радник з питань РЕБ/РЕР міністерства стратегічних галузей промисловості.
"Лучником" тут є літак, який запускає КАБ на відносно безпечній відстані від фронту. Його можна знищити як на авіабазі, так і в польоті перед запуском бомби.
Найчастіше росіяни використовують бомбардувальник Су-34, який може нести до 8 КАБів, залежно від їхньої потужності.
Прикриття бомбардувальника в повітрі зазвичай забезпечує винищувач Су-35, який виявляє потенційні загрози, наприклад зенітно-ракетні системи чи ворожий літак, та атакує їх далекобійними ракетами.
Автор фото, Міноборони РФ
Підпис до фото, Російський літак Су-34 скидає керовану авіабомбу, а саме ФАБ-3000 з УМПК по цілях в Сумській області України, серпень 2024 року
Саме за допомогою ЗРК українським військовим в 2023-2024 роках вдалося збити декілька російських носіїв авіабомб, каже речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат.
Як приклад він наводить збиття літаків Су-34 і Су-35 та двох вертольотів Мі-8 в Брянській області РФ біля кордону з Україною 13 травня 2023 року.
"Ось вам протидія, це була успішна операція Повітряних сил із засідкою і система Patriot знищила ці борти. Такі ж операції були проведені пізніше і на інших напрямках", – заявив він під час тематичного заходу в Києві 11 березня.
Він також додав, що крім американського Patriot, за допомогою франко-італійського комплексу SAMP/T вдалося збити також один російський літак. Коли і де це сталося, Ігнат не уточнив:
"SAMP/T збивав Сушку. Є в нього й інші цілі, але так, один підтверджений літак в SAMP/T є. Але ми бачимо, що саме комплекс Patriot, який заявлений проти балістики, на сьогодні є одним з найефективніших засобів проти носіїв КАБів".
Автор фото, Міноборони РФ
Підпис до фото, Російський літак скидає КАБи, в яких через декілька секунд польоту розкриються спеціальні крильця і навігаційна система зорієнтує їх в напрямку цілі
Щоправда, збиття декількох російських літаків змусило російське командування змінити тактику застосування авіабомб і воно почало справжнє "полювання" за українськими ЗРК біля лінії фронту.
За словами Ігната, через це ЗСУ втратили "декілька пускових установок" Patriot, але не саму систему, яка продовжила роботу.
Боротися з носіями КАБів могли б і українські F-16, але західні партнери не передали Києву необхідні системи і ракети, які могли б вражати російські бомбардувальники.
Також досі не надійшов до ЗСУ "літак – повітряний радар", який рік тому пообіцяла надати одна із західних країн, вказує полковник Юрій Ігнат.
Вочевидь, мова йде про обіцянку влади Швеції, озвучену публічно навесні минулого року, передати Україні літак дальнього радіолокаційного виявлення (ДРЛВ) ASC-890.
Чи можливо збити КАБ в польоті
Тож, станом на зараз можливість України збивати "лучника" – російські літаки–бомбардувальники – доволі обмежена.
Київ почав шукати варіант, як знищити випущену "стрілу", тобто саму плануючу авіабомбу.
Теоретично, збити її цілком можливо. Випущена з літака на висоті близько 10 км вона спочатку має високу швидкість, в районі 1000 км/год, але при наближенні до цілі вона суттєво падає – до 500 км/год.
Також попри наявність крилець і стабілізаторів маневровність КАБів доволі обмежена.
Вона не здатна виписувати складні піруети в повітрі, як, наприклад, крилата ракета.
Це все дає змогу влучити в неї із землі зенітною керованою ракетою. За словами Юрія Ігната, саме таким способом ЗСУ знищили вже "декілька КАБів".
На початку лютого в українських телеграм-каналах та ЗМІ почала поширюватися інформація про "перший збитий КАБ" біля Запоріжжя. Нейтралізована авіабомба була начебто з "експериментальної зброї".
Але за словами речника ПС ЗСУ, це був не перший вдалий випадок.
"Скажімо так, це був не перший раз. Вже десятки КАБів були знищені тим чи іншим способом", – наголосив Ігнат.
Автор фото, Міноборони РФ
Підпис до фото, ФАБ-3000 з УМПК в польоті. Це найпотужніша керована авіабомба в арсеналі російських військ.
За даними ВВС, для запуску ракет по авіабомбах Україна використовує модифікований зенітно-ракетний комплекс, який не так давно з'явився на озброєнні.
Щоправда, важливий момент економічної доцільності. Щодня РФ запускає близько 100 керованих авіабомб на різних ділянках фронту. Витрачати всі запаси дорогих зенітних ракет на дешевий чавун – це не про раціональність.
Так само Україні не вистачає установок ЗРК для прикриття всіх ділянок фронту і захисту стратегічних об'єктів.
Саме тому збиття російських крилатих авіабомб є поки що радше винятком, ніж правилом.
"Осліпити" бомбу
Інша справа з системами РЕБ (радіоелектронної боротьби). Україна досягла значного прогресу саме в розвитку цієї галузі, і створила системи, направлені саме на боротьбу з КАБами.
Радник Мінстратегпрому Ілля Кухаренко каже, що на деяких ділянках фронту зараз вже є 100% результат з нейтралізації російських авіабомб. Скільки в середньому КАБів глушиться РЕБ, він назвати відмовився.
"В тих районах, де є насичення засобами РЕБ, це може бути і 100%. Є райони, в яких противник, не досягши успіхів, просто перестає запускати КАБи взагалі. При чому мається на увазі саме вплив на бомбу, а не на її носій", – пояснив він ВВС Україна.
Як саме РЕБ може "осліпити" авіабомбу?
Єдиний можливий варіант – перешкодити коректному прийому супутникового сигналу, який необхідний для визначення координат бомби в просторі.
В КАБах росіяни вже тривалий час використовують свій найвідоміший антенний приймач CRPA (controlled reception pattern antenna – антена з контрольованою спрямованістю прийому) під назвою "Комета".
Більше того, вони постійно його вдосконалюють, щоб обійти зусилля систем радіоелектронної боротьби. Зокрема, періодично збільшується кількість антен в приймачі, яких станом на зараз вже 12.
Автор фото, Сергій Флеш
Підпис до фото, Так виглядає ключовий елемент КАБу – антенна решітка "Комета" з 8 елементів. Зараз РФ, щоб нейтралізувати український РЕБ, починає робити цей пристрій з 12 і навіть 16 елементами.
Завдання українських систем радіоелектронної боротьби – перехитрити російську "Комету".
"Всі ви чули, що є 4-елементні, 8-елементні "Комети", вже є 12, скоро будуть 16. Ця кількість елементів допомагає антені захиститися від певної кількості передавачів РЕБ, які перебувають на землі. Зазвичай діє правило N мінус 1. Якщо у нас є 4-елементна "Комета", то щоб її надійно подавити, нам треба три розподілені в просторі засоби РЕБ", — каже Кухаренко.
Хибний сигнал від РЕБу імітує супутниковий сигнал і або пригнічує, або підміняє його (так званий спуфінг). Це все спрямоване на те, щоб збити КАБ з курсу і він не влучив у ціль.
Однак "Комета" навчилась відрізняти ці "фальшиві" сигнали і може ігнорувати їх.
Як пояснює Ілля Кухаренко, якщо система КАБ відрізає спуфінговий сигнал, то вмикається подавлення, якщо ні, то спуфінгом підміняються координати і бомба летить повз ціль. Кухаренко каже, що є випадки, коли українським фахівцям вдавалося навіть розвертати російські бомби в польоті.
"Випадки розворотів бували. Це не масові випадки, але вдавалося", – заявив він.
Радник Мінстратегпрому пояснює, що зараз ці системи РЕБ, назва яких не розкривається з міркувань безпеки, прикривають не окремі міста, а "зони відповідальності певних бригад".
Засобами радіоелектронної боротьби для успішного придушування сигналу КАБів треба наситити ділянку фронту на певну глибину, орієнтовно до 40 км, і до того ж правильно розподілити їх в просторі.
За словами Кухаренка, українським виробникам вдалося зробити кілька речей: наситити лінію фронту значною кількістю засобів РЕБ, розробити централізовану систему керування та напрацювати адміністративні заходи, зокрема, забезпечити РЕБ безперебійним живленням та охороною.
Ще минулого року фахівець із систем РЕБ та зв'язку, голова "Центру радіотехнологій" Сергій Бескрестнов (позивний "Флеш") наголошував на тому, як складно розробити і змонтувати ефективну систему радіоперешкод для придушення КАБів.
"Чи можна це зробити технічно? Можна. Для цього треба прифронтову зону на 10 км углиб заставити сіткою точок придушення навігації, потужністю 50-100 Вт кожна з круговою антеною. Такий процес ускладнює необхідність монтажу третини пристроїв буквально на нулі", – пояснював він.
Автор фото, EPA
Підпис до фото, Наслідки влучання російського КАБу в житлову будівлю в Харкову, 31 жовтня 2024 року
Тепер це вдалося зробити на деяких ділянках фронту.
Але Ілля Кухаренко радить не поспішати з переможними реляціями про "остаточну перемогу над російськими КАБами".
На його думку, росіяни не відмовляться від такої дешевої і ефективної зброї та будуть її вдосконалювати, зокрема для протидії РЕБу.
Україна, своєю чергою, змушена буде оперативно реагувати на ці кроки противника.
Джерело в керівництві українського оборонно-промислового комплексу вказує ВВС на ще один нюанс.
"Проблема з КАБами не тільки в тому, щоб заглушити їх. Навіть "осліплена" багатокілограмова бомба кудись впаде, цілком ймовірно, що і на цивільні об'єкти. Що з цим робити – поки що невідомо", – пояснює співбесідник.
