Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Дональд Трамп3 годин(и) тому
Це був ще один бурхливий тиждень у світовій політиці.
Світ перетравив безпрецедентну сварку між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським у Білому домі. Український лідер відвідав європейських союзників, які активізували свою оборону. І водночас Росія почала сильніше бити по Україні.
Але що думають головні гравці напередодні нових українсько-американських переговорів у Саудівській Аравії наступного тижня?
П'ять кореспондентів ВВС проаналізували події тижня.
США: несподіваний випад проти Москви
Том Бейтман, кореспондент Держдепартаменту, Вашингтон
Після принизливої атаки Дональда Трампа та Джей Ді Венса на Зеленського президент США в понеділок призупинив військову та розвідувальну допомогу Україні.
Згодом це матиме рішучий вплив на здатність України захищатися – і опоненти Трампа демократи кажуть, що тепер остаточно ясно, що він підтримує Росію.
Адміністрація чітко заявила, що розглядає цей крок як тиск на Зеленського, щоб той підписав угоду про корисні копалини та погодився на швидке припинення вогню.
Спецпосланець Трампа генерал Кіт Келлог пояснив, що припинення військової підтримки США мало на меті провчити Україну і порівняв це з "биттям мула по морді".
Після викручування рук тиждень закінчується більш примирливим тоном деяких чиновників із зовнішньополітичної команди Трампа, яка зустрінеться з українцями наступного тижня в Саудівській Аравії.
У п'ятницю Трамп несподівано обрушився з критикою на Росію, пригрозивши додатковими санкціями, якщо вона не сяде за стіл переговорів. Припускають, що це сталося через посилення обстрілів України.
Водночас саме ця адміністрація президента США неодноразово докоряла своєму союзнику, Україні, але утримувалася від будь-якої критики Москви.
У четвер я запитав речницю Державного департаменту США Теммі Брюс про її реакцію на те, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров виключив присутність європейських миротворців в Україні. Лавров назвав це "ворожою метою" Заходу, для якої "немає компромісу".
Брюс відмовилася відповідати, сказавши, що це не її справа коментувати зауваження іноземних лідерів чи міністрів, хоча повторила слідом за Трампом, що Зеленський "не готовий до миру".
Росія: задоволення від видовищного розколу Заходу
Віталій Шевченко, редактор BBC Monitoring Russia
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Володимир Путін
До погроз Трампа санкціями був ще один тиждень, коли весь тиск, здавалося, був спрямований на Київ. Це без сумніву ніяк не спонукало Росію приборкати свій апетит.
Припинення американської військової допомоги та розвідки є однією з найгірших невдач для України з початку повномасштабного вторгнення та величезним підвищенням шансів для Росії.
Смертоносні атаки по всій Україні, які послідували за рішенням Вашингтона, свідчать про те, що Москва із задоволенням продовжує війну.
Вона досі наполягає на тому, що початкові цілі "спеціальної військової операції" потрібно досягнути, захопивши більше українських земель.
Кремль також відкидає спроби прихильників України послабити тиск на Київ за допомогою перемир'я чи миротворчих сил.
Зауваження президента Франції Еммануеля Макрона цього тижня про те, що Америка Трампа може більше не бути "на нашому боці", також є музикою для вух президента Росії Володимира Путіна.
Це ситуація, в якій Путін може сидіти склавши руки і насолоджуватися видовищним розколом, який відбувається у західному альянсі. Він прагнув досягти цього роками, якщо не десятиліттями.
І досяг він цього не завдяки пострілам на полі бою, а завдяки різкому розвороту найбільшого союзника України.
Наступного вівторка представники України та США сядуть за стіл переговорів у Саудівській Аравії. Росія уважно спостерігатиме, але почуватиметься впевнено.
Україна: після важкого тижня Зеленський готується до нових переговорів із США
Мирослава Пеца, BBC Україна та Даніель Віттенберг, Всесвітня служба BBC
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Володимир Зеленський
Це був важкий та емоційний тиждень для українського президента, який боровся за збереження військової підтримки Заходу, одночасно підтверджуючи свою відданість миру.
Наслідки його видовищної сутички в Овальному кабінеті з Трампом посилилися після того, як США призупинили військову допомогу та обмін розвідданими з Україною.
"У повітрі відчувається запах зради, – повідомило джерело, близьке до українського уряду. – Це відчуває вся країна, разом із президентом та його командою".
Зеленський відмовився публічно вибачитися перед Трампом, але надіслав повідомлення, в якому назвав події у Білому домі "прикрими".
Після цього Зеленський знову вирушив у дорогу, намагаючись зміцнити європейську підтримку в Брюсселі. Але хоча заяви про солідарність з Україною пролунали, він не отримав твердих військових зобов'язань, на які сподівався.
Водночас Зеленський закликав лідерів ЄС підтримати обмежене перемир'я на морі та в повітрі – ідею, яку пропонує президент Франції Еммануель Макрон.
Наступного тижня українська та американська делегації проведуть переговори в Саудівській Аравії, але шлях до миру залишається невизначеним.
Попри невдачі, джерело, близьке до команди президента, наполягає на тому, що він залишається непохитним: "Три роки тому його могли вбити, але він вирішив залишитися в Києві. Що більше на нього тиск, то жорсткішим він стає".
Європа: "ядерна парасолька" Франції
Пол Кірбі, редактор BBC по Європі
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Еммануель Макрон
За кількістю європейських самітів важко встигнути, але їх буде ще більше.
Європейські лідери раптом усвідомили, що парасольки безпеки, на яку вони покладалися з часів Другої світової війни, може більше не бути, і пропозиції її заміни посипалися з безпрецедентною для Європи швидкістю.
Є загальна згода, що Європа має допомогти Україні. Франція та Велика Британія пропонують "коаліцію охочих", країн, які відправлять своїх миротворців до України, якщо вдасться досягти мирної угоди.
Росії вкрай не подобається ця ідея, але Макрон планує у вівторок зібрати начальників штабів європейських армій для роботи над планом.
Але тепер зʼявились і питання про те, як Європа захистить себе від того, що голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала "очевидною та нагальною небезпекою".
"Ми повинні бути готові", якщо США не допоможуть, каже Макрон. Зараз ЄС говорить про багатомільярдний план посилення оборони.
А майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заговорив про те, що Франція та Велика Британія можуть поширити свої сили ядерного стримування на всю Європу.
Макрон погоджується з цим, хоча ядерна парасолька Франції матиме свої обмеження, а остаточні рішення ще треба ухвалити в Парижі.
У цьому суть оборонної проблеми Європи.
Чи можуть окремі європейські країни об'єднати свої ресурси та покладатися одна на одну без США?
Для менших держав, таких як Литва, вибору немає.
Але дебати почалися, і польський премʼєр Дональд Туск чітко каже, що було б безпечніше, "якби ми мали власний ядерний арсенал".
