РФ у разі «замороження» війни не поспішатиме віддавати незаконно ув'язнених українців – правозахисник 09.12.2024 14:21 Укрінформ У разі "замороження" війни Росії не поспішатиме віддавати всіх незаконно ув'язнених українців, а робота щодо їх визволення стане набагато складнішою. Люди мають розуміти, що із "замороженням" війни важче буде привернути увагу партнерів до українських політв’язнів у РФ.
Таку думку висловив голова правління громадської організації «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» Ігор Котелянець, брат колишнього політв'язня Євгена Панова на пресконференції присвяченій темі поверненню кримських політв'язнів з російського полону, передає кореспондент Укрінформу.
"У разі "замороження" війни проти України у Росії зменшаться інструменти її ведення, тому вона буде утримувати тимчасово окуповані території та, можливо, посилювати політику репресій проти цивільних, а їх (незаконно ув’язнених українців – ред.) може ставати ще більше. Готуйтеся до того, що ще більше треба буде адвокації, комунікації, постійних закликів до країн-партнерів, міжнародних організацій. Вони всі будуть думати, що війна закінчилася, можна переключитися на інші проблеми і буде ще складніше здобути їх увагу. Вага і роль родин зростатиме ще більше", – зазначив Котелянець.
На його переконання, близько 5% цивільних українців, яких незаконно утримувала РФ, було звільнено завдяки широкій інформаційній компанії їх родичів.
"Найбільший ефективний механізм для звільнення політв'язнів з полону РФ, який на сьогодні працює – це обміни. За статистикою, близько 5% з 2022 року серед всіх звільнених за так званими обмінами – це цивільні, люди про яких дуже багато говорили. Їх прізвища були відомі, а їх родичі були дуже активними. Вони брали участь у всіх заходах, куди їх запрошували, у всіх пресконференціях, адвокаційних поїздках, вони самі викладали пости в Фейсбуці, розповідали про своє листування зі своїми рідними. Вони робили цю історію дуже публічною. Саме розголос допоміг звільнити і мого брата Єврена Панова", – сказав він.
Правозахисник порадив родичам незаконно ув'язнених та зниклих українців активно звертатися до українських та міжнародних організацій, до українських посадовців та постійно оновлювати дані про затриману людину.
Дружина заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, колишнього політв'язня Кремля Нарімана Джеляла Левіза Джелалова також наголосила на важливості розголосу родичами факту затримання, особливо в перші години затримання.
"У разі зникнення, або затримання родича силовими структурами РФ потрібно якомога гучніше про це заявити. Це може врятувати від жорсткого поводження з боку ФСБ РФ у перші години затримання. Це змусить їх офіційно визнати цю людину затриманою, що дасть змогу адвокатам надати юридичну допомогу цій людині. У будь-якому випадку це краще, ніж мовчати", – сказала вона.
Також за словами Левізи Джелялової, важливо звертатися до всіх уповноважених силових структур окупантів, з запитами про зникнення родича, навіть не розраховуючи на те, що можна буде отримати чесну відповідь.
"Застосування саме такого алгоритму – інформаційного розголосу та розшуку людини – це є певним імунітетом для зниклої чи затриманої людини", – додала вона.
Раніше Укрінформ повідомляв, що за період окупації Криму 370 людей стали політичними в’язнями, або піддаються переслідуванням за так званими "кримінальними справами". З них 228 – представники кримськотатарського народу.
Політв'язні Кремля Війна Полонені Війна з Росією
Источник: www.ukrinform.ua
