Зимовий час: який графік життя насправді підходить українцям 29.10.2024 14:20 Укрінформ Переводити годинники – шкодити біоритмам, залишити стабільний час, як зараз – терпіти збитки, а встановити літній – з Москвою співпадати
В ніч на 27 жовтня Україна перейшла за зимовий час – невідомо, чи назавжди, бо законопроєкт «Про обчислення часу в Україні» №4201 щодо остаточного скасування сезонного переведення годинників Президент так і не підписав. Ймовірно, триватимуть обговорення, принаймні, у суспільстві вони точно продовжуються. У пояснювальній записці до законопроєкту йшлося про те, що «Такий “сезонний часовий стрибок” призводить до зміни біологічних ритмів людини, що негативним чином відображається на загальному стані людини, як фізіологічному, так і психологічному. Після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб». Дійсно, чимало медиків саме так коментували цю проблему (бо ЗМІ вже десятиліттями стабільно піднімали її раз на пів року), але ніякої певної статистики, наукових досліджень із роками так і не з’явилось. А аргументів за та проти переведення вистачає в астрономів, енергетиків та політиків та ще й у пересічних українців.
«Доброго ранку» о 3 ночі
У жовтні 2021 року соцопитування на тему переведення годинників проводили Research & Branding Group. 42% українців тоді воліли б відмовитися від переведення годинників (17% хотіли б відмовитися від літнього часу, а 25% – від зимового). Аж третина опитаних вважали за краще залишити все як є, а 26% не мали певної думки щодо цього.
Але думки, точніше, обґрунтовані аргументи, є в науковців. Коли парламент 16 липня ухвалив законопроєкт, Академія наук вищої школи України відразу надіслала звернення до Президента. Вчені всеукраїнської громадської наукової організації (об’єднує понад 450 провідних учених, які представляють усі галузі знань) нагадали, що наразі немає «авторитетних і визнаних світовою науковою спільнотою досліджень, які б засвідчували серйозний негативний вплив сезонного переведення годинників на фізіологічний і психологічний стан людини». Мовляв, десятки мільйонів людей регулярно подорожують світом і не двічі на рік, а значно частіше змінюють годинні зони, але це призводить хіба що до тимчасового дискомфорту, але не тривалих негативних наслідків. Ніхто ж не відмовляється з цієї причини вилітати за межі своєї годинної зони.
Часові пояси. Карта https: geografiamozil2.jimdofree.com
Літній час запроваджували вже понад 100 років тому – на території УНР його встановили з 14 квітня по 14 вересня 1919 року, щоб повніше використовувати для потреб людини світловий час у літні місяці. І навіть попри запровадження нині енергоощадних ламп зменшення енергетичних витрат на освітлення досі актуальне – це зафіксовано, зокрема, й рекомендаціями Європейської економічної комісії ООН, йдеться у тому листі до Президента. Тому провідні держави світу далі практикують переведення годинникових стрілок на годину в літні місяці.
Користь від законопроєкту неможливо пояснити і з точки зору астрономії, вважають автори звернення. Якщо так і житимемо за зимовим часом, наприкінці червня в Києві світатиме вже о 3-й ранку, а сутенітиме о 20-й вечора (зараз – о 4-й і о 21-й відповідно). Тобто ввечері на освітлення витрачатимемо більше, а в ранкові години сонячне світло буде витрачатися марно. Щоб боротися з цим ефектом, владі доведеться запровадити гнучкий графік початку робочого дня в різних регіонах держави, а значить, ніякої часової «стабільності», на яку розраховували автори закону, не вийде.
У березні, напередодні переходу на літній час, на сайті Мінекономіки писалося, що «час, чинний в Україні взимку, є природним для території нашої держави, і відповідає її географічному положенню». А літній потрібен для ефективного використання світлої частини доби. Лишилося розібратися, що важливіше – природність чи ефективність. А ще ж є таке віднині принципове для багатьох українців питання (не)співпадіння київського часу з московським…
Представники Академії наук вищої школи просили Президента доручити уряду утворити робочу групу з фахівців-науковців – опрацювати пропозиції щодо вдосконалення системи обчислення часу в Україні.
Чим світліший вечір, тим дешевше він коштує
«Точно підрахувати тонкощі економії електроенергії непросто і за 30 років на це ніхто в Україні не наважився, але
«Загальні ефект для економіки країни ми навряд чи визначимо, а от просту задачу щодо кількості годин роботи вуличного освітлення протягом року, наприклад, для Київської області можна порахувати», – писав він. Одразу після заходу сонця освітлення ще достатньо, тому, як правило, ліхтарі включають на межі сутінків. Сутінки як явище бувають цивільні, навігаційні та астрономічні, нас цікавлять цивільні, за яких діяльність людини зазвичай не потребує додаткового освітлення. Тому приймається за основу, що вуличне освітлення має працювати з 6 ранку до початку ранкових цивільних сутінків, і після закінчення вечірніх цивільних сутінків – до 23 години. Далі Карпенко відшукує інформацію про час початку та закінчення цивільних сутінок у Київській області й будує таблицю в Exсel, де жовтим кольором позначено ранковий час роботи вуличного освітлення, а блакитним – вечірній. І виходить, що сумарний час роботи освітлення коливається разом з довжиною дня від однієї години влітку до семи з половиною годин взимку. На початку березня через збільшення світлого періоду доби потреба в ранковому вуличному освітленні відпадає і при переході на літній час у кінці березня добова тривалість роботи вуличного освітлення очікувано зменшується на годину. В кінці вересня скорочення світлового дня повертає ранкове освітлення. А в кінці жовтня, при переході на стандартний (зимовий) час, лічильник тривалості ранкового освітлення «обнулюється», при цьому загальна тривалість роботи освітлення протягом доби не міняється, оскільки світловий день вже доволі короткий і зекономлена зранку година переноситься на вечір.
Графік енерговитрат на вуличне освітлення зі сторінки Олександра Карпенка у Фейсбук
«А тепер врахуємо в годинах настання сутінок згідно законопроєкту 4201 – і отримаємо на графіку червону «посмішку» додаткового часу роботи освітлення у вечірні години, – пояснює Олександр Карпенко. –
«Проблема в тому, що ми втратили на побутовому рівні розуміння необхідності переведення стрілок годинника. Те саме стосується й країн ЄС, де використовують термін summer time, – пише пан Карпенко. – Сенс заходу зберігся в американському варіанті терміну, він звучить як Daylight Saving Time (DST), що буквально означає “час збереження денного світла”».
Віктор Відзіговський пропонує враховувати ще кілька факторів. Зокрема, не тільки час сходу сонця, а й щільність населення різних регіонів. «У нас зараз велика концентрація людей у Києві (в містах західних областей загалом теж зросла – ред). І освітлення, реклами тощо більше саме тут, – міркує він. – З іншого боку, лампи споживають усе менше й менше.
Важливо також обчислювати час так, щоб розвести пік споживання з піком освітлення, бо інакше зростають втрати в мережах і потреба в максимальній потужності обладнання. «Але наші науковці не бажають напружуватись і реально рахувати. А все це можливо вирішити керуванням попиту (встановленням різних тарифів за годинами, – говорить експерт з енергетики. – Та ми викинули шалені гроші на електронні лічильники і навіть не робимо аналізу: скільки їх? що вони вміють? чи користуються ними люди?».
Астрономія – за літній час
Ярослав Яцків, президент Української астрономічної асоціації та директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, темою займається багато років і на сайті обсерваторії є окремий розділ з опублікованими листами, що академік адресував різним державним діячам свого часу.
Територія України входить до трьох годинних поясів (більше 90% – до 2-го годинного поясу), пояснює вчений. В державі використовується Київський час, оскільки м. Київ знаходиться майже в центрі другого часового поясу. Але сонце сходить та заходить у різних регіонах неодночасно – в Ужгороді на годину дванадцять хвилин пізніше, ніж у Луганську, наприклад. «Земна куля розбита на часові пояси формально, і кожна країна повинна обирати для себе таке обчислення часу, щоб максимально використовувати світлову частину дня», – говорить він. В будь-якій часовій зоні тривалість світлового дня змінюється протягом року і людям просто лишається підганяти під ці зміни свої життєві ритми. Те, що Україна знаходиться здебільшого в часовому поясі UTC +2, не відміняє потреби враховувати ще й географічне її розташування, говорить вчений.
Фото Укрінформ
У цьому ж поясі розташовані багато країн, але сьогодні, наприклад, у Гельсінкі сонце зійшло о 07.36, в Києві – о 06.44, в Афінах – на 4 хвилини пізніше, а в Хараре (Зімбабве) – о 05.18. У країнах, що розташовані ближче до екватора, довжина дня протягом року міняється менше, а чим далі від нього, тим більші перепади. Тож ловити світлі години всі будуть у різний спосіб.
«Українці звикли йти на роботу на 9 ранку. Якби ми починали о 8-ій, було б логічніше», – говорить академік Яцків. Каже, ще за часів Леоніда Кучми таку постанову з його подачі підписали, та вона існувала менше місяця – чиновники протестували. «Враховуючи, що територія України досить велика за довготою й орієнтуючись на час сходу-заходу сонця,
Тож одним прийняттям закону про обчислення часу, виходить, не обійдеться, потрібні ще зважені рішення на рівні Кабміну, як на практиці злагодити графіки і сонце.
Як попасти «в ногу» з Європою
Ярослав Степанович Яцків послідовно рекомендував координуватися в цьому питанні з Радою Європи, але Європарламент ще у 2019-му підтримав скасування обов'язкового переведення годинників на літній та зимовий час і з 2021 року кожна країна, що є членом Євросоюзу, сама обирала, залишити чинну систему переведення годинників чи відмовитися від неї. Провідні держави світу й далі практикують переведення годинникових стрілок на годину в літні місяці, говорилося у листі Наукової академії вищої школи. Так роблять у майже всіх штатах США, провінціях Канади, Великій Британії й усіх без винятку державах ЄС (попри те, що в ЄС це вже є компетенцією не Брюсселю, а національних урядів). Натомість відмовилися від використання літнього часу такі недемократичні держави, як Росія, Білорусь і Китай. Тому автори називають законопроєкт «суто популістський, шкідливий для економіки й антиєвропейський». «Рішення ВР відриває Україну від європейського та євроатлантичного простору, розсинхронізовує наш час із часом усіх держав-членів ЄС. Більше того, такі дії з боку України як кандидата в члени ЄС виглядають відверто недружньо. І як на мене, цей закон мав би бути ветованим. Хоча б через невідповідність конституційним нормам про європейську інтеграцію», – так коментував тоді голосування у ВР народний депутат Володимир В’ятрович.
Та днями стало відомо, що депутати Європарламенту направили голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн вимогу виконати обіцянку скасувати переведення годинників, повідомив Bild. «Дослідження показали, що зміна часу негативно впливає на режим сну, підвищує ризик інфарктів та інсультів і може призвести до збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод. Розрахунок на економію енергії абсолютно не виправдався», – йдеться в листі 66 депутатів. У 2018 році опитування показало, що 84% громадян ЄС втомилися від переведення часу, і тоді Європарламент проголосував «за» його скасування, починаючи з 2021 року. – Зробити це завадили пандемія і неповороткість бюрократів на рівні національних урядів. Тепер про переведення часу згадали знову. За справу мають взятися міністри транспорту», – пише Bild. Виходить, антиєвропейськи – це якраз продовжувати переводити годинники, тренди – на користь стабільного часу.
Академік Ярослав Яцків. Фото un-sci.com
«
Тетяна Негода, Київ
Перше фото – kyivzelenbud.com
Источник: www.ukrinform.ua
