ТОП-10 людей, здатних здивувати воюючу Україну 23.12.2023 09:58 Укрінформ Уже 10 років Укрінформ, підбиваючи підсумки, формує ТОП-10 людей, які, на наш погляд, вплинули на суспільне й політичне життя у році, що минає
Війна багато чого змінила. Нині важко виділити десятку, знаючи, що найкращі сотні тисяч перебувають на Сході та Півдні і боронять кожного з нас і нашу землю.
Воїни ЗСУ тепер уже на століття будуть ТОП-люди для теперішніх та майбутніх українців. Але ми вирішили виокремити цивільних людей, чиї історії не могли не викликати захоплення і потішили всіх у 2023-му. Сила духу, жертовність та креативність цих українців – надихають.
Отже…
1. Легкоатлетка Ярослава Магучіх
21-річна українка на стадіоні "Хейворд Філд" в американському Юджині відбувся фінал Діамантової ліги-2023 подолала планку на висоті 2,03 м і встановила рекорд сезону в світі. Ярослава упевнено, якось по-дорослому розважливо йде до своєї мети – стати №1 у своєму виді. А ще вона збирається заміж наступного року.
2. Фумінорі Цучіко, лауреат цьогорічної відзнаки «Легенда України»
Літній японець, який у 2022 році, після початку Великої війни, переїхав жити до України. Спочатку, працював волонтером у шпиталях та інших медичних закладах. Почувши про людей, що практично живуть у харківському метро, ховаючись від ворожих обстрілів, Фумінорі в червні 2022 року переїхав до Харкова. Близько півроку він і жив там, у метро, разом з харків’янами, купував їжу та ліки, розважав дітей. Згодом Фумінорі з'їздив додому, в Японію, продав там будинок і повернувся з грошима до України. А нещодавно, на зібрані у Японії кошти, разом зі своєю харківською партнеркою відкрив на понівеченій обстрілами Салтівці кафе. У закладі Фумінорі щодня готують для містян близько понад півтисячі безкоштовних обідів.
3. Лікар та модель Ірина Білоцерковець, мати трьох дітей, яка втратила око під обстрілом російських загарбників, прикрасила обкладинку першого з початку повномасштабної війни випуску журналу Playboy Ukraine
У перші дні вторгнення лікар та модель Ірина Білоцерковець, яка жила в Києві, вирішила разом із дітьми залишити столицю, перебратися на захід України. Дорогою машина Ірини потрапила під російський обстріл, її поранило в голову. Слова Ірини, сказані тоді дітям: ««Люблю вас, пригніться, я вмираю» обійшли в ті дні, мабуть, пів світу. Але Ірину вчасно підхопили медики, вона потрапила до реанімації, пережила безліч операцій, втратила око. Але встала на ноги. 2023 року в редакції української версії журналу Playboy вирішили подарувати благодійний проєкт всім українським жінкам, які постраждали внаслідок війни» і запропонували участь у ньому Ірині.
Влітку 2023-го Ірина поїхала разом із «Культурним десантом» і презентувати журнал із своїм фото на обкладинці українським військовим.
4. Ольга Харлан, олімпійська чемпіонка, шестиразова чемпіонка світу та восьмиразова чемпіонка Європи, яка в липні на змаганнях, перемігши росіянку, не подала їй руки і була за це дискваліфікована
Втім, після протестів, які розгорілися і вибачень, Міжнародний олімпійський комітет (МОК) надав Ользі Харлан автоматичну ліцензію на Олімпіаду-2024. Президент МОК Томас Бах надіслав листа фехтувальниці, де запевнив у солідарності з українськими спортсменами. А згодом правило обов’язкового рукостискання взагалі було скасоване.
Українська спортсменка змогла змінити недоречні правила, заради України та справедливості.
5. Клавдія Петрівна, українська співачка, авторка пісень, що зберігає анонімність. Набула швидкої популярності у соціальній мережі Tik-Tok. Її треки набирають мільйони прослуховувань на Youtube та стримінгових сервісах
Клавдія Петрівна – феномен – і по швидкості поширення, і по різноплаваності аудиторії. Її пісню навіть процитувала в рамках третього Саміту перших леді та джентльменів Олена Зеленська. Вона пояснювала важливість просвітництва щодо депресії рядками з хіта Klavdia Petrivna "Я щаслива (немає сил)". Тепер ця пісня звучить всюди – в магазинах, на базарах, кухнях та на «нулях».
6. Киян точно здивувала колишня в.о директора столичного іподрому Ольга Боднар
Іподром намагалися довести до закриття багато разів: чиновникам часів Януковича потрібна була дорогезна столична земля. Але наїзниця, спортсменка, яка з часом увійшла в менеджмент підприємства, примудрялася рятувати іподром, коней, паралельно, рятуючи і кінні заводи, і спорт – кінні перегони. Минулого року їй вдалося майже неможливе, не лише врятувати від голоду українських коней, а й нагодувавши їх за рахунок міжнародної допомоги, залучити людей на іподром та відновити кінні перегони.
7. Очільник СБУ Василь Малюк
Ми навмисне уникали вносити у список військових чи політиків, але ми особливо шануємо роботу, яку проробили слідчі, займаючись протидією «мирським» намірам УПЦ Моспатріархату. За цифрою 68 кримінальних справ проти кліру УПЦ МП – колосальний обсяг роботи, яка прогнозовано супроводжується прокльонами і саботажем. Тож, виділяючи Василя Малюка, ми виділяємо кожного хлопця, чиї обличчя заблюрюють при публікаціях. Ми віддаємо належне тому, з якою делікатністю та розумінням справи вони роблять таку важку роботу, як кримінальне переслідування тих, хто посміли одягнувши священичі ризи, зраджувати Україну.
8. Володимир Летенко, енеогетик з Краматорська, лауреат відзнаки «Легенда України»
Спеціаліст Краматорського виробничого управління магістральних газопроводів української газо-транспортної системи. Коли російська ракета влучила в газову трубу на газогоні, що веде до газорозподільної станції Вуглегірської ДРЕС, стовп вогню сягнув понад 100 метрів.
Величезний факел тоді бачили й у Бахмуті. Те, як бригада фахівців Володимира Летенка зупиняла під обстрілами це техногенно лихо, було вершиною сміливості та майстерности.
9. Священник Валентин Гороховський, який одразу після звільнення Херсона перейшов з громадою з МП до ПЦУ
Чим відрізняється цей перехід від багатьох інших? Він відбувався під вибухи бомб, під ворожі обстріли, але був одностайним. І сьогодні громада ані трохи не сумнівається у правильності свого вибору. Це історія про мужність і священника, і громади.
10. Український науковець, член-кореспондент НАНУ, завідувач кафедри фізичної хімії хімічного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка Ігор Фрицький став лауреатом Премії Ґеорґа Форстера
Фонд Олександра фон Гумбольдта (Німеччина) щороку вручає до шести таких нагород видатним дослідникам – як визнання їхніх значних досягнень у науці й освіті – за «фундаментальні теорії, відкриття й розробки, що помітно впливають на розвиток у певній галузі науки та поза нею».
І ЩЕ
2023 року дивували не лише люди, але й підприємства, компанії
– Укразалізниця, за відсутності авіасполучення, змогла привезти в Україну п’ятсот міжнародних делегацій. Компанія запускає нові маршрути у прифронтові зони і за кордон, облаштовує вагони і вокзали так, щоб вони були зручні хлопцям на протезах.
Залізничники організували маршрути до прифронтових зон спеціального «Потягу-кухні», там спроможні нагодувати щодня 10 тисяч людей з деокупованих територій.
– Мобільний оператор «Київстар», який менше ніж за півтори доби відновився після тотальної хакерської атаки їхньої інфраструктури.
– Українська компанія Terminal Autonomy, яка створила далекобійний ударний дрон-камікадзе AQ 400 Scythe. Дальність AQ 400 Scythe становить 750 кілометрів. Злітна маса — 100 кілограмів, з них 32 кілограми — це бойова частина.
Ми радилися, кого саме виділити серед вітчизняних виробників дронів – це складне завдання з багатьма критеріями та претендентами. Вибрали саме цих «дроноробів», бо Україна дуже чекала саме такий дрон, здатний завдавати регулярних ударів по об'єктах на території нацистської Росії.
– Незламна «Нова пошта», яка продовжує працювати в зоні бойових дій, і яка цього року через удар агресора по своєму складу на Харківщині втратила шістьох співробітників. Завдяки «Новій пошті» сотні тисяч бійців отримують з дому передачі – теплі речі, смаколики, книжки, інші подарунки. Тож, кожне відділення компанії – мішень для ворога. Але поштовики тримаються назло рашистам.
– Компанія «ДТЕК» минулої, «блекаутної» зими, завоювала симпатії та вдячність українців. Її спеціалісти напрочуд швидко відновлювали енергопостачання, ремонтували мережі, як тільки припинялися обстріли. «ДТЕК» демонструє стійкість і сьогодні, на початку зими-2023-2024.
Свіжий приклад. Протягом 15 та 16 грудня енергетики оперативно відновили електромережі на Дніпропетровщині та Донеччині, що були зруйновані через ворожі обстріли. Світло повернули в майже 17 тисяч осель.
– Запорізька АЕС, яку захопили російські нацисти і чию життєдіяльність героїчно підтримує український колектив. Власне, відзначаючи це підприємство, ми віддаємо належне мужнім українцям на тимчасово окупованих територіях, яким вдається втримувати ситуацію під контролем на особливо небезпечних об’єктах попри тиск і звірства окупантів.
Ось такі вони люди і колективи України, які нас подивували у 2023-му. Це все про дива, які здійснюються руками, розумом та винахідлтвістю чудових людей. Так, поза цим текстом залишилися дуже багато тих, хто теж достойний нашого захвату і відзнаки – релоковані підприємства, які уже почали працювати на Перемогу, аграрії на замінованих полях, ветеранські проекти… Всі вони уособлюють героїзм і життєздатність українців, і ми обов’язково ще будемо про них писати.
Лана Самохвалова, Київ
Источник: www.ukrinform.ua
