Українська оборонна промисловість швидко адаптується до потреб фронту, проте її фундамент залишається крихким через залежність від іноземних постачальників ключових компонентів.
Наталія Денікеєва, заступниця міністра цифрової трансформації, наголошує, що виробництво цих компонентів усередині країни є питанням виживання.
“Ми не є технологічними та інноваційними, бо одного дня прокинулися і вирішили так зробити”, — сказала вона в інтерв’ю Kyiv Independent у центрі Києва. “Для нас це питання виживання”.
Одним із шляхів реагування на ці виклики є підготовка “Українського закону про чипи” (Ukrainian Chips Act), який має на меті інтегрувати Україну в ринок мікроелектроніки ЄС та зменшити залежність від інших країн.
Однак цей процес ще перебуває на стадії закладання фундаменту, визначення потенційних виробників та оцінки того, що країна може реально виробити. Денікеєва зазначила, що уряд планує подати законопроєкт цього року, сподіваючись на перше читання до кінця року.
Ще одним викликом є переконання бізнесу зберігати свою інтелектуальну власність та фінансові інтереси в Україні. Це дозволить більшій частці прибутків та інвестицій від українських інновацій залишатися в країні.
На тлі зростаючих загроз з боку Росії, Kyiv Independent поспілкувався з Денікеєвою, щоб обговорити, чого українська винахідливість може навчити союзників, і що потрібно для перетворення її на тривалу економічну силу.
Це інтерв’ю було відредаговано для скорочення та ясності.
Kyiv Independent: Що загрожує зростанню української оборонної промисловості?
Наталія Денікеєва: Наша оборонна промисловість переживає бум. Але що станеться, якщо завтра іноземні постачальники перестануть продавати нам батареї, напівпровідники чи двигуни?
Ми всі розуміємо, що якщо Китай завтра припинить продавати нам батареї чи напівпровідники, нам, можливо, доведеться закрити наші компанії. Нам потрібно набагато терміновіше думати про власну безпеку. Україна та Європа критично залежні.
Більша технологічна незалежність — це питання виживання. Ми мали почати створювати умови для внутрішнього виробництва компонентів кілька років тому. Але краще пізно, ніж ніколи. Подолання залежності від імпортних компонентів є одним з пріоритетів Міністерства цифрової трансформації.
Kyiv Independent: Чого європейські уряди можуть навчитися з українського підходу до підтримки промисловості?
Наталія Денікеєва: Все починається з гнучкості та з того, що уряд виступає як сприяючий фактор, а не як перешкода. Уряди повинні надавати спеціальні податкові та юридичні умови для галузей, які вони хочуть заохочувати.
Нашими сильними сторонами є швидкість і гнучкість. На жаль для українців, вся країна стала величезним випробувальним полігоном, як для власного обладнання та технологій, так і для решти світу.
Kyiv Independent: Як виробництво більшої кількості компонентів в Україні принесе користь Європі?
Наталія Денікеєва: Україна та Європа стикаються тут зі спільною загрозою. Ми не тільки хочемо задовольнити наш великий внутрішній попит. Ми також хочемо стати частиною європейських ланцюгів постачання. Деякі критично важливі компоненти набагато дешевше купувати за кордоном, ніж виробляти в Україні. Аутсорсинг може бути хорошим способом оптимізації витрат, але він також може зробити нашу країну небезпечно залежною.
Виробництво чипів та інших компонентів в Україні зробить нас більш привабливим партнером для європейських країн та Європейського Союзу.
Kyiv Independent: Що ви робите для підтримки виробництва напівпровідників в Україні?
Наталія Денікеєва: Виробництво напівпровідників є надзвичайно дорогим і майже неможливим без суттєвої державної участі. Це означає більше, ніж законодавство, але моя команда працює над українським законом про чипи. Це необхідний фундамент для виробництва мікроелектроніки.
Я не говорю про найсучасніші, найскладніші, найдорожчі чипи, але хоча б про деякі чипи.
План уряду вимагає від нас подати законопроєкт до парламенту до кінця цього року. Ми ідеально хотіли б мати перше читання цього року і сподіваємося мати законодавчу базу до кінця наступного року. Але ніколи не знаєш, коли парламент проголосує.
Kyiv Independent: В яких сегментах напівпровідникової промисловості Україна може реально конкурувати?
Наталія Денікеєва: Ми ще вивчаємо, що маємо і що нам потрібно. Ми опитували компанії з оборонних технологій, щоб зрозуміти, які типи чипів їм потрібні і що вони виробляють самі.
На даному етапі я не маю конкретної відповіді на ваше запитання.
У нас є стратегія щодо напівпровідників, але, чесно кажучи, це візійний документ високого рівня. Перш ніж говорити про щось дуже велике, нам потрібно закласти основи і зрозуміти, в якому напрямку має рухатися країна.
Kyiv Independent: Що переконає бізнес зберігати свою інтелектуальну власність та фінансові інтереси в Україні?
Наталія Денікеєва: Нічого не можна утримати всередині. Вода завжди знайде дірку. Єдине, що може зробити уряд, — це створити умови, захист та зручності, які спонукатимуть бізнес залишатися в його юрисдикції.
Україна — це юрисдикція з високим ризиком. Це стосується не тільки повномасштабної війни. Вона була ризикованою і до війни, і залишиться такою після неї.
Команди та продукти, найімовірніше, залишаться в Україні. Але якщо говорити про те, де знаходиться інтелектуальна власність та центр фінансових інтересів, уряд ще має багато роботи, щоб утримати компанії в цій юрисдикції.
Kyiv Independent: Наскільки Diia.City, спеціальний правовий та податковий режим для технологічних компаній, змінив ситуацію?
Наталія Денікеєва: Задовго до повномасштабного вторгнення у нас були великі компанії з тисячами працівників, які працювали як підрядники. Але гроші, які вони переказували в Україну, йшли лише на зарплати, оренду та печиво.
Україна була юрисдикцією з високим ризиком з точки зору захисту інтелектуальної власності, верховенства права, оподаткування та корпоративної структури. Diia.City допомогла вирішити багато з цих питань. Вона надала прозору корпоративну структуру, відповідну податкову модель та інструменти на основі англійського права.
Ми вважаємо це значним досягненням. Але, чесно кажучи, це базові вимоги.
Kyiv Independent: Яку роль відіграють внутрішні інвестиції для зростання технологічних компаній сьогодні?
Наталія Денікеєва: В Україні багато грошей, зароблених поза сферою IT, у таких секторах, як нерухомість та роздрібна торгівля. Через воєнні обмеження на переказ коштів за кордон, вони зберігаються тут.
У нас є проєкт під робочою назвою Diia.City Invest. Він політично складний. Але якщо законодавство буде ухвалено, це дозволить створити український венчурний фонд значно простішою процедурою.
У нас є можливість змінити законодавство так, щоб ці гроші могли інвестуватися в інноваційні технологічні компанії, а не в чергову нерухомість чи паркомісце.