На південному фронті України команда 422-го полку безпілотних систем готується до запуску ударного дрона “Зозуля”. Ці апарати, що поєднують вінтажний вигляд зі старомодним бензиновим двигуном та сучасні технології супутникового інтернету, є вершиною новітньої війни дронів.

Дрон “Зозуля”, який виробляється українською компанією Warbirds, належить до категорії “середнього удару” – це діапазон від 35 до 300 кілометрів від лінії фронту. За останній рік українські підрозділи досягли значного прогресу у розвитку цих технологій, проводячи ефективні операції глибоко в тилу противника.
31-річний оператор дрона з позивним “Борсук” (Honey Badger) зазначає, що робота стала значно простішою та безпечнішою завдяки новим технологіям. “Ми не маємо ресурсів, тому мусимо бути креативними. Ми знаходимо нові шляхи, щоб досягти мети”, – каже він.

Попри те, що “середній удар” став менш помітним у новинах через активізацію російських атак та підготовку до нової мобілізації, українські дрони продовжують завдавати шкоди російським військам на окупованих територіях. Збереження переваги в цій сфері є ключовим для подальшого перебігу війни.
Нові мисливські угіддя
Дрони “Зозуля” готові до запуску. Кожен з них, розміром з невеликий автомобіль, встановлюється на спеціально розроблену катапульту. Після запуску в нічне небо, керування дронами здійснюється через супутниковий інтернет операторами, які можуть перебувати будь-де в Україні.
422-й полк, на відміну від більшості елітних підрозділів, підпорядковується не Силам безпілотних систем, а Сухопутним військам, діючи під командуванням 17-го армійського корпусу. Частина полку підтримує бригади на передовій, але справжній потенціал підрозділу розкривається в завданнях глибокого проникнення та знищення цілей у оперативній глибині.
Командир полку Микола Колесник (позивний “Тайсон”) наголошує, що серйозне ставлення противника до їхніх операцій є найкращим підтвердженням ефективності роботи.

422-й полк використовує три типи дронів “середнього удару”. Після успіху російських дронів “Ланцет”, українські компанії розробили власні баржувальні боєприпаси – Ram-2X та “Булава”, які діють у парі з розвідувальними дронами (Shark та Leleka). Однак справжньою “зіркою” став американський дрон Hornet від компанії Perennial Autonomy, заснованої колишнім CEO Google Еріком Шмідтом. Вартістю близько 5000 доларів та оснащений терміналом Starlink, Hornet став ефективним інструментом для знищення російської логістики на шляху до Криму.

Відкриті степи півдня України стали ідеальним полем для роботи 422-го полку. Обмеженість логістичних шляхів та відсутність природних укриттів для техніки противника робить російські колони легкою мішенню. Це ускладнює постачання палива, боєприпасів, продовольства та особового складу на передову.
“Ми маємо практичний контроль вогню на глибину до 50 кілометрів за лінією фронту. Це значно ускладнює пересування військ і постачання”, – каже “Тайсон”.
Дрон “Зозуля” з 50-кілограмовою боєголовкою здатний долати до 300-400 кілометрів, вражаючи стаціонарні об’єкти: підстанції, склади, командні пункти. “Коли можна залетіти на 300-400 кілометрів у тил ворога і влучити в ціль з точністю до метра, результати говорять самі за себе. Це майбутнє”, – переконаний командир екіпажу “Зозулі” Вахабіт.
Протидія контрзаходам
У відповідь на розширення кампанії “середнього удару” Росія почала впроваджувати нові контрзаходи. Российські колони тепер супроводжуються мобільними вогневими групами, а їхні елітні підрозділи демонструють відео збиття українських дронів.

“Це не призвело до критичних змін у нашій роботі”, – запевняє “Тайсон”. Навпаки, перекидання російських підрозділів ППО для захисту тилу дозволило українським літальним апаратам безперешкодно діяти ближче до лінії фронту. Крім того, дрони Hornet здатні ефективно боротися з мобільними вогневими групами противника.
“Мобільні вогневі групи – це наша головна ціль”, – усміхається “Тайсон”, згадуючи, як вранці того ж дня їхній Hornet знищив таку групу на трасі E58.

“Війна – це не емоції, а конкретні цифри та динаміка”, – вважає “Тайсон”. Він наголошує на важливості аналізу результатів та постійного вдосконалення, щоб залишатися на крок попереду ворога.
Проблема зі супутниками
У лютому 2026 року, після російських атак дронами зі Starlink, Ілон Маск обмежив доступ росіян до цієї технології, запровадивши обов’язкову реєстрацію терміналів через український застосунок “Дія”. Це значно ускладнило для Росії координацію дій та управління військами.

Однак Росія шукає шляхи, щоб компенсувати цю втрату. Їхні дрони все частіше оснащуються децентралізованими меш-модемами, що дозволяє їм підтримувати зв’язок навіть в умовах активної радіоелектронної боротьби. Також Росія працює над власним аналогом Starlink – системою “Рассвет”, хоча її розгортання стикається з проблемами.
Крім того, Росія розробляє нові системи РЕБ, здатні глушити Starlink. Одна з таких систем, “Пересвет-М”, працює, перевантажуючи “висхідний” канал термінала Starlink. Вона охоплює територію близько 20 квадратних кілометрів і вже розгорнута для захисту ключових об’єктів у Криму.
422-й полк, разом із СБУ, вже знищив щонайменше п’ять таких систем. “Вони привезли ці системи в новій конфігурації, перевівши живлення з генераторів на електромережу. Але ми знищили ці системи, і наш зв’язок знову став безперебійним”, – каже “Тайсон”.
“Найважливіше – не робити прогнозів, а уважно спостерігати за противником і аналізувати його дії”, – підсумовує “Тайсон”.
Небо без меж
Наступного дня “Тайсон” розкриває ціль нічної місії “Зозулі” – електричну підстанцію в окупованій Запорізькій області, яка використовувалася російськими військами для живлення радарів, батарей дронів, систем РЕБ та глушіння Starlink. З чотирьох запущених “Зозуль”, дві були збиті, але дві інші успішно уразили ціль. “Два прямих влучання. Місію виконано”, – написав “Тайсон”.

“Середній удар” – це лише один з елементів війни, і його недостатньо для її завершення. “Якщо бути реалістом, попереду нас чекає ще багато війни… здається, що це війна, яка триватиме вічно”, – зізнається “Борсук”.
“Ключ до перемоги – у технологічній перевазі та ініціативі на полі бою. Ми повинні не лише утримувати цю перевагу, а й примножувати її”, – впевнений “Тайсон”.