Джаяті Гош: Міф про світовий дефіцит зернових

Професор економіки Університету Массачусетсу в Амхерсті, член Комісії з питань трансформаційної економіки Римського клубу — про справжні передумови глобального дефіциту пшениці в найбідніших країнах

Всупереч поширеній думці, конфлікт в Україні не спричинив загальносвітового дефіциту пшениці. Незважаючи на те, що останніми роками глобальний голод стрімко зростав, спосіб подолання поточної продовольчої кризи полягає у зосередженні на її справжніх причинах: фінансових спекуляціях та корпоративних махінаціях.

За останні роки різке зростання продовольчих цін, а також зростаюча частота та інтенсивність повеней, посух та інших екстремальних погодних явищ призвели до попереджень про майбутню нестачу зерна, що потенційно може означати катастрофу для найбіднішого та найбільш вразливого населення світу. Хоча зміна клімату є найбільшою середньостроковою та довгостроковою загрозою для глобальної продовольчої безпеки, вторгнення росії в Україну часто називають безпосередньою причиною нинішньої кризи голоду. Але це відволікаючий маневр.

Безумовно, війна порушила експорт пшениці з росії та України, двох провідних світових виробників, що призвело до значних перебоїв у критично важливих торговельних зв’язках. Зважаючи на те, що Україна та росія раніше забезпечували понад чверть світового експорту пшениці, політики та коментатори пояснюють зростання цін на початку 2022 року переважно дефіцитом поставок, спричиненим конфліктом.

Однак, хоча світовий індекс цін на пшеницю зріс приблизно на 23% за кілька місяців після російського вторгнення, у червні 2022 року ціни почали знижуватися. До грудня вони повернулися до довоєнного рівня. Навіть коли цю тенденцію визнали, її приписували успіху Чорноморської зернової ініціативи (BSGI), підтриманої Організацією Об’єднаних Націй, яка зняла російську блокаду експорту українського зерна. Навпаки, нещодавнє рішення росії вийти з угоди викликало занепокоєння щодо її потенційних наслідків для світової торгівлі зерном.

Ці побоювання є помилковими з двох причин. По-перше, світові поставки пшениці (як загальний обсяг виробництва, так і обсяги продажу) залишалися стабільними з початку конфлікту в Україні. Інформаційна система сільськогосподарського ринку, що перебуває під егідою Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй, використовує дані Міжнародної ради із зерна для надання оцінок щодо постачання, використання та торгівлі. У період з липня 2021 року по червень 2022 року (період, коли ціни на пшеницю досягли свого піку) світове виробництво зросло на п’ять мільйонів тонн, а обсяги торгівлі збільшилися на три мільйони тонн. За той самий період запаси незначно зросли (на три мільйони тонн).

Зокрема, загальний обсяг постачання пшениці (визначений як виробництво плюс початкові запаси) перевищив використання на цілих 275 мільйонів тонн. Цей профіцит ставить під сумнів переважну думку про глобальний дефіцит. Аналогічно, за оцінками, у період з липня 2022 року по червень 2023 року світова пропозиція перевищила попит, що свідчить про стійку тенденцію.

По-друге, уряди та засоби масової інформації схильні наголошувати на конкретних регіональних дефіцитах, ігноруючи водночас зростання виробництва та торгівлі в інших частинах світу. Насправді, пшениця вирощується по всьому світу, що означає, що дефіцит в одному регіоні може бути компенсований збільшенням виробництва в іншому.

Отже, що ж спричинило зростання цін на пшеницю? Щоб відповісти на це запитання, ми маємо простежити шлях грошей. Світовий ринок зерна функціонує як олігополія: чотири найбільші зернотрейдери — Archer-Daniels-Midland, Bunge (який нещодавно об’єднався з Viterra), Cargill та Louis Dreyfus — контролюють понад 70% ринку, а Glencore — ще 10%.

На ранніх етапах українського конфлікту, особливо у період з березня по червень 2022 року, “велика четвірка” зернотрейдерів отримала рекордні прибутки та доходи. Річний виторг Cargill зріс на 23%, досягнувши 165 мільярдів доларів, а прибуток Louis Dreyfus зріс на 80%. Це зростання демонструвало збільшення цін, яке не відповідало реальній динаміці попиту та пропозиції.

Більше того, у період з квітня по червень 2022 року на ринках зернових ф’ючерсів спостерігався сплеск активності. Фінансові інвестори, зокрема пенсійні фонди, збільшили свою частку довгих позицій на паризькому ринку ф’ючерсів на пшеницю з 23% у травні 2018 року до 72% у квітні 2022 року. Хедж-фонди, як повідомляється, заробили 1,9 мільярда доларів, скориставшись зростанням цін на продовольство, спричиненим вторгненням росії в Україну. Замість того, щоб запобігати чи стримувати такі фінансові маневри, регуляторні органи в США та Європейському Союзі дозволили їм продовжуватись у колишньому режимі.

Цікаво, що більшість українського експорту зерна не досягла найбідніших країн світу. Натомість, 81% з 32,9 мільйона метричних тонн, експортованих у межах BSGI, було спрямовано до країн з високим та вищим за середній рівнем доходу, переважно європейських країн, таких як Іспанія, Італія та Нідерланди, а також до Китаю та Туреччини. Країни з низькими доходами отримали 3% українського експорту зерна та 9% пшениці (переважно до Бангладеш). Зважаючи на те, що африканські країни-імпортери продовольства отримали лише незначну частину цього експорту, побоювання, що зрив угоди призведе до масового голоду по всьому континенту, видаються надзвичайно перебільшеними.

Здається, що BSGI більше сприяла експорту з України (що саме по собі є похвальним), ніж вирішенню проблеми голоду у світі. Окрім російської блокади морських шляхів, сухопутні маршрути України були ускладнені неявними обмеженнями на імпорт, запровадженими країнами Центральної та Східної Європи, такими як Польща, Болгарія, Угорщина, Словаччина та Румунія, які спрямовані на захист місцевих фермерів від конкурентоспроможного за ціною українського зерна. Але, як зазначалося іншими, BSGI насамперед служить інтересам гігантів агробізнесу, які торгують українським зерном, та фінансистів, які їх підтримують.

Хоча в останні роки глобальний голод стрімко зріс, це не через брак зерна. Натомість, різке падіння експорту, скорочення валютних надходжень, відтік капіталу та вищі витрати на обслуговування боргу зменшили спроможність багатьох країн імпортувати продовольство.

Щоб розв’язати ці проблеми, ми повинні змінити фокус уваги. Замість того, щоб роздавати зерно як благодійну допомогу, світові політики повинні пом’якшити валютну вразливість бідних країн і вжити заходів для підтримки зростання внутрішнього та регіонального виробництва основних продуктів харчування. Ми все ще можемо перемогти у боротьбі з глобальним голодом, але тільки якщо ми усвідомимо справжні причини нашого нинішнього скрутного становища.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Джаяті Гош

  • африка
  • голод
  • джаяті гош
  • зерно
  • зернова угода
  • харчові продукти

7 Вересня 2023до новин

Контекст

Новини

В Африці будують газопровід через  Сахару

Мета проєкту — качати газ в ЄС замість рф

8 Червня 2026195

Новини

Вперше Україна відкрила агрохаб в Африці

Центр переробки та розподілу продовольства відкрито у Гані

15 Квітня 2026334

Новини

Ціни на українську пшеницю зросли до максимуму за півроку

Причиною здорожчання зерна стала війна в Ірані

25 Березня 2026333

Новини

Україна може отримати газ із Африки

Ведуться переговори з Мозамбіком про можливе постачання блакитного палива 

24 Березня 2026321

Новини

Україна посідає друге місце в ЄС за обсягами виробництва зернових

Безумовним лідером країна є у вирощуванні кукурудзи та олійних культур

29 Грудня 2025502

Новини

Український агроекспорт у серпні збільшився на 15%

Було експортовано 4 мільйони тонн продукції сектора за місяць

3 Вересня 2025498

Новини

За пів року з Україною було експортовано агропродукції на понад $11 мільярдів

Основними покупцями залишаються країни ЄС, Азії та Африки

6 Серпня 2025534

Новини

Мінагрополітики: Україна в січні експортувала 3,1 млн тонн зерна 

Експорт українського борошна цього сезону станом на 29 січня оцінюється в 43,3 тис. тонн

30 Січня 2025587

Новини

USDA оновив проноз балансу основних сільськогосподарських культур

Показники експорту й виробництва українського зерна залишились без змін

18 Листопада 2024650

Новини

У Кейптауні запускається Uber Safari

Сервіс пропонує туристам поїхати на сафарі на таксі

2 Жовтня 2024762

Новини

Експорт українського зерна збільшився на 59%

Найбільший попит має пшениця

13 Серпня 2024714

Новини

Понад 60 мільйонів тонн товарів експортовано через український морський коридор

Зернові вантажі становили 40,6 мільйона тонн

29 Липня 2024750

Новини

Намібія може стати членом ОПЕК+

Наразі проводяться переговори та розвідка

16 Квітня 2024858

Новини

Експорт українського зерна на початку квітня зріс вдвічі

За поточний рік Україна експортувала 36,439 млн тонн зернових та зернобобових

9 Квітня 2024925

Новини

Прогнозують, що до 2050 року ліси Амазонки практично зникнуть

Вони пересохнуть та перетворяться на савану

20 Лютого 20241 347

Новини

Джефф Безос став власником третини ФК”Ліверпуль”

13:134

Чисті резерви НБУ у липні зменшились до $36,3 мільярда

11:414

OpenAI прогнозує річний дохід у $40 мільярдів

10:105

За перше півріччя банки скоротили чистий прибуток на 32%

08:489

Виручка у кафе та ресторанах України зросла на 3% за сім місяців

14.08.202615

Експорт кави із Колумбії фактично зупинився

14.08.202616

За чотири роки кількість інвесторів у цінні папери зросла майже у 12 разів

14.08.202626

 Дочірні компанії Boeing придбає виробник повітряних таксі 

13.08.202630

“Лос-Анджелес Лейкерс” продали за $12,5 мільярдів

13.08.202632

Fitch повернув рейтинг CC Нафтогазу 

13.08.202633Бiльше новин

  • IN BEST: Найдорожчі автомобілі у світі 2023 року

  • Найкоштовніші рідкісні камені світу

  • Найкращі житлові комплекси Києва 2022 року

  • Унікальна Україна: Озера, що вражають своєю красою

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *