Багато наших співгромадян мають в оселі справжні порцелянові шедеври, проте не завжди усвідомлюють їхню цінність через незнання історії створення. Чи відомо вам, коли та на якій мануфактурі виготовлено сервіз, що перейшов до вас у спадок від старших поколінь?
Сьогодні ми зосередимося на сервізах, що включають свічники. Це справді рідкісні предмети, що й робить їх особливо цікавими.
У розмові з виданням «ФАКТИ» колекціонерка, дослідниця історії української порцеляни та авторка книг Людмила Карпінська-Романюк поділилася інформацією про комплекти зі свічниками, створені вітчизняними майстрами-фарфористами.
«Свічник – не просто допоміжний елемент сервізу, а його духовний центр»
— Канделябри зараз знову набувають популярності, — зазначає Людмила Карпінська-Романюк. — Особливо привабливими є сервізи, до складу яких вони входять. Свічник — це не просто додатковий предмет сервізу, а його емоційний центр, той спокійний вогонь, що об’єднує всі елементи композиції в єдину історію. Він перетворює звичайне сервірування на невеличкий домашній ритуал. Полум’я свічки оживляє порцеляну, золоті лінії починають виблискувати теплим світлом, а квіти в оздобленні — розквітати новими відтінками. Поряд із глечиком і чашкою свічник стає символом домашнього затишку, родинного тепла та неспішних вечірніх бесід. Його форма перегукується з пластикою всього набору, але водночас вивищує композицію над буденністю, надаючи їй урочистості та поетичності. Не випадково свічка здавна асоціюється з пам’яттю, надією та світлом людської душі. У десертному наборі «Поле» свічка у свічнику немовби освітлює не лише стіл, а й світ гармонії та краси, створений Василем Єрмоленком. Завдяки свічнику цей комплект сприймається не просто як сервіз, а як камерна розповідь про дім, де краса співіснує з повсякденним життям.
В. Єрмоленко. Десертний набір «Поле». Сумський фарфоровий завод. 1976
— Чим особливі чашка та блюдце?
— Складається враження, ніби розпис виконано безпосередньо з натури. Тут немає помпезної декоративності чи значних композиційних акцентів. Художник Василь Єрмоленко немов зібрав невеличкий букет польових квітів і переніс його на білу порцеляну кількома впевненими мазками. У центрі композиції — рожева троянда, оточена синіми дзвіночками, бузковими квітами, золотистими колосками та соковитим зеленим листям.
Чашка з десертного набору «Поле» зачаровує красою
Блюдце з десертного набору «Поле» теж дуже вишукане
«Триріжковий свічник нагадує квіти, що розпускаються назустріч сонцю»
— А ось набір «Мальви», створений Віталієм та Людмилою Шевченками (на фото у заголовку. — Авт.), — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — У цьому комплекті свічник є справжньою композиційною домінантою. Він не просто доповнює сервіз, а надає йому урочистого, майже палацового звучання. Триріжковий свічник нагадує квіти, що розкриваються назустріч сонцю. Його витончені вертикалі підносяться над усією композицією, створюючи відчуття святковості та особливої піднесеності. Плавні ручки-завитки перегукуються з пластикою цукорниці та інших предметів набору, об’єднуючи їх в єдиний художній ансамбль. Запалені свічки перетворюють сервіз на сцену світла й кольору. Полум’я оживляє перламутрові відблиски глазурі, посилює глибину рожево-малинових квітів та їх мерехтіння. У цьому світлі мальви здаються живими.
— Неймовірна краса!
— Символічно свічник є серцем композиції. Він поєднує домашній затишок зі святковою урочистістю, нагадуючи про давню традицію родинних зібрань за столом у світлі свічок. Саме тому набір «Мальви» сприймається не лише як витончений порцеляновий ансамбль, а як образ дому, тепла та пам’яті, де краса стає частиною щоденного життя. Невипадково свічник розташований у центрі: він ніби підтримує всю композицію, як вогонь підтримує життя оселі. Саме зі свічником комплект набуває особливої душевності та романтичного настрою.
— Кожна деталь привертає увагу.
— Так. Ручка чайника видовжена, хвиляста, з плавними вигинами, що нагадують стебло рослини. Носик також має м’яку, рослинну пластику. На білому перламутровому тлі розкриваються великі рожево-малинові мальви. Особливістю сервізу є перламутрове люстроване тло. Навершя кришок виконані у вигляді бутонів мальви. І мені здається, що саме вони є однією з найпоетичніших деталей сервізу.
— Що символізують мальви?
— У традиційній українській культурі ця квітка асоціюється з рідною оселею, материнською любов’ю, пам’яттю поколінь.
Чайники з сету «Мальви» яскраві, як квіти
«Зазвичай свічник стає композиційною домінантою столу»
— Як сервірувати стіл такими сервізами?
— Свічки створюють атмосферу затишку, урочистості та певної романтики. До появи сучасного декоративного освітлення саме полум’я свічок надавало вечірній трапезі особливого настрою. Світло відбивалося у глазурі, золоті та перламутрі, і порцеляна буквально оживала.
Особливо доречними сервізи зі свічниками можуть бути під час святкових родинних та романтичних вечерь, на Різдво та Великдень, під час музичних вечорів у колі друзів. Свічник зазвичай розміщують у центрі композиції. Навколо нього розташовуються кавник або чайник, чашки, цукорниця, вазочка для печива чи цукерок, десертні тарілки. Якщо сервіз має великий свічник або канделябр, він стає композиційною домінантою столу. До таких наборів чудово пасують кава по-східному, міцний чорний чай, трав’яні чаї, домашнє печиво, тістечка, цукати, шоколадні цукерки.
— Канделябри асоціюються з оселею, де є фортепіано.
— Ба більше, мені здається, саме поруч із ним такі сервізи розкриваються найкраще. Уявляю чорний рояль або темне поліроване піаніно, на ньому порцеляновий канделябр, ноти… Недарма у багатьох квартирах 1960-1980-х років статуетки часто розміщували саме на піаніно. Це був своєрідний символ культурного життя родини: музика, книги, порцеляна, квіти. Піаніно ставало центром вітальні, а порцеляна — її окрасою.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Є в музеї й зала українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам багато позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» Людмила Карпінська-Романюк розповіла про раритетний сервіз «Київ», створений вітчизняними митцями на Сумському фарфоровому заводі у 1982 році.
На фото у заголовку: В. та Л. Шевченки. Чайно-кавовий столовий набір «Мальви» — фрагмент. Сумський фарфоровий завод. 1996.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк