Поширити Джерело: Суспільне
Фахівці з України провели аналіз висловлювань очільника Кремля Володимира Путіна, зроблених під час щорічного виступу на Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЕФ). Ці висловлювання стосувалися стану російської економіки та обіцянок “стабільного майбутнього” для громадян країни. На думку аналітиків, незважаючи на цю риторику, Російська Федерація наближається до статусу “держави-банкрута”.
Основні положення:
- РФ наближається до статусу ‘держави-банкрута’, попри оптимістичні заяви Путіна та керівництва.
- Доходи бюджету РФ впали на 40%, а дефіцит бюджету перевищив 80 мільярдів доларів.
- Мінімальна присутність іноземного капіталу в економіці вказує на відсутність довіри до російської системи.
РФ наближається до статусу “держави-банкрота”
Про це у коментарі Суспільному, спираючись на дані аналітиків, повідомив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
За його словами, на цьому заході Путін традиційно промовляє про “стабільний розвиток” для населення РФ, а також про розширення можливостей завдяки санкціям та новим партнерствам.
Однак, якщо залишити поза увагою політичні гасла та звернути увагу на статистику, картина виглядає протилежною. Попри оптимістичні промови керівництва РФ, Росія впевнено наближається до статусу “держави-банкрута”. Поки Кремль говорить про економічну стійкість, доходи російського бюджету знизилися на 40% порівняно з минулим роком, навіть за умов високих цін на нафту. А дефіцит бюджету вже перевищив 80 мільярдів доларів.
Поширити
Також Власюк зазначив, що поки Путін критикує західні країни за дефіцит їхніх бюджетів, 71 із 85 регіонів РФ також завершили минулий рік зі значним дефіцитом, який загалом сягнув понад 34 мільярди доларів.
Путін стверджує, що санкції нібито надали Росії “ширший простір для маневру” та сприяли створенню нових партнерств. Проте, найвищим показником довіри є інвестиції. Сьогодні частка іноземного капіталу в Росії становить лише 0,01%. Це свідчить про те, що навіть потенційні партнери не поспішають вкладати кошти в російську економіку.
Крім того, спираючись на аналіз, уповноважений президента зазначив, що очільник Кремля говорить про нові можливості для бізнесу.
Проте, понад 30% російських підприємців готуються припиняти свою діяльність, ще близько 30% розглядають перехід у тіньову економіку. Причинами стали посилення податкового тиску та часті відключення інтернету. Індикатор бізнес-клімату вперше з 2022 року став від’ємним, а частка проблемних кредитів, які позичальники не можуть належним чином обслуговувати, зросла до 12%.
Поширити
Водночас, продовжує посадовець, росіяни та бізнес дедалі частіше вдаються до готівкових розрахунків, що свідчить про зниження довіри до фінансової системи.
На цьому тлі Центробанк РФ готується вивести з ринку 11 регіональних банків, фінансові проблеми яких вже неможливо приховати. Додатково, сальдо зовнішньої торгівлі Росії за час повномасштабної війни скоротилося майже втричі — з 337 до 125 мільярдів доларів. Найбільші російські експортери (“Лукойл”, “Газпром”, “Новатек”, “Северсталь” — ред.) зазнають збитків, а “Росатом” вже шукає додаткові 7 мільярдів доларів для завершення будівництва АЕС “Аккую” в Туреччині.
Тому, українські аналітики вважають, що ключова відмінність нинішнього ПМЕФ полягає в тому, що чим “оптимістичніше звучать заяви російського керівництва, тим гіршими стають економічні показники самої Росії”.
У цьому контексті Власюк наголосив, що, незважаючи на багаторічні спроби Кремля переконати світ у недієвості санкцій, саме санкційний тиск дедалі сильніше обмежує доступ російської економіки до інвестицій, технологій, фінансових ресурсів та ринків збуту.
Падіння бюджетних доходів, скорочення зовнішньої торгівлі, зникнення іноземного капіталу та погіршення настроїв бізнесу свідчать про те, що санкції мають накопичувальний ефект і поступово послаблюють економічну базу російської воєнної машини.
Поширити