Найвідоміша приказка про взаємини боржника та кредитора – «борг платежем червоний». У справжній цінності такого твердження декому доводиться переконуватися «на власній шкурі». У масштабах країни тенденція проявляється таким явищем, як затримки із поверненням банківських кредитів. Але бог із ними, із банками. Кредитування їм – основний вид діяльності, яка приносить дохід. Як кажуть, знали, на що йшли, та й банківські служби безпеки із явищем боротися вміють.
Важче пересічним громадянам. Повіривши другові або не зумівши відмовити родичу, людина практично ніяк не може вплинути на ситуацію, якщо борг затримується. Що робити та як бути?
Хтось сприймає ситуацію спокійно: подумаєш, дрібниці, справа життєва. Але для когось неповернені 100 рублів – ціла трагедія, привід для найсильніших хвилювань та розриву стосунків із боржником.
Стресова ситуація може виникнути навіть якщо борги повертаються суворо у встановлений термін. Чекаючи на нього, людина, яка не зуміла відмовити, побоюється, що може щось статися, і гризе сама себе за широкий жест і педантичність, яка не дозволила відмовити в проханні. Що впливає на наше ставлення до уявних та реальних втрат? Розмір збитків? Напевно, так, але переважно справа в нашій психіці.
Вчені давно помітили, що людей, які неохоче дають у борг, наполягають на повному та своєчасному поверненні та очікують від боржника прояву подяки, у грудному віці матері найчастіше годували строго по годинах. І навпаки, діти, вигодовані за «гнучкою» схемою, впевнені у доброму ставленні до них оточуючих, і так само ставляться до людей самі.
Тим не менш, наївно вважати, що причина лише в режимі годування. У реальному житті, особливо якщо йдеться про значні суми, мало хто здатний просто забути про борг. Ми такі, які є, та конфлікти на матеріальному ґрунті зовсім не рідкість. Уникнути їх найпростіше, якщо не давати грошей у борг.
Приймаючи рішення, загляньте вглиб себе, подумайте, чи хочете ви допомогти насправді чи дієте під впливом стереотипів, які дозволяють відмовити близькому чи хорошому товаришу? Вчинити проти своєї натури означає приречити себе на переживання і створити стресову ситуацію. Навіщо грати у благодійність, допомагаючи комусь матеріально та розплачуючись за це власним здоров'ям? Намагайтеся набратися сміливості і не позичати грошей.
Побоюєтеся, що відмова може призвести до образи та розриву стосунків? Ситуація ймовірна, але якщо борг вчасно не повернуть, хіба колишні стосунки збережуться? Крім того, образу зазвичай викликає неаргументована відмова. Якщо чесно пояснити причину, то швидше за все відмову зрозуміють.
Відмовляючи родичу чи другу, ми тим самим мимоволі висловлюємо свою впевненість у тому, що людині під силу впоратися з труднощами самостійно. Якщо ж без допомоги ніяк не обійтися, і допомогти дійсно треба, подумайте, яку суму можна втратити без особливих переживань. Повернуть – гаразд, не повернуть – так ніхто й не розраховував. У будь-якому випадку для того, хто дає гроші, важливо, що він виконав свій обов'язок, але в той же час практично нічого не втратив.
«Позичив гроші – забудь про дружбу» – ще одна відома приказка. Пам'ятайте про неї, і коли збираєтеся дати в борг, і коли просите допомоги. Успіхів.