Це сталося в 1960 році. У Лондоні в іменитої акторки Софі Лорен з апартаментів готелю було викрадено коштовні речі — діаманти, рубіни та ізумруди. Вона була в розпачі й навіть публічно звернулася з екрана телебачення з благанням повернути їй ці коштовності.
Легендарною стала оповідь про те, як режисер Вітторіо Де Сіка намагався розрадити артистку, яка гірко плакала. «Гроші приходять і зникають…» — промовив він. Софі відповіла: «Зрозумій: ці коштовності були частиною моєї душі!» Тоді Вітторіо вимовив: «Не слід журитися за тим, хто не здатний журитися за тобою…»
Ювелірна справа цінується з давніх часів. Сьогодні наша розмова — про порцеляновий сервіз, навіяний цінним каменем — рубіном. Слово «рубін» походить від латинського ruber, що означає «багряний».
Найкоштовніший у світі рубін було продано на торгах більш ніж за 30 мільйонів доларів. Як і інші самоцвіти, рубіни оцінюються за чотирма ключовими характеристиками: колір (враховуються відтінок і інтенсивність), прозорість, обробка та маса в каратах. Також до уваги береться географічне походження рубіна.
У розмові з «ФАКТАМИ» колекціонерка і дослідниця історії українського фарфору, авторка книжок Людмила Карпінська-Романюк розповіла про сервіз «Рубін», створений вітчизняними майстрами на початку 2000-х років.
«Цей сервіз не просто ужиткова річ — це декоративний об’єкт, що має зв’язок із ювелірним мистецтвом»
— Кінець ХХ — початок ХХІ сторіччя відкриває для українського фарфору нову незалежність: вільний від суворої ідеології, він повертається до естетики, до гри з матеріалом, до переосмислення традицій розкоші, — каже Людмила Карпінська-Романюк. — Сервіз «Рубін», створений митцями Сумського фарфорового заводу на початку 2000-х років, ніби прикрашений дорогоцінним камінням. У наборі, авторами якого є Олена Смірнова та Володимир Шевченко, краса самоцвітів передана через рельєф, колір та ілюзію цінності. Сервіз захоплює красою та вишуканістю. Яка дивовижна пластика: піднятий корпус на ніжках, витончена ручка, висока кришка з виразним верхом. Є щось від східних форм, але переосмислених через європейський декор. Червоні вставки-«кабошони», розкидані по рельєфу, виступають як імітація дорогоцінного каміння — рубінів. Вони не тільки кольоровий акцент, а частина «ювелірної» концепції виробу.
ВІДЕО ДНЯ
Олена Смирнова, Володимир Шевченко. Кавовий сервіз «Рубін». Сумський фарфоровий завод, початок 2000-х років
— Майстерна робота!
— У комбінації з золотом це створює враження коштовної оправи — ніби фарфор «інкрустований». Тобто назва не символічна, а візуально підтверджена. Цей сервіз не лише посуд — це декоративний об’єкт, що має потяг до ювелірного мистецтва. Рельєфна пластика, підкреслена пишним золоченням, створює відчуття тонкої оправи, в яку вмонтовано «камені» — рубінові акценти.
РЕКЛАМА
Читайте також: «Сервіз „Орфей“ ніби переносить нас в Стародавню Грецію», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
«У східній культурі посуд дійсно прикрашали коштовностями»
— Яка чудова чашка! Мов коштовна прикраса!
— Справді. Перше відчуття — це вже не чашка, а майже коштовність. Що тут особливо сильне? Пластика — вона скульптурна. Три ніжки та «піднятий» корпус створюють ефект величі. «Переплетення», краплі, вставки — це фактично імітація обрамлення. І червоні акценти відіграють роль каменів. Вони не намальовані, а виглядають ніби інкрустація. До речі, у східній культурі посуд реально оздоблювали коштовностями.
РЕКЛАМА
Олена Смирнова, Володимир Шевченко. Чашка з кавового сервіза «Рубін». Сумський фарфоровий завод, початок 2000-х років
— Знаю, що така практика була й на французьких мануфактурах. Сервізи для відомих особистостей світу прикрашали перлами та навіть діамантами.
— Все це дійсно цікаві факти. Також зверніть увагу на ручку чашки. Вигин, «золотий жест» — це вже майже жест руки, що тримає. Дуже виразна й підставка. Це вже не просто підставка, а окремий декоративний елемент, майже медальйон. Рубінова розетка в центрі — фактично серце всієї композиції. І дуже важливо: вона не пласка на вигляд. Завдяки золотому «лускатому» візерунку виникає ефект внутрішнього сяйва, ніби камінь має глибину. Це не тільки колір — це імітація структури цінного матеріалу. А шахові, «переплетені» фрагменти з золотими краплями — пряма вказівка на ювелірну оправу. І дуже делікатний момент: на чашці — рельєф, а тут — більше живопис плюс рельєфна ілюзія. Тобто техніки різні, але стиль один.
Блюдце з кавового сервізу «Рубін»
«Світло стає соратником. Під променями сонця сервіз буквально розквітає»
— Кавник — найяскравіша частина сервізу, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. – Він ніби «одягнений» у розкішний пояс. Ручка заокруглена, замкнена, майже як браслет. Носик видовжений, націлений, динамічний. Кришка — як елегантний фінал. І ця маленька «рубінова» вершина дуже суттєва. Вона неначе підіймає всю композицію вгору.
РЕКЛАМА
Кавник з кавового сервізу «Рубін»
— Чи існували інші варіанти розпису сервізу?
— Так. Ось ще один варіант розпису сервізу «Рубін» — він більш ефектний. Тут вже не просто коштовність, а коштовність у світлі. Якщо попередній декор реалізовувався через вставки, то тут виникає суцільне рубінове поле з золотим візерунком — воно виглядає майже як ювелірна емаль. Цей ефект «луски» або сітки надає відчуття не просто каменю, а відшліфованої поверхні. Світло стає партнером. Під сонячними променями сервіз буквально оживає. Червоне починає мерехтіти, золото віддзеркалює, і весь предмет стає живим. Це надзвичайно важливо: цей варіант розпису сервізу потребує освітлення, він орієнтований на нього. Кожен вид декору, безумовно, цікавий по-своєму. Насолоджуватися такими витворами можна безкінечно.
Кавовий сервіз «Рубін». Сумський фарфоровий завод, початок 2000-х. Варіант розпису
До слова, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є шанувальниками краси порцеляни, до першого в Україні Музею порцелянових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити кращі екземпляри світових фарфорових мануфактур. Нещодавно в музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено багато унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Чудова порцелянова мандрівка подарує вам безліч позитивних вражень та залишиться у пам’яті на завжди!
Раніше у розмові з «ФАКТАМИ» Людмила Карпінська-Романюк розповіла про твори мистецтва, що прославляють музу як джерело натхнення у мистецтві.
Фото з архіву Людмили Карпінської-Романюк
Фото в заголовку: Олена Смирнова, Володимир Шевченко. Чашка з кавового сервізу «Рубін». Сумський фарфоровий завод, початок 2000-х