Мотивація – внутрішній стан, що спонукає щось робити. На відміну від стимулу, що є фактором ззовні, мотивація йде зсередини людини.
Для працівника будь-якого підприємства мотивація важлива, адже вона, можна сказати, піднімає людину з ліжка з ранку та дає їй сили та бажання йти на роботу. Для менеджера мотивувати співробітників також важливо, адже чим вище мотивація, тим більша продуктивність та ефективність. Тому завдання менеджера як управлінця — стимулювати свій персонал, залучати його активно до роботи і спонукати діяти.
Щоб змусити людей працювати, потрібно не лише платити їм добрі гроші. Є інші види мотивації. Наприклад, хтось працює краще, якщо його фото висить на дошці пошани, а хтось починає щось робити лише після того, як йому зроблять догану чи накладуть штраф.
Заохочують людей до дії їхньої потреби, точніше можливість їхнього задоволення. Тому для розкриття потенціалу співробітника грамотний менеджер звернеться до різних мотиваційних теорій.
Існує група теорій, названих змістовними . Вони ґрунтуються на тому, що мотивація людини визначається внутрішніми спонуканнями (потребами), що змушують її діяти певним чином.
Керівник повинен враховувати закладені в людині потреби та задовольняти їх, інакше мотивація працівників знизиться. Розглянемо деякі з цих теорій.
1. Теорія Маслоу
Відома багатьом, ця теорія полягає в тому, що в кожної людини є певні базові та вторинні потреби. Базові включають фізіологічні потреби та потребу у безпеці та комфорті. Тільки задовольнивши ці дві групи потреб, можна переходити до потреб вищого рівня: соціальним, у повазі та самореалізації.
Як ця теорія допомагає менеджерам? Вона дає можливість зрозуміти, що без задоволення первинних потреб працівники не рухатимуться далі.
Наприклад, якщо в них недостатньо грошей, щоби елементарно купити їжу, якщо на підприємстві немає їдальні, а в кабінетах холодно, то працівникам все одно, що їхнє підприємство отримало, скажімо, нагороду як найкраще в області.
Інший приклад: працівникові важливіше, щоб у нього була медична страховка та можливість відвідувати від роботи медичний заклад (потреба у безпеці), ніж знати, що компанія щомісяця проводить тімбілдінги (соціальна потреба).
2. Двофакторна теорія Ф. Герцберга
Ця теорія ґрунтується на тому, що на задоволення людей від діяльності впливають дві групи факторів: гігієнічні та мотиватори.
Перші пов'язані з довкіллям. Це означає, що людині, щоб комфортно працювати, потрібно, щоб було сухо, тепло, щоб була хороша зарплата, комфортні міжособистісні стосунки та інше.
Безпосередньо з роботою пов'язані фактори-мотиватори: це, наприклад, можливість просування по службі, визнання та схвалення роботи співробітника, можливості творчого зростання. Як і у випадку з пірамідою Маслоу, потрібно стежити, щоб були виконані і, якщо можна так сказати, нижчі, гігієнічні потреби. Без них про мотиваторів не може бути й мови.
3. Теорія Д. Мак-Клелланда
Ця теорія поділяє всі потреби людей на три групи: у причетності, у владі та в успіху. Говорячи простими словами, співробітник прагне влади, співучасті чи ефективності.
Влада, за Мак-Клеландом, є найголовнішою мотивацією. При цьому вона має на увазі не тільки те, що працівник прагне бути головним у компанії. Це також включає можливість ухвалення самостійних рішень, брати він відповідальність.
Проте є люди, котрим головним у діяльності є прагнення успіху. Вони зазвичай перфекціоністи і прагнуть довести роботу до кінця, але бояться ризиків. Такі працівники люблять робити все поодинці.
Ті ж, у кого головною мотивацією є потреба у причетності, охоче працюють у колективі, люблять ризики. Для таких людей важливо отримати схвалення та визнання від інших.
Таким чином, грамотний менеджер, знаючи про уподобання своїх співробітників, може надати їм можливість реалізувати свої прагнення.
Змістовні теорії мотивації виходять із того, що управлінець повинен виявляти внутрішні мотиви та потреби людини. Задовольняючи ці потреби, менеджер спонукає людини до дій.
Далі буде …