Як пояснити, чому деякі предмети з плином часу стають значно ціннішими, ніж у момент їх створення? Вони не стали якіснішими. Але, без сумніву, настав … їх зоряний час.
Деколи людям потрібні десятиліття або навіть століття, аби по-справжньому збагнути шедевр мистецтва. І в цьому закладена глибока філософія безмежності Усесвіту. Отже, і зараз кожному з нас слід робити якомога краще те, що в наших силах. Адже, як відомо, істинні краса та добро не мають обмеженого строку придатності.
У розмові з «ФАКТАМИ» колекціонерка, дослідниця історії вітчизняного фарфору та письменниця Людмила Карпінська-Романюк поділилася думками про настінні вази з самобутніми українськими мотивами.
«Композиція „Зустріч“ відображає людські відносини, живу взаємодію між двома особами»
— Кашпо — це завжди більше, ніж просто об’єкт, — зазначає Людмила Карпінська-Романюк. — Це річ, відкрита для життя, для рослини, для довкілля. Ось кашпо «Україночка» авторства мисткині Клавдії Бистрицької. Жіноча фігура узагальнена, але водночас легко впізнавана. Вона певною мірою відсилає до народної забавки. Червоний, чорний, білий кольори — типова українська палітра, яка доповнюється геометричними візерунками, що нагадують вишивку. Це кашпо, але разом з тим і мініатюрна скульптура, акцент в інтер’єрі, який привертає погляд.
ВІДЕО ДНЯ
Клавдія Бистрицька. Кашпо «Українка». Полонський завод художньої кераміки. 1962
— Яскрава робота!
РЕКЛАМА
— А це моє улюблене кашпо — «Зустріч» Валентини Трегубової. Гуцул і гуцулка тут не просто етнічні персонажі. Ця композиція ілюструє людські зв’язки, потяг один до одного, живе почуття між двома душами. Тут відсутні палкі вирази — тільки спокійна напруга моменту. Постать гуцулки відтворена в той момент, коли дівчина робить рух назустріч. Поза гуцула міцна, як основа. У руці — бартка, символ чоловічої честі, праці та просування крізь простір. Вигляд гуцула стриманий, але внутрішньо сконцентрований. Пластика Валентини Трегубової залишає головне за межами форми — у невидимому просторі між ними, де народжується спілкування. «Зустріч» — це не подія, яка відбулася. Це мить, що триває.
Валентина Трегубова. Кашпо настінні фігурні «Зустріч» Коростенський фарфоровий завод. 1965
«Сучасний інтер’єр відкидає надмірності — і саме тому так сильно потребує об’єктів, що мають індивідуальність»
— З вашої точки зору, чому порцеляна двадцятого століття так ефектно виглядає в сучасному інтер’єрі?
— Сучасний інтер’єр прагне до чистоти, чіткості та змісту. Він відмовляється від зайвого — і тому так гостро потребує предметів з характером. У лаконічному просторі така річ не загубиться — вона, навпаки, стає центром уваги. Така порцеляна не «прикрашає», а організовує простір. А ще порцелянові статуетки, настінні кашпо, декоративні вироби мають властивість діяти як символи. Вони не розчиняються серед меблів, а вступають у розмову з простором — ніби персонажі, які з’являються на сцені. Особливу роль відіграють настінні кашпо. Їхня подвійна сутність — фігура і водночас посудина для квітки — робить їх надзвичайно актуальними сьогодні. Сучасний інтер’єр тяжіє до живого: рослинності та мінливості. І тут порцеляна пропонує не просто місце для квітки, а образ, у якому людина і природа вже поєднані. Квітка не просто додається — вона продовжує фігуру.
Читайте також: «Кобальтові квіти на фарфорі зачаровують своєю витонченістю», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
РЕКЛАМА
— І це важливо брати до уваги, підбираючи рослину для кашпо.
— Зрештою, є ще один надзвичайно важливий аспект — спогади. Порцеляна зберігає у собі відбитки часу, стилю і водночас досвід мистецького пошуку. Вилучений зі свого початкового середовища, він починає функціонувати інакше: не як «річ з минулого», а як самостійний об’єкт, що може розмовляти з сьогоденням. Тому він так гармонійно вписується в сучасний інтер’єр. Не через ностальгію, а через форму, колір, присутність і зміст. Сучасний простір потребує не просто речей, а висловлювань. І порцеляна, у своїх найкращих взірцях, є саме таким посланням.
«Обдарованість митця — це вміння зробити тишу багатозначною, а звичайне — важливим»
— Дійсно.
— Специфіка кашпо — їхня подвійна природа: декоративна і практична одночасно. Поглиблення, призначене для рослини, створює додатковий вимір інтерпретації — як можливість життя, що може бути введено в композицію. Навіть без рослин ця відкритість залишається як концептуальний жест.
Читайте також: «Сервіз „Орфей“ ніби переносить нас до Стародавньої Греції», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
РЕКЛАМА
— Що таке, на вашу думку, талант художника?
— Це не тільки вміння добре оперувати формою чи технікою. Це здатність відчувати час і людину, знаходити сенс у непомітному й надавати йому переконливої, живої форми. Обдарованість — це коли митець розуміє, про що мріє його епоха, вміє говорити про складне простими, зрозумілими образами. Справжній талант митця не вигукує і не доводить. Він впізнається за інтонацією. Він читається у погляді персонажа, положенні голови, паузі між рухами. Цей талант відчувається у тому, як предмет «живе» поряд з людиною. Для митця талант — це також рішення. Рішення на користь не найгучнішої теми, а найбільш захопливої. Не очевидного жесту, а того, що залишиться з людиною надовго. Обдарованість митця — це вміння зробити тишу промовистою, а звичайне — значущим. І якщо твір продовжує існувати з нами через десятиліття, отже, цей талант був не тільки особистим даром, а частиною спільної людської пам’яті.
— А що таке, на вашу думку, шедевр?
— Шедевр — це коли між людиною і річчю виникає емоційний зв’язок. Дивишся — і раптом усвідомлюєш: це вже частина тебе. Для мене шедевр — це не про «ідеально зроблено». І навіть не про майстерність, хоча без неї він не виникає. Шедевр — це річ, у якій форма, думка та відчуття збігаються настільки точно, що вже нічого не хочеться додати чи видалити. На мою думку, шедевр — це необов’язково дуже складна робота. Іноді здається, що в ній все так просто. Але ця «простота» — результат таланту, досвіду та точного вибору митця.
Раніше колекціонерка, дослідниця історії українського фарфору, письменниця Людмила Карпінська-Романюк розповіла про дивовижні кобальтові комплекти, створені вітчизняними майстрами фарфору.
Читайте також: «Десертний набір з друшляком для ягід вражає витонченістю», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
До слова, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є шанувальниками краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У зібранні музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних митців-фарфористів. Чудова порцелянова подорож подарує вам безліч позитивних емоцій і залишиться у пам’яті на довгі роки!
Фото з колекції Людмили Карпінської-Романюк
Знімок у заголовку: Валентина Трегубова. Кашпо настінні фігурні «Зустріч» Коростенський фарфоровий завод. 1965