«Муза»: ранкова кава – джерело натхнення, за словами колекціонерки Людмили Карпінської-Романюк

У міфах Стародавньої Греції музами іменували небожительок, що опікувалися різними видами мистецтва, наукою та віршуванням. Їхня кількість сягала дев’яти. Вони були дочками Зевса й мешкали на горі Парнас або Гелікон.

З тих часів муза втілює натхнення у творчій діяльності. Воно є необхідним для художників, поетів, композиторів. Відтак, вони прославляли та прославляють музу у своїх творах.

З-поміж видатних робіт, скажімо, всесвітньо відома фреска Рафаеля «Парнас», якою можна захоплюватися безкінечно. Між іншим, Парнас слугує уособленням піднесеного світу творчості, віршів і мистецтва.

Сьогодні ж йтиметься про образи Музи, втілені українськими майстрами порцеляни. Кожен виріб особливий.

У розмові з «ФАКТАМИ» колекціонерка та дослідниця українського фарфору, авторка книжок Людмила Карпінська-Романюк розповіла про витвори мистецтва, що возвеличують музу як першоджерело натхнення в мистецтві.

«Холодний блакитний відтінок, витриманий і шляхетний, наче містить у собі відголоски античності»

— Сервіз «Муза» вражає красою і витонченістю, — зазначає Людмила Карпінська-Романюк. — Холодний блакитний відтінок, витриманий і шляхетний, немов несе в собі відлуння античності.

ВІДЕО ДНЯ

І на цьому спокійному тлі — Муза. У декоруванні сервізу застосовано унікальну техніку pâte sur pâte — одну з найвишуканіших у гончарстві. Поверхня вкрита глазур’ю, а рельєф матовий, бісквітний, живий на дотик. Світло ковзає по ньому й залишається — як на мармурі.

К. Олійник, М. Сорока. Сервіз для кави «Муза». Коростенський фарфоровий завод. 1988. РЕКЛАМА

— Яка краса! Мимоволі переносишся до Стародавньої Греції, на Парнас, де проживають Музи та їхній покровитель Аполлон…

— Так. Сервізом «Муза» можна захоплюватися без кінця. Кавник у ньому як тиха поезія у фарфорі. Він видовжений, стримано елегантний, із м’якими лініями, що наче випливають одна з одної: високий корпус, тонкий, злегка піднятий носик і витончена ручка. Відтінок не переважає, а створює простір — тло для головного. А головне тут — рельєф. У центрі — жіноча постать — це Муза. Її силует легкий, дещо відсторонений, як у мріях або спогадах. Драпірування падають плавно, ледь окреслені, проте достатні, аби відчути рух.

К. Олійник, М. Сорока. Кавник від сервізу для кави «Муза». Коростенський фарфоровий завод. 1988. РЕКЛАМА

— Такий сервіз на столі дійсно дарує натхнення. Він налаштовує на роздуми про Всесвіт…

— Цей сервіз не про побут у звичному розумінні. Він про іншу якість щоденного життя — коли ранкова кава перетворюється на мить зустрічі з красою та натхненням.

К. Олійник, М. Сорока. Молочник та цукорниця від сервізу для кави «Муза». Коростенський фарфоровий завод. 1988.

— Які ще твори українських майстрів порцеляни присвячені Музі?

РЕКЛАМА

— Ось футляр для годинника «Муза», створений Костянтином Олійником і Наталією Галушко-Аксьоненко. Він поєднує дві стихії — час і мистецтво. І робить це надзвичайно делікатно. Основа — стримана, майже архітектурна. Плавний об’єм, збалансована форма, в центрі — круглий циферблат, облямований золотом. Час тут наче інтегрований у предмет, не домінує, а співіснує. Муза з лірою виконана в бісквіті, матова, майже мармурова. Лінії м’які, складки одягу спадають природно, фігура позбавлена різкості — усе підпорядковано спокою.

— Вишукано!

— Цей предмет — не тільки годинник. І навіть не просто декоративна річ. Це — спроба «помирити» дві протилежності: швидкоплинність часу і вічність мистецтва. Адже стрілки рухаються, а Муза — лишається. До речі, на мою думку, цей футляр для годинника чудово доповнює однойменний кавовий сервіз.

К. Олійник, Н. Галушко-Аксьоненко. Футляр для годинника «Муза». Коросткеський фарфоровий завод. 1987.

«Чайник „Митець і його Муза“ — це одвічна розмова про мистецтво та витоки натхнення в ньому»

— Яка інтерпретація образу є незвичною?

— Ось чайник форми Оксани Жникруп у розписі Георгія Антоненка «Митець і його Муза». Форма, створена Оксаною Жникруп, класична: округлий корпус, чітка основа, декоративна підставка, плавна лінія ручки й носика. І на цій формі — виразний живопис митця Георгія Антоненка. Абстрактний експресіонізм у порцеляні — рідкісне й відважне рішення. Колір тут діє як емоція: жовтий — як світло, синій — як глибина, червоний — як порив. У цій роботі необхідно бачити обидві сторони. Оскільки тільки тоді стає зрозуміло: Муза і Митець не здатні існувати окремо.

Цей чайник — нескінченна розмова про мистецтво та джерела натхнення в ньому.

О. Жникруп, Г, Антоненко, Чайник “Митець та його Муза”. Київ. 2023.

— Минають століття, а дискусія про витоки натхнення у творчості триває. Муза ж в інтерпретації українських митців-фарфористів така багатогранна…

— Безсумнівно, це так. Кожне її втілення цікаве та неординарне по-своєму. По-суті, муза у порцеляні — це не образ, а стан. Вона може бути ніжною лінією рельєфу, як у класичному сервізі. Здатна стати мовчазною супутницею часу — у бісквітній фігурі над годинником. Може розчинитися в символах — у лірах, орнаментах, знаках мистецтва.

А може заговорити голосно й зухвало — кольором, формою, емоцією сучасного розпису. Проте завжди залишається головне: Муза — не те, що відображено. Це те, що відчувається. У порцеляновому мистецтві вона «проявляється» особливо делікатно. Тому що цей матеріал не допускає випадковості — він потребує точності, внутрішньої тиші та гармонії. І саме в цій зосередженості народжується натхнення. Муза у фарфорі — це зустріч: митця з матеріалом, форми з ідеєю, традиції із сучасністю. І, можливо, найважливіше — вона ніколи не належить лише автору. Вона переходить до того, хто споглядає. До того, хто торкається. До того, хто відчуває. І тоді навіть звичайна річ перетворюється на початок цікавої філософської розмови. Це розмова про красу, натхнення та смисли, про вічні істини, про те, що важливо для кожної людини.

Раніше дослідниця української порцеляни, авторка книжок Людмила Карпінська-Романюк розповіла про комплект, створений за мотивами давньогрецького міфу про Орфея.

Читайте також: «Десертний набір з друшляком для ягід вражає витонченістю», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

Між іншим, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», котрі є шанувальниками краси порцеляни, до першого в Україні Музею порцелянових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно в музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Незабутня порцелянова мандрівка подарує вам багато позитивних емоцій і запам’ятається на все життя!

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

Фото в заголовку: К. Олійник, М. Сорока. Сервіз для кави «Муза». Коростенський фарфоровий завод. 1988.