Фаянсовий друшляк — елегантний виріб, що робить сервіровку столу неповторною. У комплектах сервізів це трапляється нечасто.
Гарнітури митця Івана Сеня, сповнені весняного настрою, підкорюють своєю пишністю. В комплекті присутній друшляк. Цей предмет подачі їжі дійсно чарівний. Тільки уявіть, як ефектно подати на такому друшляку перші садові ягоди, такі як суницю, полуницю, вишню… А саме перші ягоди відрізняються винятковим смаком. Вони дають знати, що літо наближається чи вже настало.
У розмові з «ФАКТАМИ» колекціонерка, дослідниця історії українського фарфору та авторка книг Людмила Карпінська-Романюк поділилася розповіддю про гарнітури Івана Сеня, що вражають витонченістю.
«Іван Сень обожнював все красиве й оригінальне»
— Пройшло близько тридцяти років, як пішов з життя Іван Сень — надзвичайно обдарований митець із Буд, — ділиться Людмила Карпінська-Романюк. — Він був справжнім майстром своєї справи. Зростав на Полтавщині, завершив Миргородський керамічний технікум, працював на Будянському фаянсовому підприємстві. Його роботи були представлені в Токіо, Лейпцигу, Загребі, Парижі та інших містах світу. На сьогодні їх можна побачити в музейних колекціях у Києві, Каневі, Харкові, Сумах, Львові, Полтаві. Він творив сервізи, декоративні тарелі, набори, вази, куманці — і в кожному з них є щось більше, ніж зовнішній вигляд і оздоблення. Є тиша, спогади та буття. Іван Сень обожнював все красиве й оригінальне. Хоч куди б його не заносила доля, він завжди знаходив час помилуватися решетилівською вишивкою, опішнянською керамікою, старовинними мисками, горщиками, куманцями. І щоразу повертався з новими ідеями. Він досконало володів майже усіма техніками декорування, які використовуються в кераміці. Це й глибокий друк, і аерографія, і трафаретний друк, і розпис від руки надглазурними й підглазурними фарбами, ангобами, солями металів, кольоровими глазурями. Він ніколи не прагнув кількості.
ВІДЕО ДНЯ
Його кредо було просте та суворе: краще менше, але якісніше. Йому були не властиві квапливість та суєта. Кожна ідея визрівала поступово — спокійно, всередині. Спочатку виникав образ. Потім відбувалися творчі пошуки: олівцем на папері чи безпосередньо на поверхні виробу. І тільки коли зовнішній вигляд і декор досягали гармонії, митець переходив до кольору — працював керамічними фарбами прямо на предметі. Так з’являлися на світ вироби, в яких відчувається не тільки вміння, а й спокій,
увага, час.
— У кожній роботі помітна така відданість деталям…
— Авжеж. Ось десертний комплект «Травневі квіти» (на знімку в заголовку. — Авт.) Весна-красуня — чудовий період відродження, насиченості кольорів і щирого тепла.
Це пора сподівань на щедрий врожай і кращу долю. Особливо пишними є квітень і травень — місяці, коли природа розквітає у всій своїй величі.
РЕКЛАМА
Весняні квіти в період цвітіння здавна надихали творців по всьому світу. Вони є символом продовження життя, оновлення і надії.
Українські майстри порцеляни також охоче зверталися до цього мотиву, втілюючи його у сервізах, декоративних тарілках і вазах. Десертний комплект Івана Сеня «Травневі квіти» заворожує своєю красою. Зверніть увагу, що предмети прикрашені не тільки ззовні, але й всередині. Це виглядає дуже вишукано. Милуватися цією красою можна безкінечно.
Читайте також: «Сервіз „Орфей“ неначе переносить нас у Стародавню Грецію», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
РЕКЛАМА
«Кожна пелюстка виглядає живою — легкою, повітряною, наповненою світлом»
— Чим особливі гарнітури Івана Сеня, натхненні весняною тематикою?
— М'які, заокруглені форми предметів посилюють враження природної гармонії, ніби відтворюючи плавність рослинних ліній. Художнє оформлення виконане підполив’яними фарбами у техніці мазкового живопису: великі квіти й листя утворюють візерункові композиції, що охоплюють поверхню виробів, створюючи ефект безперервного цвіту. Кожна пелюстка виглядає живою — легкою, повітряною, наповненою світлом.
— Помітила, що блюдця мають незвичну форму. Вони трохи глибші, ніж зазвичай, — як маленькі мисочки… І це ж не випадково?
— Звісно. Вони зручні у використанні. З них можна споживати, наприклад, полуницю з вершками чи сметаною. Привертає увагу і ваза з двома ручками, в якій можна подавати, наприклад, вареники. Дуже гарне й блюдо для торта. Особливістю комплекту є наявність друшляка — кухонного інструменту у формі черпака з отворами на днищі, що дуже рідко зустрічається у складі десертних сервізів і водночас підкреслює функціональну різноманітність комплекту. Друшляк призначений для відокремлення рідини. У металевому чи звичайному варіанті — це звичний повсякденний предмет. Але у фаянсовому виконанні він виконує іншу, більш делікатну функцію. У таких комплектах це не кухонний прилад, а складова сервірування. У ньому можна помити полуницю, черешні, порічки та одразу подати до столу. Вода збігає — ягоди залишаються сухими та гарними.
«Друшляк — один із найбільш душевних предметів у комплекті»
— Окрім того, друшляк підходить для подачі вареників, галушок, грибів, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Комплекти Івана Сеня практичні, з елементами традиційної кухні… На мій погляд, друшляк — один із найбільш душевних предметів у комплекті. Він не парадний. Цей предмет асоціюється з кухнею, руками, водою, ягодами, весною та літом. І саме тому додає комплекту життя. Також друшляк бачимо у комплекті «Яблуневий цвіт».
РЕКЛАМА
Іван Сень. Друшляк з набору «Яблуневий цвіт». Будянський фаянсовий завод, 1977. Національний музей декоративного мистецтва України
— Яка краса!
— Коли насолоджуєшся творами Івана Сеня, здається, що час спинився. Наче сам митець поряд — скромний, зосереджений, добрий. Його піч уже давно не палає, але тепло залишилося. Воно в предметах, у спогадах, у наших серцях. Його ім’я — не у підручниках, не в каталогах. Його ім’я — у глині, що не підвладна часу.
І. Сень. Набір «Яблуневий цвіт». Будянський фаянсовий завод, 1977. Національний музей декоративного мистецтва України
До слова, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», котрі є шанувальниками краси порцеляни, до першого в Україні Музею порцелянових фігур ShvetsMuseum. У фондах музею ви зможете побачити кращі екземпляри світових порцелянових мануфактур. У музеї є відділ української порцеляни, де представлено багато унікальних робіт місцевих майстрів-фарфористів. Чудова подорож у світ порцеляни подарує вам безліч позитивних емоцій та залишиться у пам’яті назавжди!
Раніше в розмові з «ФАКТАМИ» Людмила Карпінська-Романюк розповіла про вироби відомих українських фарфористів, в яких кобальтові квіти підкорюють своєю довершеністю.
Знімки з колекції Людмили Карпінської-Романюк
Знімок у заголовку: Іван Сень. Десертний комплект «Травневі квіти». Будянський фаянсовий завод, 1977. Національний музей декоративного мистецтва