“Справжня рідкість: порцеляновий триптих”, – колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк.

У 1967 році всесвітньо відомий кутюр’є Ів Сен Лоран, для якого був виведений вид троянд з ароматом його парфумів, представив на головному подіумі африканську збірку. Вона викликала фурор у всьому світі. Африка займала в житті модельєра особливе значення, оскільки він з’явився на світ в Алжирі, а в 1960−70-х роках обожнював відвідувати віллу в Марракеші, де знаходив творче натхнення. Колекція весна-літо 1968 року здивувала паризьких шанувальників моди сафарі-луками, які з тих пір постійно популярні для літнього відпочинку. Африканські мотиви є у модних колекціях і безлічі інших всесвітньо відомих дизайнерів.

Сьогодні йтиметься про триптих з настінних ваз — «Гвінея», «Ліберія», «Конго» — створений на Коростенському фарфоровому підприємстві відомою мисткинею Валентиною Трегубовою в 1965 році — за два роки до гучної презентації колекції Ів Сен-Лорана.

В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про образи, навіяні африканськими мотивами.

«Рослина в кашпо ніби продовжує фігуру — як зачіска, як пір’я, як сценічний аксесуар»

— Цей порцеляновий триптих — справжній скарб, — каже Людмила Карпінська-Романюк. — Три настінні вази з африканськими мотивами захоплюють красою. Кашпо тут — не фон для рослини, яка ніби подовжує фігуру — як зачіска, як пір’я, як театральний атрибут. Але навіть без неї ці предмети лишаються закінченими, тому що їхня головна роль вже не тільки утилітарна, але й художня. Саме такі вироби особливо чітко відповідають логіці сувенірної культури того періоду: невеликий розмір, виразний обрис, впізнаваний образ, яскрава емоція. Ця серія існує у двох типах розпису — серійному та авторському.

ВІДЕО ДНЯ

Валентина Трегубова. Кашпо настінні фігурні: «Гвінея», «Ліберія», «Конго». Коростенський фарфоровий завод, 1965 рік (серійний варіант розпису)

Валентина Трегубова. Кашпо настінні фігурні: «Гвінея», «Ліберія», «Конго». Коростенський фарфоровий завод. 1965 рік (авторський варіант розпису)РЕКЛАМА

— Кожна фігурка цікава по-своєму.

— Так. Ось, наприклад, «Гвінея». На мій погляд, це найтепліший і найбільш «природний» образ у трійці. Фігура тонка. Дівчина йде, проте не квапиться — у її пластиці є спокій і внутрішня збалансованість. Колірна палітра заворожує. Шоколадний відтінок шкіри контрастує зі світлими і яскравими орнаментальними акцентами. Це кольори тропічної природи — зелені лісів і пишності квітів. Наприклад, у Гвінеї росте безліч видів тропічних орхідей. Зачаровують красою папороть і ліани. У цій країні справжній фруктовий достаток: манго, папайя, ананаси, апельсини… Жовта хустка на голові дівчини дарує відчуття сонячного настрою. Ця робота — про тепло і натуральність.

Валентина Трегубова. Кашпо «Гвінея» Коростенський фарфоровий завод. 1965 рікРЕКЛАМА

— Чим особливе кашпо «Ліберія»"?

— У триптиху це найбільш динамічна фігура. Вона ніби балансує на лінії руху. Це образ енергії, імпульсу, внутрішнього полум’я. Відчуття динаміки додають контраст чорного та білого і яскраві вкраплення червоного і жовтого. Це майже ритм барабана, відображений у порцеляні.

Валентина Трегубова. Кашпо «Ліберія». Коростенський фарфоровий завод. 1965 рік

«У час, коли були створені роботи, не було інтернету. А здійснити подорож до Африки було неможливим»

— Яка з фігурок вам імпонує найбільше?

РЕКЛАМА

— «Конго». Ця фігурка найвитонченіша і водночас найбільш умовна. Ця дівчина не «танцює» і не «йде» — вона ніби пливе. На її шиї — яскраве намисто.

Валентина Трегубова. Кашпо «Конго». Коростенський фарфоровий завод. 1965 рік

— Читала, що такі червоні кольє з бісеру дуже популярні у дівчат Кенії. Перші нитки зазвичай дарує доньці батько. Червоні намистини — знак того, що дівчина готова до шлюбу. До речі, у світі аксесуарів відомі сережки-«конго» у формі кілець.

— Африканське вбрання — цікава тема. У час, коли були створені роботи, не було інтернету. А здійснити мандрівку до Африки було нездійсненним. Таким чином, мисткиня вивчала особливості африканської моди в літературі. Назви кашпо — «Гвінея», «Ліберія», «Конго» — це узагальнені символи «іншого», екзотичного світу. Це світ, який сприймається у роботах Валентини Треегубової через ритм, колір і пластику. Кожна фігура — стан руху і настрою. Цей триптих — не просто декоративна серія, а цілісна пластична поема, де кожна фігура звучить як окремий голос, а разом вони створюють ритм.

«У цих кашпо були б доречні рослини, які асоціюються з тропіками»

— У чому особливість саме авторського розпису триптиха, якщо порівнювати його з серійним?

— Обидва розписи Валентини Трегубової цікаві — кожен по-своєму. Але, на мій погляд, у авторському розписі ці образи набувають особливої сили. Насичені червоні, глибокі сині, густі чорні поверхні дуже виразно передають емоційний стан. Кожна постать — це рух, зловлений у миті. Зігнуті коліна, напружені руки, легкий нахил корпусу — все говорить про внутрішній ритм, про танець, який триває. І саме авторський розпис підсилює цю динаміку. Серійні варіанти зазвичай дещо узагальнені і спрощені, і саме тому зручні для тиражу. Авторський розпис інший. Він живий, у ньому більше свободи: варіативність лінії, сміливіші колірні поєднання… Авторський розпис робить речі унікальними. Він звучить глибше, інтонаційно багатше.

— Якими рослинами ви б доповнили ці кашпо?

— Я не заповнюю їх квітами, оскільки для мене цей триптих у першу чергу — арт-об’єкт. Але якщо наповнювати, тут були б доречні, рослини, які асоціюються з тропіками. Наприклад, це може бути папороть. Важливо, щоб рослина не «змагалася» з фігурою, а продовжувала її рух — ніби цей танець виходить за рамки фарфору.

Раніше у «ФАКТАХ» колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповідала про те, що серію «Сорочинський ярмарок», яка коштувала неймовірно дорого, експортували до Канади та Японії.

До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є шанувальниками краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам безліч позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!

Фото у заголовку: Валентина Трегубова. Кашпо настінні фігурні: «Гвінея», «Ліберія», «Конго». Коростенський фарфоровий завод. 1965 рік (авторський варіант розпису)

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *