“`html

Чимало людей пам’ятають, як порцелянові кашпо були прикрасою інтер’єрів у минулому сторіччі. Сьогодні тренд відроджується. І якщо у вас є старовинне кашпо, воно здатне стати у вашому домі справжнім мистецьким об’єктом, котрий безсумнівно приверне погляд відвідувачів.
Фарфорові кашпо мають багатовікову історію. У давнину вони декорували палаци. У наш час же можуть стати окрасою інтер’єру сучасного помешкання, оскільки комбінувати нові предмети з тими, що мають минуле, нині в моді. Захоплення вінтажем зараз помітне у всьому світі.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про вінтажні кашпо з флористичним оформленням, створені вітчизняними майстрами фарфорової справи.
«Квіткові мотиви близькі до народних візерунків, а золоте обрамлення додає довершеності»
– Невеликі настінні вазочки називають кашпо, – пояснює Людмила Карпінська-Романюк. – Вони зроблені для того, щоб пожвавити інтер’єр. Форми настінних вазочок «Малютка» різноманітні, проте з’єднані стилем. Квіткові мотиви нагадують народні орнаменти, а золота лінія додає закінченості.
ВІДЕО ДНЯ

Н. Воронізька-Гонсалес. Настінні вази для квітів “Малютка”. Київський експериментальний кераміко-художній завод. 1971 рік
— Чудово!
РЕКЛАМА
– Ось кашпо «Жолудь». У найменуванні відчувається природний прототип. Декор розгортається як невеличка оповідь. Казковий птах вписаний у рослинний візерунок. Зелено-жовта палітра з акцентами золота дарує композиції тепла та легкого блиску. Власне, подібні речі, невеликі, але ретельно продумані, перетворюють простір на такий, в якому хочеться перебувати. Рослини стають невід’ємною частиною місця. А разом із ними – і кашпо.
У 1960-х роках кашпо набуло популярності й як сувенірний і подарунковий виріб. Це період, коли Полонський завод художньої кераміки цілеспрямовано спеціалізувався на випуску сувенірно-подарункової продукції. Виробнича схема того часу часто передбачала розподіл ролей: форми та художні рішення розроблялися, зокрема, на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, тоді як серійний випуск відбувався у Полонному.

Настінна ваза «Жолудь». Полонський завод художньої кераміки. Розроблена на Київському експериментальному кераміко- художньому заводіРЕКЛАМА
«Кашпо з’являлися на стінах поряд із поличками, килимами, фотокартками»
— Яке кашпо вам найбільше подобається?
— Кожне привабливе по-своєму. Ось ваза для квітів «Настінна». Ця форма плавна, з ніжними хвилями рельєфу. Вона нагадує згорнуту пелюстку або раковину, що розкривається назустріч світлу. Теплий, мальовничий букет, виконаний в охристо-золотистій палітрі, розгортається на білому фоні, немов спогад про літо. Квіти не виписані до ботанічної точності — вони узагальнені, декоративні, але саме тому впізнавані. Це не просто орнамент — це настрій. Такі речі створювали атмосферу дому у 1960−70-х роках. Вони з’являлися на стінах поряд із поличками, килимами, фотокартками — і приносили з собою щось дуже важливе: живу присутність природи в міському просторі. І навіть без квітів така ваза не пуста, бо сама вже є квіткою. Така ваза виготовлялася також Київським експериментальним кераміко-художнім заводом.

Ваза “Настінна для квітів”. Полонський завод художньої кераміки. 1969 рік
— Яка різноманітність форм і декору! Цікаво кожну роздивлятися у деталях…
РЕКЛАМА
— А ось ще одна полонська ваза. Її форма проста і водночас продумана. Яскравий червоно-чорний розпис рішучий, контрастний, майже символічний. Така ваза могла висіти на кухні, у вітальні чи коридорі — і завжди працювала як акцент. Навіть без квітів, оскільки її завдання — не тільки тримати рослину, а формувати настрій простору.

Ваза для квітів “Настінна”. Полонський завод художньої кераміки. 1969 рік
«Ці невеликі настінні вази виявилися здатними втримати більше, ніж квіти — вони втримали дух свого часу»
– Ось ще одне чудове кашпо, – продовжує Людмила Карпінська-Романюк. – Форма видовжена, стримана, майже архітектурна. Вона підіймається вгору, звужується донизу, немов стилізований паросток. У цьому силуеті є щось від модерністської пластики — чистота лінії, увага до пропорції, до ритму. І розпис тут інший. Не букет — а знак. Не квітка — а натяк на неї. Кілька кольорових площин — жовта, сіра, теракотова — перетинаються, ніби листя в русі. Чорні лінії, схожі на графічні штрихи, підкреслюють цей рух, додають легкості. Це вже мова 1970-х років — коли декоративне мистецтво починає тяжіти до узагальнення, до умовності, до сучасного ритму. І знову ж таки — навіть без квітів ця настінна ваза не порожня. Бо тут рослина вже ніби закладена в самій формі. У витягнутому силуеті, ритмі ліній, диханні кольору.

Ваза настінна. Полонський завод художньої кераміки, 1969 рік
— Як гадаєте, чому до таких вінтажних речей нині спостерігається надзвичайно великий інтерес?
– Ці кашпо створюють цілісний образ епохи — коли поруч співіснують традиція та сучасність, декоративна щедрість і пластична стриманість,
і кожен предмет знаходить своє місце в інтер’єрі — і в історії. Саме в кашпо дуже чітко видно, як декоративне мистецтво входить у повсякденне життя — не як розкіш, а як потреба в красі. І, можливо, саме тому вони так переконливо звучать сьогодні. Ці роботи були створені в момент, коли людина заново вчилася облаштовувати свій простір — не лише зручно, а й з відчуттям образу, настрою, гармонії. Невеликі настінні вази виявилися здатними утримати більше, ніж квіти — вони втримали дух свого часу. Вінтажні кашпо зроблять вашу домівку особливо затишною. І якщо вони збереглися у вашому домі, подаруйте їм нове життя. Такі речі в домі подарують вам та вашим рідним і близьким позитивні емоції, а це, погодьтесь, завжди дуже важливо.
Раніше у «ФАКТАХ» дослідниця історії скла Олена Тахтай розповідала про те, що посуд з бабусиних сервантів екологічно чистий. І радила сервірувати ним стіл не лише для краси, а й заради здоров’я.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є шанувальниками краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова мандрівка подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото у заголовку Н. Воронізька-Гонсалес. Настінні вази для квітів «Малютка». Київський експериментальний кераміко-художній завод. 1971
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
“`