Великоднє свято не за горами. Вишитий рушник — один із важливих його символів.
Великодні вироби, вишиті стрічками умілицею з Нововолинська, що на Волині, Валентиною Матвєєвою, вражають своєю красою і вишуканістю. Вони — щирий гімн святу.
В розмові з «ФАКТАМИ» талановита українська майстриня, лауреат багатьох Гран-прі міжнародних конкурсів декоративно-прикладного мистецтва Валентина Матвєєва поділилася таємницями створення краси.
«У кожному шві — затишок, віра і сердечне тепло»
– Великодній рушник має глибоке коріння в українській культурі та духовності, — каже Валентина Матвєєва. — Його виникнення пов’язане зі стародавнім обрядом освячення великоднього кошика — уособлення свята Христового Воскресіння. Саме рушником накривають кошик чи прикрашають його зсередини, створюючи особливий, святковий антураж для обрядових страв. Рушник здавна символізує благословення і зв’язок між поколіннями. Візерунки та барви на ньому містять глибокий зміст — життя, віру, відродження і процвітання. Отже, великодній рушник — це не тільки краса, але й духовність свята та сильний оберіг. У ньому тепло родинних традицій та віра, що передається з роду в рід.
ВІДЕО ДНЯ
Історія рушника пов’язана з давнім звичаєм освячення великоднього кошика — символу свята Воскресіння Христового
— Яку роль відіграють великодні рушники у вашій творчості?
РЕКЛАМА
– Моїми першими виробами були вишиті рушники на весілля дочки. Вони для мене дуже цінні, адже наповнені любов’ю і материнським благословенням. Саме тоді я відчула бажання продовжити цю традицію і почала створювати рушники до Великодня. Тепер це моє захоплення. Великодні рушники дорогі моєму серцю тим, що поєднують традицію та моє власне уявлення про красу через вишивку стрічками.
— У чому специфіка цієї вишивки?
— Ця техніка дає змогу створювати об’ємні, майже справжні, квіти. Кожна квітка вишивається окремою стрічкою, а її пелюстки формуються ретельно, щоб виглядали натурально. У цій вишивці переплітаються давня традиція із сучасним мистецтвом. У кожному стібку — затишок, віра і сердечне тепло.
РЕКЛАМА
Квіти, вишиті українською майстринею Валентиною Матвєєвою, нагадують справжні
«Святковий рушник чудово виглядає на столі як основний елемент декору — у комбінації зі свічкою, квітами чи гілочками верби»
— Яка тканина слугує основою рушника? Як вибираєте мереживо?
— Рушник можна вишивати на різних тканинах — це і полотно, і льон, і габардин… Я вибираю основу, виходячи із задуму: щоб тканина була водночас міцною, добре тримала форму та підкреслювала ніжність вишивки стрічками. Відносно мережива, звертаю увагу на його структуру, щільність і колір, щоб воно гармонійно поєднувалося з відтінками стрічок і не ускладнювало виріб. Мереживо додає виробу легкості, елегантності і урочистості. Саме такі деталі творять відчуття довершеності і роблять великодній рушник по-справжньому ніжним та вишуканим.
Мереживо додає рушнику легкості, витонченості й святковостіРЕКЛАМА
— Як оформити свято за допомогою таких рушників?
– Ними можна закривати або прикрашати великодній кошик зсередини, декорувати святковий стіл чи навіть використовувати замість серветок під паску і писанки. Також рушник гарно виглядає на столі як головний елемент декору — у гармонії зі свічкою, квітами чи гілочками верби. А ще його можна розмістити в будинку як декоративний акцент, щоб створити особливий святковий настрій. Такі речі наповнюють простір теплом, комфортом і відчуттям справжнього свята.
— Чи варто дарувати великодній рушник?
— Звичайно. Великодній рушник — прекрасний презент. Тому що це не просто річ, а оберіг, у який вкладено майстерність, тепло і щирі побажання. Даруючи великодній рушник, можна доповнити його паскою чи крашанками. Такий подарунок виглядає відверто і символічно. Головне — дарувати від душі, адже рушник несе в собі частину серця і стає пам’яттю на довгі роки.
За словами майстрині, її рушники нагадують, що традиції живі, а у домі завжди мають панувати світло, затишок і радість
— Там, де рушник, також зазвичай їжа та напої. Що робити, якщо на тканині залишились сліди від харчових продуктів?
– Важливо реагувати миттєво. Не потрібно терти слід, треба його обережно промокнути, потім випрати рушник у теплій воді з м’яким мийним засобом. За бажанням можна додати у воду трохи оцту. Для виведення більш серйозних слідів добре допомагає легке замочування, але без агресивних засобів, щоб не пошкодити тканину і вишивку.
— Як найкраще зберігати такий рушник після свята? Якого догляду він потребує?
— Раджу зберігати вишиті великодні рушники у скриньці, бажано в сухому місці, щоб вони не набирали вологу та неприємні запахи. Прати такі вироби можна у теплій воді, додаючи м’який миючий засіб і небагато оцту для збереження кольору. Потім треба акуратно віджати. Можна також обгорнути у рушник з ворсу, щоб він увібрав зайву вологу, після чого ретельно струсити, розрівняти і дати висохнути. Після сушки святковий рушник можна пропрасувати, але об’ємні квіти прасування не вимагають — вони не мнуться і не втрачають свою форму.
Валентина Матвєєва: «Для мене найбільша радість — знати, що мої роботи знаходять відгук в серцях людей»
«Природа, українські звичаї та родинні урочистості надихають мене»
— У соціальних мережах так багато шанувальників ваших робіт! Які враження були найбільш пам’ятними?
— Найбільш цінні для мене ті, де люди відчувають не тільки красу, але й емоції роботи. Часто говорять, що мої рушники «душевні», «живі», що в них відчувається затишок і світло. Для мене велике щастя — знати, що мої вироби викликають приємні емоції і знаходять відгук у серцях людей.
— Які ідеї вкладаєте у свої рушники?
– Це не тільки краса. Кожен шов, як я вже зазначала, несе тепло душі, віру, любов і сподівання. Мої рушники нагадують, що традиції продовжують жити, а в домі завжди повинні бути світло, комфорт і радість. І навіть невеликий рушник може стати берегинею щасливих моментів та частиною родинної історії.
— Де знаходите джерело натхнення, вишиваючи великодні рушники?
– Його дарують навколишнє середовище, українські традиції та сімейні свята. Кожен виріб народжується з прагнення передати тепло, радість і спокій, які наповнюють наші домівки на Великдень. Особливо мене надихають квіти, їхні обриси і кольори, а також спогади про приємні хвилини з близькими. За допомогою вишивки стрічками я намагаюся втілити цю красу в кожному шві, щоб кожен рушник приносив світло і щастя в дім.
Раніше у «ФАКТАХ» майстриня Богуслава Юстина Голень розповідала про те, що її мереживні писанки — спроба перенести ажурні орнаменти на яєчну шкаралупу.
Фото з колекції Валентини Матвєєвої