«Своїм становленням як живописця я зобов’язаний квітам» — зазначав видатний французький художник Клод Моне. Свій живописний сад у Живерні, що надихав його, він цінував понад усе.
Весняні мотиви особливо шановані серед українських художників. Сьогодні говоритимемо про яблуневий сад, втілений у порцеляні. Квітучі дерева навесні полонять своєю чарівністю. Їхньою красою можна захоплюватися вічно.
У розмові з «ФАКТАМИ» знавчиня та дослідниця історії української порцеляни, авторка літературних праць Людмила Карпінська-Романюк поділилася розповіддю про рідні сервізи з квітами яблуні.
«Квіт яблуні — символ весни, юності та відродження»
— В українських порцелянових ансамблях часто відчувається взаємодія двох майстрів: один висловлюється мовою форми, моделюючи її, інший — мовою барв і візерунку, декоруючи посуд, — пояснює Людмила Карпінська-Романюк. — Їхні зусилля разом творять справжнє диво. Ось сервіз «Яблуневий цвіт», виконаний умільцями Довбиського фарфорового підприємства. Насичений кобальтовий фон створює глибокий, майже нічний пейзаж, на якому ніжно розпускаються білі яблуневі суцвіття. Вони здаються такими, що лише доторкнулися до порцелянової поверхні — ніжні, ефемерні, з витонченими золотими акцентами, які виблискують у променях світла. Форма «Полісся», розроблена Сергієм Гавришем, відзначається гармонійною заокругленістю та м’якістю обрисів. Це дарує відчуття затишку. Розпис Миколи Поліщука надзвичайно виразний. Квіти яблуні немов сяють на темному тлі. Поміж ними з’являються золотисті листочки й тоненькі гілочки, що задають ритм візерунку. Все це разом викликає асоціації з весняним садом у вечірній час — тихим, запашним, наповненим передчуттям тепла.
ВІДЕО ДНЯ
Чайний сервіз «Яблуневий цвіт». Довбиський фарфоровий завод, 1975. Форма «Полісся». Автор форми — С. Гавриш. Автор розпису — М. Поліщук.
— Дивовижно!
РЕКЛАМА
— А ось інша варіація сервізу з тим самим розписом. Її автор — Олександр Ярош. Відмінність цієї форми полягає у компактній, майже сферичній геометрії предметів і чітко вираженій кільцевій основі. Кожна форма несе в собі свій настрій, свою поезію та шанувальників. Будь-який сервіз по-своєму прекрасний.
ОО. Ярош, М. Поліщук. Чайний сервіз «Яблуневий цвіт». Довбиський фарфоровий завод. 1970-ті
— Що означає яблуневий цвіт?
РЕКЛАМА
— Це символ весняної пори, юності й відродження. Тому подібні мотиви часто застосовувалися в декоративному мистецтві — у вишиванках, розписах, кераміці й, звісно, у фарфорі. У виробах Довбиського фарфорового заводу кобальтовий розпис досяг неймовірної майстерності. Глибина синього кольору та контраст білих квітів створюють відчуття урочистості, але без надмірної пишності. У цьому поєднанні відчувається природна гармонія — начебто сама порцеляна береже спогади про весняний сад. Такий сервіз не тільки прикрашає обідній стіл. Він творить особливу атмосферу — спокійну, теплу, майже домашню. І коли на білосніжній порцеляні розпускаються ці кобальтові квіти, навіть просте чаювання перетворюється на невеличке свято весни.
«Білі квіти виглядають так, ніби освітлені зсередини»
— Пити чай із таких прекрасних чашок — суцільне задоволення.
— Довбиські кобальтові сервізи стали своєрідною емблемою цієї мануфактури, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Майстри вміли досягати глибокого, інтенсивного синього кольору, на якому особливо виразно виділялися білі квіти та золоті елементи декору. У цій комбінації зароджувалася самобутня естетика українського фарфору середини двадцятого століття — лаконічна, проте водночас піднесена.
— А чим вирізняється сервіз «Яблуневий цвіт», що вироблявся на Полонському фарфоровому заводі?
РЕКЛАМА
— Він належить до тих класичних прикладів української порцеляни середини двадцятого століття, де поєднані стримана витонченість форми й декоративна виразність барви. Глибокий кобальтовий фон формує шляхетну основу композиції, на якій розквітають пишні білі яблуневі квіти. Їхні темні серцевини та тоненькі золоті гілочки додають візерунку ритмічності й підсилюють його декоративну чіткість.
Форма П-56, розроблена Іваном Джимою, характеризується збалансованою пластикою. Округлий корпус чайника, м’які контури цукорниці та витончена чашка з елегантною ручкою утворюють злагоджений ансамбль. У цих предметах відчувається тяжіння до класичної пропорційності: форма не перенасичена деталями, проте має достатню пластичну виразність, аби підкреслити декоративний розпис. Розпис Антоніни Мойсеєвої базується на контрасті світлого й темного. Білі квіти, розміщені на насиченому кобальтовому тлі, виглядають особливо яскраво, наче випромінюють внутрішнє світло. Золото, що підкреслює ручки, обідки та гілочки, надає сервізу святкового вигляду й витонченого сяйва.
Чайний сервіз «Яблуневий цвіт». Полонський фарфоровий завод, 1956. Форма П-56. Автор форми — І. Джима. Автор розпису — А. Мойсеєва.
— Цей сервіз святковий…
— Для Полонського фарфорового заводу кобальтові розписи стали одним із пріоритетних напрямів художнього оформлення виробів. Майстри поєднували глибину синього кольору з білизною фарфору та золотими акцентами, формуючи декоративні композиції, що мали вигляд одночасно святковий та елегантний. У цьому сервізі гармонійно поєднуються простота й урочистість. Він нагадує мініатюрний порцеляновий сад, де на темному полотні вечора розквітають білі суцвіття яблуні. Саме ця поетична мить весни — тендітна, але прекрасна — закарбована у порцеляні, здатній передавати красу крізь плинучі десятиліття.
— Чому, на вашу думку, саме яблуневий цвіт здобув таку популярність в українській порцеляні?
— Це добре знайомий символ весни та відродження. Після важких воєнних років 1950-ті подарували людям прагнення до світлої, оптимістичної образності. Квітучий сад став уособленням відродження — тихого щастя мирного буття. До слова, чарівність яблуневого саду робить ці сервізи об’єктом бажань багатьох і сьогодні.
Раніше колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповіла про вінтажний дитячий посуд, який, можливо, є й у вашому домі.
Користуючись нагодою, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», хто цінує красу порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У музейній колекції ви зможете побачити кращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно в музеї відкрили зал українського фарфору, де представлено багато неповторних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Незабутня мандрівка у світ порцеляни подарує вам безліч позитивних вражень і залишиться у пам’яті на все життя!
Фото з архіву Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: Чайний сервіз «Яблуневий цвіт». Полонський фарфоровий завод, 1956