Диво може бути присутнім не тільки у книзі або на екрані. Воно може очікувати малюка скрізь. Наприклад, на платівці або горнятку. І така зустріч завжди бажана, оскільки викликає безліч почуттів.
А який сервіз був найулюбленішим у вашому дитинстві? Який ви придбали для своїх дітей? Чи суттєво, на вашу думку, те, що відтворено на платівці або горнятку?
Юність — особлива доба у житті людини. Це період, коли все в майбутньому. І, як колись зазначила славетна акторка Софі Лорен, якщо вам випало щастя зберегти в собі душу дитини, то найкраще у вашому житті ще настане.
У бесіді «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української кераміки, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про сервіз, створений за мотивами популярної оповідки про Червону Шапочку.
«Подібний сервіз розвиває дитячу уяву»
— На світлій площині фаянсової тарілки Бориса Пяниди розгортається сцена знайомої з малечку казки, — каже Людмила Карпінська-Романюк. — Біля дерева стоїть маленька дівчинка в червоному капелюшку. Її фігура легка й дещо невинна, наче змальована дитячою рукою. Дівчинка дивиться на вовка — без остраху, а з довірливою зацікавленістю. Сірий вовк сидить поблизу, начебто ще не вирішив, ким бути в цій історії — хижаком або співрозмовником. Біля ніг дівчинки — кошик із гостинцями для бабусі, знак піклування й подорожі. Вся композиція зведена до кількох кольорів: червоного, блакитного, зеленого, жовтого. Але власне ця колірна стриманість створює відчуття дитячої чистоти.
ВІДЕО ДНЯ
Борис Пянида. Таріль «Червона шапочка». Будянський фаянсовий завод. 1965 рік
— Чудово та незвично! Наче подумки переносишся у юність.
— Будянський фаянсовий завод у 1960-х роках активно виготовляв дитячий сервіз. Такі тарілки не були просто декоративними виробами — вони входили в звичайне життя. Дитина їла суп або кашу, а на дні тарілки поступово відкривався маленький малюнок — і разом із ним казка. Подібний сервіз розвиває дитячу уяву.
РЕКЛАМА
— Певно, споживати їжу з такої тарілочки — прагнення багатьох дітей?
— Так, тому що «Червона Шапочка» — улюблена казка дітвори. Історія Червоної Шапочки має тривалу й цікаву мандрівку Європою. Найдавніші версії казки існували у французькому та італійському фольклорі ще за середньовіччя. У сімнадцятому столітті казку записав Шарль Перро, а згодом, у дев’ятнадцятому столітті, брати Грімм створили іншу, більш оптимістичну версію з визволенням бабусі та дівчинки. Власне цей варіант став найпоширенішим у дитячій культурі двадцятого століття. Ліс у казці — не просто місце дії, а простір випробування, де дитина навчається розрізняти небезпеку. Тарілка Бориса Пяниди напрочуд точно передає цю атмосферу.
Читайте також: «Порцеляновий Мауглі не залишить рівнодушними ні дітей, ні дорослих», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
РЕКЛАМА
«Борис Пянида продемонстрував, як один і той самий казковий мотив міг пристосуватися для різних форм сервізу»
— Відомий художник Борис Пянида народився у 1935 році на Полтавщині, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. – У 1959 році закінчив Миргородський керамічний технікум, де отримав фахову художньо-керамічну освіту. Майже все своє творче життя художник поєднав із Будянським фаянсовим заводом, де працював митцем і сформувався як яскрава творча індивідуальність. Окрім мистецької діяльності, художник багато років займався педагогічною роботою. Він викладав у Будянській дитячій школі народного мистецтва, передаючи свій досвід молодому поколінню та виховуючи нових майстрів декоративного мистецтва. Твори його показували на численних виставках в Україні та за кордоном — у Парижі, Токіо, Монреалі, Ріо-де-Жанейро… Сьогодні його роботи зберігаються в музеях і приватних збірках.
— Помітила, що тарілка та настінне блюдо (на знімку у заголовку) Бориса Пяниди «Червона Шапочка» мають незначні відмінності в оздобленні. Цікаво роздивлятися кожну деталь…
— Художник продемонстрував, як один і той самий казковий сюжет міг пристосуватися для різних форм сервізу. Тарілка та блюдо Бориса Пяниди із зображенням Червоної Шапочки не залишить байдужим ні дітей, ні дорослих.
«Коли дитина пила молоко або чай, перед її очима виникали знайомі персонажі»
— Який ще український сервіз був натхнений казкою про Червону Шапочку?
— Ось дитяче горнятко «Червона шапочка», створене на Городницькому фарфоровому заводі у 1979 році. На білому тлі розгортається знайома казкова історія — проста й водночас жива, наче сторінка дитячої книги. Малюнок виконаний у стриманому зеленому кольорі, що нагадує лісову гущавину, де починається мандрівка Червоної Шапочки до бабусі. На одному боці горнятка бачимо дівчинку, яка йде з кошиком лісовою стежкою. Маленька й дещо невинна, з круглими очима та легким рухом кроку — такою її часто малювали в ілюстраціях до дитячих книжок другої половини двадцятого століття. Вона збирає квіти, не помічаючи небезпеки, що вже чекає на неї поруч. На іншому боці з’являється хижий вовк. Композиція побудована так, ніби сцени розгортаються одна за одною під час руху горнятка в руках — маленька казка оживає в щоденному побуті.
РЕКЛАМА
Дитяча чашка з сюжетом казки Шарля Перро «Червона шапочка». Городницький фарфоровий завод. 1979 рік
— Такі горнятка виготовлялись масово?
— Так. Вони були популярні у 1970-х роках. І, можливо, й донині ще є у багатьох домівках. Ці горнятка створювалися не тільки як посуд, а й як спосіб ознайомити дитину зі світом літератури та казки. Коли дитина пила молоко або чай, перед її очима виникали знайомі персонажі. Такі предмети побуту з казковими сюжетами зберігають особливу атмосферу часу, який був дитинством для тих, хто вже давно виріс. Чимало людей зберігають такі родинні артефакти, які нагадують їм те, як починався життєвий шлях. Людська пам'ять здатна робити звичайні речі особливими, надаючи їм певних значень.
До слова, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є шанувальниками краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі взірці світових фарфорових мануфактур. У музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних виробів вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам багато позитивних вражень та запам’ятається на все життя!
Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповіла про роботи вітчизняних митців, натхненні відомою казкою «Кіт у чоботях».
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: Борис Пянида. Настінне блюдо «Червона шапочка». Будянський фаянсовий завод. 1965 рік