Кількість керівників, які практикують такий вид тімбілдингу, як корпоративний туризм, зростає в нашій країні з швидкістю, що обнадійлює… Що-що, а працювати, коли це вигідно, росіяни вміють. І відпочивати вміють так, що запасу вражень та душевного підйому на цілий рік вистачає. До наступної відпустки.
Потенціал наших співгромадян величезний… Це відноситься однаково до тих, хто виїхав з Росії у сприятливе місце для проживання, і до тих, хто через свою мало не успадковану закомплексованість не ризикнув цього зробити. Або не схотів. Але, так чи інакше, росіяни за своєю суттю завжди були та будуть талановиті у всьому – і в праці, і в умінні організувати відпочинок.
Всі ці чудові якості росіян повною мірою розкриваються тямущими менеджерами, які розуміють, які зацікавлені, щоб ефективність роботи компанії зростала, підвищувався командний дух у колективі. Зацікавлені, щоб співробітникам подобалося працювати і вони жили в постійному очікуванні чогось цікавого.
Придумати таке цікаве менеджерам не складає особливих труднощів – у багатьох досі після довгих років тяжкої «роботи» будь-яка виробнича новизна на диво. Не розбещений наш народ справжньою увагою з боку керівництва.
Звичайно, будь-які святкові заходи з організацією банкету, фуршету, барбекю за межами задушливого офісу чи прокуреної майстерні вже сприяють зміцненню командного духу та набуттю горезвісного «відчуття ліктя». Але хочеться ще цікавіше!
І тоді з азартом, з натхненням пишеться сценарій сюжетної подорожі – керівництво все-таки вирішилося на корпоративний пригодницький туризм як відпочинок для всього колективу. Небачена справа!.. Весь колектив лихоманить від радісного збудження, від передчуття незабутніх відчуттів. Багатьом уже наперед все подобається.
Нехай бюджет організованого відпочинку невеликий, нехай довелося трохи лукавити домашнім про важливість «конференції, семінару чи тренінгу» на свіжому повітрі, головне – бути разом із колективом. Не залишитися осторонь, навіть якщо чекає лише тур вихідного дня на сплаві однією з неквапливих річечок середньої смуги Росії.
А як можна взагалі залишитись осторонь, коли весь колектив зібрався у похід на пошуки скарбу чи загублених «артефактів» на кшталт історій про Індіану Джонса? Тим більше, що за задумом організаторів все це обов'язково «знайдеться». Причому кожному щось «перепаде».
Як бути, якщо у вас в руках «давня піратська» карта скарбів, закопаних «надійно» на одному з пляжів Австралії, і кругленька сума грошей уже чекає в касі бухгалтерії? Звісно ж, треба неодмінно вирушати у подорож разом із іншими премійованими. Вирушати і радіти, що дуже пощастило працювати у великій компанії і бути класним фахівцем. Радіти з того, що хоч і невелика група мандрівників зібралася, але вона своя – «рідна».
Втім, щиро радіють ті, що просто втекли від асфальтобетонної дійсності на деякий час. Навіть дірка намет їм не перешкода – аби бути всім разом. Ну, подобається їм спілкуватися один з одним і все!.. А всюдисущі менеджери тут як тут – будь-яку ситуацію перетворюють на ефективний тренінг із навчання навичкам командної роботи.
Ось і виходить щасливе «замкнене» коло – разом працювати зручніше та відпочивати добре. Відпочили, сил набралися, приємним спілкуванням душею помолодшали та із задоволенням знову на роботу поспішають: трудитися на совість, допомагати один одному, добрим словом підтримати, новими знаннями поділитися…
Шкода, що обов'язково знайдуться ті, хто нарікатиме на зіпсований відпочинок. Виражатимуть своє вічне невдоволення життям. І як добре, що є ті, що вміють жити сьогоднішнім днем – ті, що не відкладають хороше на «завтра».
Любити життя сьогодні, вміти працювати і дружити одночасно, цінувати загальний час і дорожити безцінною довірою товаришів можна, мабуть, лише по-справжньому згуртованому колективі. Одним словом – бути у команді!