Read in English Поширити Джерело: The Telegraph
У час, коли політики та воєначальники збираються в Німеччині на Мюнхенську безпекову конференцію, російський лідер Володимир Путін зіштовхується з серйозним браком людських сил у війні проти України.
Ключові тези:
- Російська армія відчуває нестачу особового складу на лінії фронту в Україні, що призвело до “прихованої мобілізації” з боку Путіна.
- Темпи військового наступу російських військ надзвичайно малі, що свідчить про складнощі з обмеженими людськими ресурсами та стратегічними прорахунками.
Путін проводить "таємну мобілізацію": що відомо
Російська армія не може знайти достатньо охочих воювати – навіть залучаючи їх у в'язницях та з різних країн третього світу – щоб компенсувати втрати на полі битви в Україні. Наводяться дані, що втрати Росії на передовій оцінюються в 35 тис осіб на місяць.
Хоча російські війська продовжують поступово просуватися вперед, їхні темпи є вкрай низькими: у деяких зонах вони складають лише 15–75 м на день.
Це повільніше, ніж чимало виснажливих наступальних операцій Першої світової війни, як-от бої на Соммі або Пашендейлі. Водночас, людські втрати країни-агресора є аналогічними або навіть більшими.
Росія фактично перейшла від втрат озброєння до набагато більших втрат у живій силі. Ударні формування та механізми вербування рекрутів, що підтримують фронт, були створені з урахуванням їх великої витратності. Система збудована так, щоб витримувати виснажливу війну, навіть за умови значних людських втрат, – заявив Майкл Кофман з Фонду Карнегі.
Поширити
За інформацією джерел видання в розвідувальних колах, Путін, імовірно, зараз проводить "приховану мобілізацію". Традиційні піврічні цикли призову, які зазвичай становили близько 130 тис осіб за один набір, були замінені системою безперервного призову.
Це має на меті приховати справжню кількість призваних чоловіків. За наявними відомостями, призвані резервісти, яких зазвичай призначають для охорони інфраструктури та виконання завдань у тилу, фактично перенаправляються до з’єднань на передовій.
Наголошується, що ця нова таємна мобілізація насправді є навіть масштабнішою, ніж та, що відбулася у 2022 році, і саме тому Путін так намагається тримати її в секреті.
Разом з тим, керівник Кремля не демонструє жодного прагнення до переговорів. Існує ймовірність, що стратегія Путіна полягає у витривалості, щоб пережити західну політичну єдність – такою, якою вона є.
Росія не може продовжувати цю війну безкінечно, отже, Україна може здобути перемогу. Однак, як зазначається в статті, успіх залежить від постійної та непохитної рішучості Європи.