“Кожна чашка з внутрішнім розписом – унікальне чудо”, – збирачка Людмила Карпінська-Романюк

Філіжанки з малюнками всередині — особлива чарівність. Велику кількість їх виготовлено в Японії та Китаї, де історично розвинена чайна церемонія. Філіжанки зсередини також оздоблювали на славній Севрській порцеляновій фабриці у Франції.

Елегантний посуд з внутрішнім декором є і у творчій спадщині українських майстрів. Таких виробів обмаль, вони заслуговують на особливу увагу.

В розмові з «ФАКТАМИ» колекціонерка й дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк повідала про порцелянові дива, які полонять своєю красою.

«Сервіз Миколи Назаренка та Зої Мосійчук дарує насолоду від життя»

— Будь-яка філіжанка з розписом усередині — істинне чудо, — каже Людмила Карпінська-Романюк. — Сервіз, розписаний на формах Миколи Назаренка Зоєю Мосійчук, випромінює захват від життя, багатство відтінків, відданість природі, дому, сонцю. Він — ніби мелодія літа. Яскраві квіти, виконані пензлем Зої Мосійчук, розцвітають на білому тлі, наче колоритний сад у розпалі — з диханням вітру, шелестом трави, ароматами медоносних полів. Помаранчеві, багряні та золотисті пелюстки наче сяють зсередини. У кожній квітці — часточка душі мисткині, її внутрішнє проміння, її Україна. Форма Миколи Назаренка — стримана та виразна, заокруглена, як земне лоно, що береже в собі чарівність і згоду. Це баранівська порцеляна.

ВІДЕО ДНЯ

М. Назаренко, З. Мосійчук. Чайні пари. Баранівський фарфоровий завод. 1960-ті

М. Назаренко, З. Мосійчук. Чайні пари. Баранівський фарфоровий завод. 1960-ті

— Чудово! На яких ще українських порцелянових підприємствах практикували такий внутрішній живопис філіжанок?

РЕКЛАМА

— Візерунки петриківського розпису почали застосовувати в декоруванні порцеляни вже в перші післявоєнні роки і на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі. Саме сюди запросили найкращих народних митців з Петриківки, які повинні були не тільки створити показові екземпляри, але й закласти методологію адаптації традиційної техніки до порцеляни.

Їхні твори стали дороговказом для всієї галузі. Чайний сервіз «Горобці» — один з найделікатніших і найліричніших зразків співпраці Марфи Тимченко з Київським експериментальним кераміко-художнім заводом. На елегантних, вишуканих формах Миколи Назаренка майстриня створила цілий декоративний всесвіт, у якому петриківський розпис набув акварельної легкості й інтимної душевності. У центрі композиції — улюблені мотиви Марфи Тимченко: стилізовані пташки та ніжні квіточки, які разом утворюють плавний, гармонійний орнамент.

У творі бачимо бузково-рожеві тони, глибокі блакитні переходи, світлі прозорі відтінки. Золота смужка структурує композицію. Такий вибір кольору створює відчуття вранішнього світла та зимової безмовності. Розпис виконано у філігранній техніці з використанням характерного подвійного мазка та підкресленої графічності контуру.

РЕКЛАМА

Птахи — головні герої сервізу — м’яко змодельовані, з акцентованим «перламутровим» пір’ям і тонкими рисками, що створюють враження пухнастості.

Марфа Тимченко. Розпис чайного сервізу «Горобці». Київський експериментальний кераміко- художній завод, 1971–1972. Форма — Микола Назаренко. Національний музей декоративного мистецтва України

«Блакитні птахи» — ода польоту на порцеляні"

— Квіткові елементи витримані у стилістичній єдності: композиції неначе самі ростуть вздовж вигину чашки, підкреслюючи пластику форми Миколи Назаренка, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Він створив одну з найбільш гармонійних і «теплих» чайних форм свого часу: округлу, врівноважену, з широкими плавними поверхнями, які немов кликали до мальовничого заповнення. Саме на такій формі петриківський розпис має вигляд не декоративного нашарування, а природного доповнення силуету. Марфа Тимченко майстерно «огинає» об’єм, ніби охоплюючи його рослинним рухом. Сьогодні розпис Марфи Тимченко на формах Миколи Назаренка — рідкісний та дуже цінний зразок поєднання двох авторських підходів.

— Чи можливо назвати цей витвір раритетом?

— Так. Це ліричний шедевр української порцеляни 1970-х років, що цілком заслуговує на музейний статус, який він і має в колекції Національного музею декоративного мистецтва України.

РЕКЛАМА

— Дивитися на цю красу можна безкінечно…

— Ще одна дуже чудова робота «Блакитні птахи». Це також розпис Марфи Тимченко на формах Миколи Назаренка. Сет зберігається у Національному музеї декоративного мистецтва України. «Блакитні птахи» — оспівування польоту на порцеляні. Перед нами — чарівна чашка з підставкою, у якій порцеляна перетворюється на легку акварельну історію. Тут панує світ небесної синяви й лагідної пісні, яку можна відчути тільки душею.

На білосніжній площині порцеляни розгортається дивовижний танець блакитних птахів — витончених, майже казкових істот. Їхні крила розкриті в розкішних штрихах, що нагадують пелюстки квітів, а золотий контур акцентує кожен рух, ніби сонячне світло торкається пір’я.

Світло-блакитні тони, нанесені під тонкі золоті промальовки, створюють ефект мерехтіння: здається, варто лише нахилити філіжанку — і птахи злетять з неї, забравши з собою тишу далекого ранку. У центрі композиції вічний мотив українського декоративного мистецтва: поєднання птаха і квітки як символів життя, відродження.

Цей сет — невелика оповідь про красу, що походить від природи. Чашка ніжно розширюється до верху, ніби підіймаючи небо на руці. На внутрішній частині сяє золото — витончене, але виразне, присутнє рівно настільки, щоб підкреслити урочистість. Підставка повторює мотив, і разом вони створюють цілісний ансамбль — як два акорди однієї мелодії.

М. Назаренко, М. Тимченко. Чайна пара «Блакитні птахи». Баранівський фарфоровий завод. 1971–1972. Національний музей декоративного мистецтва України

До слова, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є шанувальниками краси порцеляни, до першого в Україні Музею порцелянових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі взірці світових порцелянових мануфактур. Нещодавно у музеї було відкрито зал української порцеляни, де представлено багато унікальних робіт вітчизняних майстрів-порцеляністів. Дивовижна порцелянова мандрівка подарує вам багато гарних емоцій і закарбується на все життя!

Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» Людмила Карпінська-Романюк розповідала про відомий баранівський сервіз «Бутон».

Фото з колекції Людмили Карпінської-Романюк

Фото в заголовку: М. Назаренко, М. Тимченко. Чайна пара «Блакитні птахи». Баранівський фарфоровий завод. 1971−1972. Національний музей декоративного мистецтва України

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *