“`html
Українські прислів’я та приказки містять народну мудрість. Їх існує багато на різноманітні теми.
Українські майстри фарфору доволі часто зверталися до усної народної творчості та інтерпретували її у власних виробах. Це і українські народні пісні, і українські народні казки, і головоломки.
Сьогодні йтиметься про неповторну серію порцелянових статуеток, натхненних українськими прислів’ями та приказками. Чотири скульптури поєднані темою народної мудрості, яка живе протягом століть.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книжок Людмила Карпінська-Романюк розповіла про яскраву серію робіт подружжя Валерія та Наталії Албул.
«Текст тут є складовою композиції та заохочує глядачів поміркувати над важливими у житті питаннями»
— Ця серія творів, натхненна українськими прислів’ями та приказками, є рідкісною, — ділиться Людмила Карпінська-Романюк. — Вона була створена сімейною парою Валерієм Албулом і Наталією Албул. Написи на постаментах можна розібрати лише в русі — обходячи фігурки поглядом довкола. Текст тут є частиною композиції та мотивує глядачів замислитися над важливими життєвими аспектами. Фронтальна сторона кожної роботи — жест і вираз обличчя, тильна — висновок. Між ними — перерва для особистого міркування. Персонажі надзвичайно колоритні. Серія скульптур була створена на Городницькому фарфоровому заводі у 1983 році.
ВІДЕО ДНЯ
В. Албул у розпису Н. Албул. Скульптурна серія робіт на теми українських прислів’їв та приказок. Городницький фарфоровий завод. 1983 рік
— Цікаво у найдрібніших деталях розглядати кожну фігурку в галереї образів. Жест, вираз обличчя, погляд — все продумано до крихітних подробиць…
РЕКЛАМА
— Справді. Ось, наприклад, твір «На дачі». Він навіяний прислів’ями: «Важка праця солодкий хліб пече» та «Літній піт взимку зігріває». Юнак напружено підіймає над головою великий куб. Цей куб — алегорія фізичного зусилля, щоденної роботи. Українське прислів’я «Літній піт і взимку гріє» означає, що старанна робота влітку дарує свої плоди восени та забезпечує людині та її сім’ї благополуччя, достаток і тепло взимку. Хліб, про який йдеться у прислів’ї «Важка робота смачний хліб пече», символізує не лише їжу, а добробут в цілому.
В. Албул Н. Албул. «На дачі» («Важка робота смачний хліб пече. Літній піт взимку гріє»). Городницький фарфоровий завод. 1983 рік. Музей історичної спадщини та виробів Городницького фарфорового заводу.
«Ця серія — розмова з людиною про людину»
– А ось ще одна дуже виразна скульптура, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — У ній лінощі постають не як абстрактний недолік, а як фізичний стан — важкий, солодкуватий, майже липкий. Чоловік напівлежить, розслаблено опустивши ноги, його погляд направлений вгору — не в надії, а в пасивному очікуванні. Це не мить відпочинку після роботи, а завмерлий час, в якому нічого не відбувається. Композиція збудована так, що тіло ніби сковзає з постаменту, втрачаючи підтримку — лінощі буквально підточують людину зсередини. Орнаментальна шахівниця під чоловіком нагадує про порядок і гармонію, які повинні бути основою життя. Напис «Ледачого мухи з’їдять» звучить як сумний підсумок. Вислів «хворий на лінощі» означає, що людина потерпає від небажання працювати чи виконувати обов’язки та щоразу знаходить будь-яку причину, щоб не працювати. Як відомо, український народ пишається працьовитістю, тому працелюбність — та риса, яка цінується, а лінощі — те, що людьми не схвалюється.
РЕКЛАМА
— У чому, на вашу думку, особливості втілення ідеї витвору?
— Варто звернути увагу, що розпис композиції ніжний — і в цьому криється художня іронія. Лінощі тут не зображено потворно, вона навіть трохи приваблива, зручна та комфортна, майже затишна. Персонаж показаний без зловтіхи. Адже лінощі — недолік, який знайомий певною мірою кожному, проте важливо, щоб вона в людській натурі не взяла гору, бо тоді — лихо. Працелюбність — та якість, яку шанує український народ. Адже праця — основа життя.
В. Албул Н. Албул. «Праця» («Ледачого мухи з’їдять. Хворий на лінощі»). Городницький фарфоровий завод. 1983 рік. Музей історичної спадщини та виробів Городницького фарфорового заводу.
«Відомо, що цю серію високо оцінили корифеї українського фарфору — Владислав Щербина та Валентина Трегубова»
— Яка з цих робіт ваша найулюбленіша?
РЕКЛАМА
— Мені важко виокремити якусь одну. Уся серія насправді цікава. Вона — це розмова з людиною про людину. У кожній роботі глибока філософія. Сенс прислів’я розгортається в просторі та повною мірою розкривається поступово — коли обходиш фігуру поглядом, змінюєш ракурс, ловиш паузу між написом і жестом. Ось скульптура «Очі більші за живіт». Вона розповідає про жадібність, про те, коли жадоба в людини більша за потребу, коли споживацтво стає надмірним і неконтрольованим, а не свідомим. На зворотній стороні постаменту читаємо: «Шкода сиру, шкода й зятя». Це про жадібність, яка іноді доходить до справжнього абсурду. Український народ пишається щедрістю та гостинністю, тому жадібність і скупість — риси, які зазвичай засуджуються.
В. Албул Н. Албул. «Скупий» («Очі більші за живiт. Шкода сиру, шкода й зятя»). Городницький фарфоровий завод. 1983 рік. Музей історичної спадщини та виробів Городницького фарфорового заводу.
— Яким накладом була випущена ця серія?
— Ці скульптурні витвори Валерія Албула у розписі Наталії Албул не виготовлялись серійно. Відомо, що її серію високо оцінили знавці українського фарфору Владислав Щербина та Валентина Трегубова. Їх вразили новизна пластичного мислення, виразна стилістика та колорит виробів. Ця серія насправді неповторна.
Раніше у «ФАКТАХ» майстриня фарфору Марія Антропова розповідала про таємниці своєї творчості та зазначила, що їй приємно, коли робота «Мандри Ходжі Насреддіна» викликає у відвідувачів ShvetsMuseum захоплення.
До слова, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси фарфору, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити кращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно в музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна фарфорова мандрівка подарує вам багато позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото в заголовку: В. Албул у розпису Н. Албул. Скульптурна серія робіт на теми українських приказок — «На дачі», «Праця», «Скупий», «Любов». Городницький фарфоровий завод. 1983 рік
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
“`