“Виготовляю скульптуру з пап’є-маше. Це справжнє чаклунство”, — мисткиня Наталія Пилипенко

“`html

Зима надихає обдарованих людей на створення витворів мистецтва, які вирізняються особливим настроєм.

Сумська мисткиня Наталія Пилипенко творить скульптури у техніці пап’є-маше з глибоким філософським підґрунтям. Її твори мають шанувальників не лише в Україні, а й за межами держави — у США, Ізраїлі, державах Європи.

У розмові з «ФАКТАМИ» Наталія Пилипенко поділилася про особливості даної техніки та про свою добірку зимових образів.

«Техніка пап’є-маше дає змогу відтворювати структуру часу: нашарування, нерівності, патину, відбитки „пережитого“»

— Зима в цій добірці — не пора року, а стан спокою, спогадів та внутрішнього світла, — зазначає Наталія Пилипенко. — Зроблені мною образи наче перебувають на межі між маренням та дійсністю. Це земні янголи — замислені, ніби вартові людських емоцій. Всі твори виконані у техніці пап’є-маше. Ця техніка дає змогу відтворювати структуру часу: нашарування, нерівності, патину, відбитки «пережитого». Колірна палітра стримана, без яскравих акцентів — тут важливі відтінки, півтони, глибина підмальовки. Форма та колір працюють разом, не гучно, а говорять стиха. У центрі задуму — людина, її внутрішні стани, спогади, тендітність та сила водночас. Ця добірка — не зображення зими, а бесіда з нею про те, що навіть у морозі є тепло. Ось, наприклад, охоронець зимової казки. Він не персонаж і не чарівник — він береже стан, коли світ ще вірить у казку, але вже боїться її втратити. Його фігура стримана, зосереджена, мовчазна. В його руках клубок, з якого з’являються сніжинки. Вони тихо вкривають землю. Це той, хто творить диво та не дозволяє йому зникнути.

ВІДЕО ДНЯ

Вартовий зимової казки – це той, хто створює диво і не дозволяє йому зникнути

— Цікаво!

РЕКЛАМА

— Його завдання — зробити тривалу зиму чарівною, не виснажливою, а наповненою маленькими дивами, миттєвостями, що зупиняють плин часу. Тривалі дні стають яскравими, сніг — живим, а мороз — мерехтливим та натхненним. А ось зимовий янгол з клубком сніжинок. Він працює. Клубок сніжинок в його руках — це метафора часу та циклічності. Янгол «намотує» зиму, творячи її заново, верства за верствою, як спогади, як мрії. Ця моя робота розповідає про терпіння та повсякденність, з якої постає диво.

Зимовий ангел з клубком сніжинок – робота про терпіння та рутину, з якої народжується диво

— Незвичайна робота — янгол-скрипаль.

РЕКЛАМА

— Цей янгол грає, щоб світ остаточно не замерз. Його музика — це тепло, яке не видно, але яке відчувається. Ялинка у композиції — показник часу та стану. Вона теж зроблена з пап’є- маше, а сніжинки на ній — з тканини, що додає виробу тактильності й затишку.

Ангел-скрипаль грає, щоб світ не змерз остаточно

— Коли дивлюсь на ваших янголів, гадаю про те, що багато таких янголів є серед нас. Вони можуть бути непомітні ззовні, але завжди прийдуть на допомогу, не розраховуючи на подяку. Яке б визначення ви дали б цьому образу?

— Земний янгол — це людина, яка підтримує світ у рівновазі, хоча їй ніхто за це не вітає.

РЕКЛАМА

«У моїх роботах втілені не умовні чесноти, а ті людські якості, на яких світ стоїть щодня»

— Який посил ви несете через образ сніговика?

— Він про просту доброту. Сніговик з’являється, робить щось позитивне — зігріває, радує, підтримує атмосферу — і зникає, не очікуючи вдячності. Це теж земний янгол, хоч і без крил. Він не рятує світ — він робить трішки світлішим чийсь день. І цього досить.

— Що означає пташка в його руці?

— Пташка — це віра. Природа вірить тому, хто не становить загрози.

Сніговик, за словами Наталії Пилипенко, теж земний ангел, хоч і без крил

— Що найскладніше у створенні робіт з пап’є-маше?

– Пап’є-маше часто сприймають як нескладну або навіть «дитячу» техніку. Насправді ж це одна з найбільш вимогливих форм скульптурної роботи, яка потребує часу, наполегливості та глибокого розуміння матеріалу.

Матеріал вимагає терпіння: кожен шар має сохнути природним чином, без прискорення. Ігнорування цього етапу призводить до деформацій та тріщин.

Створення точних пропорцій, особливо в обличчях, руках та дрібних деталях, вимагає досвіду та відчуття об’єму. Важливою, хоча й непомітною складовою є внутрішня структура. Власне каркас визначає довговічність та неушкодженість скульптури. Помилки на цьому етапі неможливо повністю виправити згодом, якою б добротною не була зовнішня обробка. Окремий виклик — завершальна стадія. Шліфування, вирівнювання поверхні, збереження фактури й водночас досягнення цілісного вигляду потребують значних зусиль та часу. Пап’є-маше — це не про швидкий результат. Це про повільну, уважну працю, де матеріал піддається лише тому, хто чітко знає, що хоче виразити через форму.

— Які людські якості втілені в образах?

— Це не умовні чесноти, а ті людські якості, на яких світ стоїть щодня — тихо, без очевидців та винагород. Насамперед, це піклування. Не показне, а щоденне. Ще одна якість — витривалість. Це вміння не тікати, коли скрутно, і не зраджувати собі, коли простіше було б відмовитися. Це внутрішня сила людей, які попри всі негаразди продовжують рухатися вперед. Також вагомою є відповідальність — за свою роботу, за тих, хто поряд, і за те, що залишиться після нас. Ці якості не змінюють світ моментально, але саме на них він і тримається.

— Які відгуки ви отримали від поціновувачів вашої творчості про ці роботи?

— Багато людей пишуть, що захоплені філософською глибиною моїх робіт. Мені це приємно.

— Як правильно зберігати такі вироби?

– Скульптура проходить всі етапи професійної обробки: ґрунтування, фарбування, лакування… У підсумку папір перетворюється на міцну скульптуру. Але, звісно, його не можна занурювати у воду.

— Чи траплялися у вашому житті дива?

— Так. Але не ті, що гучні та вражають уяву. Ці дива тихі. Наприклад, моменти, коли у найскладніші періоди з’являлися люди, які приходили на допомогу. Дивом для мене є й сам процес творчості — коли з простих, майже малоцінних матеріалів народжується образ зі змістом та характером, коли робота ніби «веде» тебе далі сама, і ти лише встигаєш за нею.

Наталія Пилипенко: «Чимало людей пишуть, що вражені філософською глибиною моїх робіт. Мені це приємно»

— Як вважаєте, яка причина того, що хендмейд розвивається у світі швидкими темпами?

— Людство змучилось від однотипності речей. Хендмейд має обличчя, ім’я, історію. Майбутнє за предметами з біографією.

— Над чим працюєте зараз?

— Продовжую творити сучасну казку.

Раніше у розмові з «ФАКТАМИ» дизайнерка Оксана Гольська поділилася про свою нову добірку робіт — колекцію рукавичок «Пухнаста краса».

Фото з архіву Наталії Пилипенко

“`

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *